Три замість трьох: запровадження нових свят

Четвер, Бер. 02 2023
Написав: Web-editor
розмір шрифта

Смесители для душа и ванны
Детские игрушки, развивающие игры

Друк Email

Наприкінці лютого українці традиційно чують про наміри скасувати святкування 8 березня.
Думки щодо цього свята однак різняться, адже деякі вважають 8 березня пережитком радянщини, а інші – наголошують, що це саме день боротьби за права жінок і жодної радянщини там немає.
Цьогоріч ситуація від слів зрушила в бік дій. 13 лютого група депутатів Верховної Ради України зареєструвала законопроєкт, що передбачає скасування 8 березня, 1 та 9 травня. Натомість вони запропонували українські відповідники:
– замість 8 березня – 25 лютого, який стане Днем української жінки;
– 9 березня – Шевченків день;
– другу неділю травня зробити офіційно Днем матері, який не один десяток років святкують українці;
– 1 травня (так званий «День праці»), який використовувався для пропаганди в радянському союзі та третьому рейху, скасувати без замінників;
– позбутися минулих рудиментів щодо святкування «Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» 9 травня, що використовується московським режимом як головне ідеологічне обґрунтування агресії під гаслами «боротьби з нацизмом і фашизмом», натомість пропонується 8 травня, у день закінчення Другої світової війни на європейському фронті, відзначати «День пам’яті та примирення», як траурний день пам’яті десятків мільйонів загиблих, не роблячи його вихідним.
І якщо з травневими «святами» усе більш-менш зрозуміло та логічно, то навколо 8 березня знову безліч розмов. Як ми всі пам’ятаємо, активні спроби скасувати Жіночий день в Україні вже були. У 2017 році Інститут національної пам’яті, очолюваний В’ятровичем, уже намагався скасувати 8 березня. Лише через великий галас у медіа та критику активісток жіночого руху ця ідея була розкритикована та не мала втілення. Чи втілиться вона тепер? Поки складно сказати, тим паче деякі активісти вважають, що зараз, коли триває війна, наступ на жіночі права – це просто шкідництво. Тим паче в такому контексті. Що ж можна сказати про альтернативу цьому дню, запропоновану нардепами? Отож, на противагу 8 березня вони вважають більш доцільним відзначати «День української жінки» в дату наро- дження найвідомішої української письменниці та громадської діячки – Лесі Українки, а саме 25 лютого.

А що про ініціативу скасування Жіночого дня думають прилучани?
Невелике соціологічне опитування показало, що більшість містян, які прийняли в ньому участь, а це 38%, вважають за краще залишити все як є. 24% прилучан підтримують запропоновані зміни; 16% згодні святкувати як Міжнародний жіночий день 8 березня, так і День українки 25 лютого; 15% наших земляків переконані, що всі ці зміни не на часі; ще 7% опитаних висловилися, що їм байдуже.
Як бачимо, більшість не хоче ніяких змін. Та це й зрозуміло, адже зміни завжди лякають. Крім того, досить складно одномоментно перекреслити значну частину свого життя, навіть якщо вона й здається вам сьогодні неправильною з тої чи іншої причини, зокрема через зв’язок із росією.
Володимир: «Моє ставлення таке: треба святкувати 9 березня – день народження Тараса Шевченка, а не 8 березня. До речі, 8 березня як таке цілком може залишитися, але не як вихідний.
25 лютого відзначати День української жінки – погана ідея, на мою думку. Леся Українка – геніальна поетеса та людина, твердості духу й силі характеру якої можна позаздрити. Але це точно не еталонний образ жінки».
Оксана: «Думаю, перш ніж щось там міняти, треба спочатку історію вивчити, адже суть такого свята як Міжнародний жіночий день сьогодні трохи перекручують. Воно не пов’язане з окупаційним московським режимом і виникло задовго до приходу більшовиків. Це сталося ще в 1910 році. Перші відзначення цього свята відбулися по всій Європі, яка ніякого стосунку до більшовизму та комунізму не мала. Цей день насамперед пов’язаний із відстоюванням жіночих прав і можливостей. І відзначають його по всьому світу.
Я хоч і українка, і пишаюся цим, але вважаю запропонований День української жінки трохи штучним. Та ще й дата сумнівна – зробити святковим наступний день після трагічного 24 лютого, дня початку повномасштабної війни – якось дико».
Алекс: «Узагалі не розумію цього комплексу меншовартості: не будемо святкувати якусь дату, бо це робить росія, натомість будемо святкувати щось інше, бо це робить захід. Може, замість змін святкових днів краще б було розвивати свою державу, щоб не дивитися весь час на інших?»
Тетяна: «Підтримую зміни. Але проти дати 25 лютого. Згодна святкувати Жіночий день у будь-який інший день березня або на початку квітня, але не разом із ворогами. Забути їх і стерти з пам’яті…»
Катерина: «На мою думку, святкувати потрібно 1 березня, у перший день весни, який знаменується красою та розквітом усього навколо. Ще є варіант 21 березня – в день слов’янської богині Лелі – богині весни та любові».
Марина: «Я вважаю, що робити свято на наступний день після початку війни – не дуже коректно. Можна було б святкувати 1 березня. Жінка завжди асоціюється з весною, красою і перший день весни якраз би підходив до цього свята, а не відразу після трагічних подій і дат відзначати Жіноче свято, як би воно не називалося».
Сергій: «Я вже давно свою дружину вітаю не 8 березня, а 1 березня – із Днем весни. Це я сам придумав».
Наталія: «8 березня має бути щодня. Чоловіки мають так огортати коханням своїх жінок, щоб ті це відчували щодня, а не лише 8 березня. Жінки ж мають шанувати своїх чоловіків теж щодня, щоб ті у свою чергу хотіли звершувати свята для жінок щомиті. Якби це залежало від мене, то я б залишила 8 березня. Нехай воно буде днем Весни та Краси».
Вікторія: «Я проти того, щоб відміняли 8 березня, і не тільки. Я розумію, що зараз патріотизм на першому місці, але це неповага до людей старшого покоління, які все життя жили і святкували цей день. Не можна в один момент перекреслити те, до чого люди звикли. Це гарне свято весни, його всі чекають. Погано, що люди зараз б’ють себе в груди і всі такі патріоти, тільки не там, де треба. Нічого поганого немає і в радянських мультфільмах, звісно, якщо там немає ніякої пропаганди. Не можна знищувати історію і традиції, це моя думка».
Юлія: «Сама ідея свята (Жіночого дня) для мене позитивна, але коли це не перетворюється на совковий фарс із «хранітєльніцамі очага». А саме на це через радянський вплив перетворилося свято 8 березня. Зараз є думка про перенесення святкування на 25 лютого, день наро- дження української поетеси Лесі Українки. Я проти скасування свята взагалі, але підтримаю ініціативу його перенесення на будь-яку іншу дату, адже українські жінки заслуговують на вшанування».
Анастасія: «8 березня є міжнародним днем, який передбачає об’єднання жінок в усьому світі. Консолідацію українок з європейками, з американками. Запропонований же депутатами український відповідник (День українки) не має такої складової в собі, тому жінки світу просто не зрозуміють такої тенденції. Але це виключно моя думка».
Отож, чи відзначати 8 березня – Міжнародний день прав жінок і миру – це, безперечно, особистий вибір кожного. Та згадувати про досягнення жінок, обговорювати питання рівної участі як жінок, так і чоловіків у різних сферах життя важливо не лише цього дня.

Мар’яна Гибенко

Прочитано 145 разів	Оцінити матеріал 1 2 3 4 5 (0 голосів)
Опубліковано в Редакційна стаття