Мав позивний «Юрист». Так називали Романа побратими за його справедливість, уважність до деталей і вміння завжди знайти правильне рішення.
У прикордонних військах Роман Канигін служив до 2017 року. За цей час проявив себе як принциповий, відповідальний воїн, який завжди стояв на сторожі державного кордону.
Із 2017 по 2022 рік проживав у місті Конотоп, де займався підприємницькою діяльністю.
З початком повномасштабної війни не залишився осторонь. Коли ворожі війська підійшли до Конотопу, він разом із місцевою партизанською групою допомагав у зборі інформації. Завдяки своїй сміливості, спостережливості військовому досвіду Роман Канигін передавав Прилуцькій теробороні дані про розташування та переміщення ворожих сил. Його робота була тихою, але надзвичайно важливою.
У грудні 2022 року Роман добровольцем вступив до прикордонного загону «Сталевий кордон». У січні 2023 року розпочав службу в 15-му прикордонному загоні в підрозділі 2-ї комендатури швидкого реагування. Його підрозділ відправляли на найгарячіші напрямки: Миколаїв, Запоріжжя, Харків, Куп’янськ.
У вересні 2024 року був відправлений у Курську область. Під час служби був двічі контужений. 23 лютого 2025 року отримав поранення – постраждали голова та ноги. Проте його рішучість і мужність не зменшилися.
15 квітня 2025 року майстер-сержант Канигін Роман Веннадійович знову відправився на передові позиції. На жаль 22 квітня 2025 року він загинув у Суджанському районі Курської області.
У глибокому смутку залишилися рідні Романа: мама Марина Миколаївна, батько Веннадій Веннадійович, сестра Галина, син Георгій, дядько Сергій Веннадійович, племінниці Ангеліна й Олександра, двоюрідні брат і сестра Максим і Тетяна.
Україна втратила ще одного патріота і свого захисника. Наші щирі співчуття та молитва за світлу душу воїна-оборонця.

Вічна пам’ять.
Героям слава!