ЧИ МОЖНА ТЕЛЕФОНУВАТИ ЛІКАРЮ О ТРЕТІЙ НОЧІ?
Комусь здасться, що питання це досить дивне, можна, навіть, сказати безглузде, адже лікар – така ж сама людина, як і всі, і о третій ночі явно спить. Але давайте не будемо такими категоричними, бо ситуації бувають різні. Допомогти розібратися в такій незрозумілій темі нам погодився одна із сімейних лікарів нашого міста – Ганна Павлівна Петрик.
Ганна Павлівна – не лише сімейна лікарка, вона ще й завідувачка відділення сімейної медицини №6, у якому, крім неї, працює ще п’ятеро сімейних лікарів. Одні вже підписали всі декларації та мають максимальну кількість пацієнтів (2200 чоловік), інші продовжують підписувати.
Серед пацієнтів Центру первинної медико-санітарної допомоги є як мешканці мікрорайону, які й раніше тут обслуговувалися, так і зовсім нові пацієнти. Загалом, зізнається Ганна Петрик, декларації підписували з усіма, хто виявив таке бажання.
Лікарка ознайомила мене і з графіком роботи сімейного лікаря. Кожного дня чотири години відводиться на прийом пацієнтів відповідно до графіка, який знають усі пацієнти. Прийом є в різні години: з 9.00 до 13.00, з 12.00 до 16.00 і з 16.00 до 20.00. Записатися на прийом можна, прийшовши особисто або зателефонувавши в реєстратру.
А що робити тим, хто не встиг записатися, але проблему без лікаря не вирішити? Цілком нормально, що такі пацієнти є завжди. Та, за словами Ганни Павлівни, майже всі пацієнти мають мобільний телефон лікаря (він вказаний в Декларації, яку підписали на початку) і якщо виникають ситуації, коли конче потрібна консультація лікаря, вони телефонують йому. Інколи достатньо поради по телефону. Коли потрібний огляд, лікар приймає їх поза прийомом: до чи після нього. Усі ж ми люди, врешті-решт.
Тобто, відмітимо, що зателефонувати сімейному лікарю (терапевту / педіатру) не просто можна, а й потрібно, якщо ви маєте реальні причини хвилюватися через стан вашого здоров’я.
Та залишається відкритим питання – коли саме можна лікарю дзвонити? Ганна Петрик відзначила, що сталих і затверджених норм із цього приводу немає. Але вони на своєму рівні намагаються привчати пацієнтів звертатися, і телефоном у тому числі, в робочий час, звичний для більшості прилучан – з 8-ї ранку до 18-ї години вечора. Та все ж бувають непередбачувані ситуації, коли телефонують їм і набагато пізніше. Іноді, зізнається лікарка, й увесь вечір телефон не змовкає. Але нікуди не подінешся – ти лікар, а значить покликаний допомагати людям.
Тут, мабуть, більше вступає в силу поняття ввічливості, порядності та коректності в поведінці. І стосується це, як не дивно, не лише пацієнтів, які не можуть чекати до ранку й тривожать сімейного лікаря в позаробочий час, а й деяких лікарів, котрі принципово не відповідають на телефонний дзвінок, який лунає у вечірній час або ж у вихідний.
«Особисто я, – наголошує Ганна Петрик, – завжди відповідаю на дзвінок. А якщо зайнята в ту хвилину, то обов’язково передзвоню. Ситуації бувають різні. Іноді спеціально з пацієнтом домовляємося, щоб він передзвонював і повідомляв про стан свого здоров’я. Особливо, коли стосується дітей. Так мені спокійніше. Маю переживати, як там ця чи інша дитина, нічого про них не знати, то краще, коли мама мені передзвонить і розкаже про стан дитини, чи діють ліки тощо».
Отож, йти до лікаря на прийом чи обійтися телефонним дзвінком – вирішувати вам. Але не варто забувати, що вам ніхто нічого в цьому житті не винен. Головне – в будь-якій ситуації залишатися людиною.
Мар’яна Гибенко
