У приміщенні спортивного залу Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу імені І.Я. Франка пройшла першість коледжу з баскетболу 3/3 серед навчальних груп. У змаганнях приймали участь 7 груп: 21, 31 (технологічна освіта); 11, 21, 31, 41 (фізичне виховання) та збірна відділення видавничої справи.
З вітальними словами до учасників звернулися завідувач відділенням фізичного виховання Олександр Нечай, заслужений тренер України Петро Дяченко та головний суддя змагань Олексій Стрюков. Команди змагалися за олімпійською системою.
За результатами першості переможцями стала збірна видавничої справи у складі Олександра Подоляка, Євгена Уса, Олександра Сови. Срібло дісталося команді 21-ї групи відділення технологічної освіти. Бронзовими призерами стала команда 31-ї групи відділення фізичного виховання.

Днями ми відзначили одне з найромантичніших свят року – День Святого Валентина. Свято доволі розповсюджене. Його святкують майже в усіх країнах світу. А якщо й не святкують, то точно десь про нього чули.
13 лютого в Міській центральній бібліотеці імені Л. Забашти з нагоди Дня Святого Валентина був проведений інформаційний портал «LitFac»: «Де є любов, там є життя, і книгу серця не спалити». На захід були запрошені учні різних навчальних закладів. Метою бесіди було обговорення різних типів кохання, які ми зустрічаємо під час прочитання книг. Зокрема неймовірне кохання Фредеріка Шопена та Жорж Санд. Як говорила ведуча бесіди: «Історія варта, щоб про неї говорили». Для кращого сприйняття атмосфери, було запрошено викладача музичної школи, яка відтворила духовні ноти найвеличнішого почуття.

12 лютого в читацькій залі Прилуцької міської центральної бібліотеки ім. Л. Забашти відбулася зустріч із Анатолієм Логвиненком – лауреатом спеціальної літературно-мистецької премії імені Любові Забашти «Квіт папороті» – 2018.
Винуватця зустрічі привітали директорка книгозбірні Людмила Зубко, членкиня Спілки письменників України, поетеса Ніна Ткаченко, побратим автора по Афганістану Валерій Сагайдак та заступник міського голови Тетяна Шкуренко. Чудові музичні вітання аудиторії подарували учасники Народного аматорського коллективу «Горлиця» МБК.
Свою творчість Анатолій Логвиненко розпочав ще у 80-х роках після служби в Афганістані, публікуючи власні вірші у газетах «Правда Прилуччини», «Контингент» та ін. Але слава прийшла до нього вже в наш час, коли він почав вести свою сторінку у Facebook, де вже назбиралося більше 7000 читачів.
Збірка «Було колись, було…» вражає своєю самобутністю та простотою. Цю книгу можна назвати віддзеркаленням епохи, яка відійшла. Стільки милої ностальгії за минулим, стільки любові до маленького куточку землі, який став для тебе цілою планетою, шани до людей праці, любові до близьких, родичів.

Шановні ветерани війни в Афганістані, члени сімей воїнів-афганців!
Шановні учасники бойових дій на території інших держав!

15 лютого всі ми відзнача-ємо 31-шу річницю виведення військ із Афганістану. Уже стало традицією разом із цією подією вшановувати всіх учасників бойових дій на території інших держав.
З кожним роком усе далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але ми не вправі викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності та вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі!
Війна в Афганістані, яка тривала десять років і принесла смерть у тисячі українських родин, має стати уроком для всіх, уроком для прийняття виважених рішень щодо участі в різних військових конфліктах, бо найціннішим є людське життя!
Понад 160 тисяч українців пройшли дорогою цієї війни, більше 3 тисяч додому так і не повернулись, ще понад 8 тисяч отримали поранення!
Прикро усвідомлюва-ти, що приклад неда-лекоглядної загарбницької політики радянських вождів не слугує уроком для теперішнього керівництва Російської Федерації.

Уже зовсім скоро у Прилуках розпочнеться грандіозне будівництво новенького житлового комплексу європейського зразка. Такий подарунок рідному місту вирішив зробити приватний підприємець Сергій Варнавський, заручившись підтримкою відомої як в Україні, так і за її межами будівельної компанії «S&S Construction», на чолі з її засновником талановитим архітектором Сорушем Хакбазом.
Дана будівельна компанія вже понад 15 років розробляє та реалізовує на території України, а також в країнах Європи цікаві й необхідні проєкти: котеджів, багатоквартирних будинків, готелів, офісних і торгових будівель. Ключовим напрямком роботи «S&S Construction» є створення сучасних, комфортних і доступних житлових комплексів із використанням новітніх технологій і матеріалів. За свою історію діяльності, компанія отримала популярність в Україні за стабільність, високу якість, креативність і динамічні темпи будівництва житлової та комерційної нерухомості.
Серед міст, які вже скористалися послугами «S&S Construction», є Ірпінь, Вижгород, Чернігів, Київ. Найвідомішим об’єктом у Києві є, наприклад, Готель «Редісон», у Чернігові – ЖК «Фенікс», будівництво якого розпочалося у 2014 році на місці зруйнованої під час вибуху газу 5-поверхівки; пізніше 10-поверховий ЖК «Green House», який являв собою невелику новобудову на 58 квартир.
І ось на черзі Прилуки. За словами Соруша Хакбаза, вони довго розглядали проблему старих будинків у нашому місті та відсутність розуміння нової лінії житла в комплексі. Саме тому управляюча компанія вже готова приступити до роботи.
Майбутній ЖК «Київський» буде знаходитися за територією Андріївського ринку. Перша черга будівництва включатиме спорудження 2-х секцій 9-поверхових будинків із індивідуальними газовими котлами. Кожна секція налічуватиме по 53 квартири, від однієї до трьох кімнат у кожній. Головний архітектор зауважив, що вони мають надію розробити для прилучан більш комфортне та наближене до європейських стандартів житло. Це буде монолітна каркасна будівля, з висотою стелі до 3-х метрів.

Мрії, надії, переживання – це емоції, які краще висловити проявом творчості. Наприклад, малюнком на полотні, виробом із глини, паперу, бісеру або піснею. І не важливо звідки ти, чи скільки тобі років.
6 лютого об 11 годині в міському Будинку культури відбулася 4-та виставка живопису та декоративно-прикладного мистецтва в рамках ХІХ Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви». Було представлено близько 180-ти робіт учасників фестивалю з різних регіонів країни, а також вихованців інтернатів, шкіл, гуртків та Центрів творчості Прилуцького району. Суміжно з виставкою о 12 годині відбулося відкриття співочого Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви».
Конкурс тривав упродовж трьох днів. Журі у складі народного артиста України Миколи Шумського, народної артистки України Марини Гончаренко, викладача естрадного вокалу вищої категорії дитячої музичної школи мистецтв м. Барановичи Ольги Болбат, білоруського гостя та засновника різних Міжнародних фестивалів Милорад Піліч, директорки краєзнавчого музею ім. Маслова Тетяни Зоць, художника Степана Вербещука, члена Національної спілки художників України Євгенії Ліковецької, художника Юрія Ващенка й засновника Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви» Олександра Дубовика провели конкурсні перегляди в таких номінаціях: «Мистецька надія», «Народно-обжиткове та образотворче мистецтво», «Академічний вокал», «Естрадний вокал», «Авторська пісня».
Уже ввечері 9 лютого відбувся грандіозний гала-концерт молодіжного фестивалю, де й було оголошено переможців у всіх представлених номінаціях.
Так, за результатами трьох конкурсних днів, усі переможці були нагороджені відповідними дипломами лауреатів І, ІІ та ІІІ ступенів у кожній номінації.

Замість «лежачого поліцейського» Прилуцька міська рада планує збудувати сучасний засіб зниження швидкості автомобілів по вул. Садовій між корпусами 14 школи. Це буде об’єкт «2 в 1» – підвищений пішохідний перехід, який одночасно виконуватиме функцію «лежачого поліцейського».

Таку пропозицію розглянули 4 лютого 2020 року під час засідання бюджетної комісії. Наразі фігурує сума у 283 тисячі гривень, але це ще не остаточно. Оскільки сума більша 200 тисяч гривень, то буде проводитися тендер, у результаті якого кошторис може трохи зменшитися.
Зараз на українських дорогах, як на фронті. У ДТП щороку гине 5 тисяч людей, третина з яких – це пішоходи. У більшості випадків усе через неправильне облаштування пішохідних переходів, котре стає причиною смертей і каліцтв. На жаль, нашого водія зупинити можна тільки «лежачим поліцейським». Саме тому міська влада вирішила перейняти європейський досвід і почати будівництво підвищених пішохідних переходів, котрі також потребують зниження швидкості, але не настільки небезпечні для підвіски автомобілів.
Таким чином перехід виконуватиме подвійну функцію: безбар’єрності для людей на візках, мам із колясками й одночасно він виконуватиме роль «лежачого поліцейського», тому що всім водіям доведеться пригальмовувати перед цим перехрестям.

У неділю 2 лютого відбулось урочисте відкриття Відкритого кубку міста Прилуки з волейболу серед чоловічих команд. Початок о 13:00 годині, а спортивна зала ДЮСШ уже переповнена, як командами, так і вболівальниками. І цей факт укотре підтверджує, що Прилуки – одне з найспортивніших міст, де молодь завжди рада активним подіям.
За традицією, Олена Опанасенко, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту, відкрила перший довгоочікуваний турнір такими вітальними словами: «Ми надзвичайно раді вітати всіх учасників змагань у нашій рідній спортивній залі дитячо-юнацької спортивної школи. Волейбол – одна із невід’ємних частин життя міста. Дякую вам, що ви зголосилися продовжити традицію та сьогодні берете участь у змаганнях. Хочеться побажати позитивного настрою та звичайно ж кожній із команд перемоги». Не лишилися без слів заохочення й активні вболівальники, які прийшли до спортивної зали того дня.
Також слово надали призерці Прилуцької федерації з волейболу Олені Мішуравській, яка почала свою промову з подяки директору ДЮСШ та учасникам за збір коштів на необхідні сітки. А завершила промову найочікуванішими словами: «Нехай переможе насильніший!»
За рахунок великого спортивного залу, змагання відбувалися на двох полях одночасно. Уболівати можна було з глядацьких місць, сидячи біля своєї команди або ж на другому поверсі, де можна спостерігати за двома паралельними змаганнями. Маленькі вболівальники викрикували слова підтримки для своїх татусів і ці слова викликали приємну посмішку не лише в адресата, але й у всіх інших. Атмосфера шаленого хвилювання вболівальників за свою команду не полишала залу. Самі ж команди свої перемоги супроводжували гаслами, криками радості. Тільки скрегіт кросівок і удари м’ячів лунали по спортзалу, коли були небезпечні й вирішальні моменти.
Олена Вікторівна координувала процес гри як на одному, так і на іншому полі. Спостерігала за грою та за вболівальниками.