У всьому світі ставлення до найменш захищених є показником цивілізованості суспільства. Сьогодні найменш захищеними членами нашого суспільства є тварини. І за ставленням до них Європа оцінює свою та нашу людяність. Лише визнання за іншим права на гідне життя і робить людину людиною. У цьому й є сенс моральності та гуманізму. Прагнення України стати повноправним членом Європи неможливе без сприйняття та втілення європейських цінностей, а гуманне поводження з тваринами є однією з них.
Не являється секретом, що в нашому місті є значна кількість безпритульних та бродячих тварин. Ця проблема в Прилуках існує вже багато років. Що ж робити з тваринами, які стали непотрібні хазяїнам? Створити офіційний притулок для їх утримання та стерилізації, згідно вимог чинного законодавства, для нашого міста дуже дорого. Навіть не всі великі міста можуть виділити кошти на такі, хоч і гуманні цілі. Так, це дорого… Але завжди знаходяться небайдужі люди, які не можуть дивитися як страждають тварини. У Прилуках вони також є, це – Громадська організація «Прилуцьке товариство захисту тварин». І це навіть не притулок, це – реабілітаційний центр для кволих, стареньких тварин та тварин-інвалідів.
Реабілітаційний центр знаходиться в приватному секторі, тому таке сусідство часто завдає клопотів мешканцям прилеглих дворів, але більш підходящого та зручного місця влада поки що запропонувати не може. У Центрі на даний час знаходиться близько 20 собак. Вони живуть у будах, прив’язані цепками, але гавкіт заважає людям. Це й зрозуміло… Але ж і мовчати вони не можуть. Це живі істоти.
Територія реабілітаційного центру не обгороджена парканом (ГО просто не має на це коштів), будь-хто може зайти, й останнім часом це стало причиною низки трагічних випадків. Упродовж останніх 10 днів задушили або ж забили на смерть декількох тварин. Волонтери Центру скаржаться, що дехто з сусідів давно погрожував розправою над тваринами. Але напевне стверджувати нічого не можна. Як то кажуть, «не спійманий – не злодій». Але факт залишається фактом, хтось навмисне вбиває тварин своїми руками, чи то натравлюючи для відпрацювання техніки бійцівських собак. Тіло останньої жертви було знайдене з численними рваними ранами. Це був повністю сліпий старенький пес Дідусь, який явно не міг себе захистити. Неподалік була прив’язана немаленька анатолійська вівчарка, яку нападнику подужати не вдалося, тому було завдано ножове поранення в область задньої лапи. Без сліз дивитися неможливо.
Шановні прилучани! Волонтери ГО «Прилуцьке товариство захисту тварин» закликають вас виважено підходити до питання заведення домашніх тварин та правил їх утримання, а також гуманніше ставитися до тих тварин, які волею долі залишилися без домівки. Недаремно користується великою популярністю афоризм «Ми відповідальні за тих, кого приручили»…
Мар’яна Гибенко