Насправді мені ще до цієї події була цікава тема донорства, не можу згадати за якими саме критеріями мене тоді тягнуло в цей напрямок, але завжди було якесь внутрішнє шляхетне бажання робити щось дуже корисне для суспільства. Корисне, але не матеріальне. Ось так, у донорстві, знайшов свою місію.
Про ставлення родини до донорства
Не можу сказати, що мої рідні були проти донорства. Можливо, просто певний період не розуміли навіщо я це роблю, та ще й так часто, але з часом це стало нормою та чимось звичним. Згодом мій брат також приєднався до моєї ініціативи та пішов зі мною на донацію. Тепер ми вже разом активно ділимося кров’ю.
Про те, що стало найбільшою мотивацією
У 2014 році, з початком антитерористичної операції на Сході нашої країни, у нашому місті була створена Громадська організація «Патріот Прилуки», члени якої займаються волонтерською допомогою: збирають і передають нашим військовим необхідні їм продукти харчування, медикаменти, різного роду спецтехніку, а також здають кров для поранених чи хворих, які цього дуже потребують.
Саме тоді з’явилася найбільша мотивація не зупинятися та продовжувати активно здавати кров на потреби військових. І члени ГО мене підтримали. Так у нас організувалася така постійна група донорів.
Особисто я взяв собі за традицію відвідувати донорський пункт раз на два місяці (частіше не можна). Маю десь п’ятьох таких же однодумців, решта нашої команди роблять це рідше.
За раз у донора беруть 450 мл крові. Це якраз та кількість, яка не заподіє шкоди здоров’ю самого донора. Чесно кажучи, ніколи достеменно не підраховував, скільки крові вже здав за всі ці роки. Але, враховуючи, що Почесного донора дають за як мінімум 20 л зданої крові, то, думаю, в мене літрів 30-40 точно буде.
Порада майбутнім донорам
Усе чого можна боятися під час донації – це тільки укол, який зараз уже навчилися робити безболісно. Все. Далі починаються тільки плюси: регулярні дослідження крові, консультації у терапевта, додаткові вихідні на роботі та плюсик у карму.
Крім того, донорство – це можливість безкоштовно обстежитися, а якщо є проблеми – вчасно виявити їх і пройти лікування.
Узагалі я давно по собі відзначив, що після донації почуваюся значно краще, енергійніше, тиск нормалізується, і навіть покращується стан шкіри, адже завдяки донаціям кров очищується та оновлюється. А ще, виявляється, що у донорів кращий баланс холестерину та менше ризиків захворіти на серцево-судинні захворювання, рак легенів, шлунку, прямої кишки. Окрім цього, донори безкоштовно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С.
Бути донором крові – один із найкращих прикладів турботи про здоров’я та благополуччя суспільства. Донори крові не лише надають можливість проводити багато ризикованих операцій, а й сприяють порятунку життя людей.
Особливо ж цінною є донація у воєнний час, адже саме донори крові допомагають врятувати життя нашим громадянам, зокрема пораненим у гарячих точках, військовим тощо.
Недарма донорів називають ангелами-охоронцями людського життя, адже саме вони можуть врятувати іншого.
На жаль, навколо донації існує безліч міфів і страхів, адже здача крові – це досить неприємний процес для багатьох. Проте не варто боятися – це цілком безпечно, безболісно і головне – ви допомагаєте іншому жити. А така мета може компенсувати будь-яку незручність.
Дякуємо кожному донору крові, хто допомагає людям боротися за своє життя.
