Городяни (96)
Знову біль, знову втрата, знову чорна звістка сколихнула нашу громаду.
Найвищу ціну за волю України та спокійне мирне життя для кожного з нас заплатив ще один хоробрий Герой, наш земляк КІЗІМ Андрій Володимирович, 1987 року народження.
Сьогоденна історія України пишеться не чорнилом, а кров’ю. Боротьба за свободу дається військовослужбовцям найвищою ціною: втраченим здоров’ям і, на жаль, відібраними життями.
Кожна загибель воїна – це велика втрата для рідних і для всієї громади.
На щиті до рідної землі повернувся Герой – Андрій Кізім із позивним «Незнайка».
Скорботні дні не полишають Прилуччину. Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військовослужбовці захищають нашу Батьківщину та український народ. На жаль, у цій запеклі боротьбі воїни відходять у вічність.
15 серпня Прилуцька громада вкотре зібралася, аби провести в останню дорогу мужнього воїна та захисника, життя якого забрала безжальна війна – військовослужбовця, молодшого сержанта Збройних Сил України АКІМОВА Аліка Вазіровича.
Народився Алік Вазірович 4 квітня 1984 року в селі Поповка Кашарського району Ростовської області. Навчався в селі Удайці Прилуцького району Чернігівської області. Після навчання пішов працювати в колгосп.
На захист України та українського народу став у червні 2022 року. Алік Вазірович вступив добровольцем до лав Збройних Сил України. Молодший сержант Алік Акімов був командиром зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А2582.
13 серпня Прилуцька громада назавжди попрощалася зі своїм земляком, захисником України, відданим патріотом – старшим сержантом Збройних Сил України ДАНИЛЬЧУКОМ Іваном Івановичем.
У віці 43 років обірвалося життя відважного воїна, коханого чоловіка, дбайливого батька, вірного друга та надійного побратима. Для всіх нас він був, є та назавжди залишиться прикладом мужності й відваги. Світлий, добрий, життєрадісний, усміхнений, небайдужий до людей і рідної землі, вірний захисник, борець за правду та свободу своїх земляків. Таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті…
Народився Іван Іванович 29 серпня 1980 року в селі Максимівка Ічнянського району. Навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів села Рожнівка. Продовжив навчання в Київському коледжі транспортної інфраструктури. Після навчання за фахом «зварювальник» працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі «Українська залізниця». Пізніше – в комунальному підприємстві «Прилукитепловодопостачання» майстром із очистки споруд.
Війна страшна в усіх її проявах. Руйнування, втрати, біль, спустошення. Вона змушує військовослужбовців зрозуміти скороминущість існування та разом із тим дає усвідомлення найважливіших місій: збереження України, нашої нації та української ідентичності.
У червні 2023-го Україна втратила ще одного бійця – військовослужбовця Збройних Сил України матроса, стрільця-санітара морської піхоти КЛИМУХУ Володимира Петровича. Йому назавжди 43…
І лише зараз, більш ніж через рік, ми змогли всією громадою віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Володимир Климуха народився 6 серпня 1980 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №10. Пізніше закінчив Ладанське професійне училище за спеціальністю «столяр». Відслужив строкову службу в армії. Працював охоронником в аграрному підприємстві «Кернел».
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та компанія EDG-group передали допомогу «АЗОВу». Бійці 5 батальйону 12 бригади Національної гвардії України «АЗОВ» отримали 17 потужних генераторів.
«Підтримка Сил оборони – один із пріоритетних напрямків нашої роботи. Щоденно ми проводимо перемовини, залучаємо нових партнерів, тримаємо зв’язок із військовими, аби пришвидшити процес надання допо- моги та забезпечити наших захисників необхідним обладнанням. Сімнадцять генераторів, які ми з партнерами передали легендарним азовцям, стануть їм у нагоді безпосередньо на лінії фронту. Ми ж тут, у тилу, також мобілізуємо всі зусилля, аби допомагати ще швидше, ще більше і ще якісніше», – розповів голова наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», перший заступник голови Комітету ВР з питань здоров’я нації, прилучанин Валерій ДУБІЛЬ.
Засоби живлення, необхідні хлопцям для виконання бойових завдань, поїдуть на лиманський напрямок.
І знову наше місто в невимовній скорботі. 12 липня прилучани зібралися біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу нашого земляка – військовослужбовця, який втратив життя в запеклій боротьбі з російським окупантом, старшого солдата Збройних Сил України ЯЩЕНКА Віталія Володимировича.
Рік тому, у липні 2023-го, Україна втратила свого бійця і лише зараз ми можемо віддати належну шану загиблому воїну та провести його в останню дорогу.
Народився Віталій Володимирович 13 серпня 1975 року в місті Чернігів. Згодом родина переїхала до Прилук. Шкільні роки Віталія проходили в загальноосвітній школі №10. Здобував освіту в гідромеліоративному технікумі. Пізніше проходив строкову службу в армії. Трудова діяльність Віталія була тісно пов’язана з ремонтом електродвигунів і побутової техніки. Працював на приватних підприємствах. Усе місто його знало як майстра із золотими руками.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Заголовок
- Старлінки, дрони Mavic, EcoFlow, РЕБи та критична медицина: БФ молодіжної ініціативи «Надія» з гуманітарною місією на Запорізькому напрямку Прокоментуй першим!
- Запрацювала нова повітродувна станція Прокоментуй першим!
- Потужні генератори для дитячої лікарні Прокоментуй першим!
- Прилуки знову в скорботі Прокоментуй першим!
- Соціальний захист чорнобильців Прокоментуй першим!
- Володимир Великий витіснив Короленка Прокоментуй першим!
Реклама
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 230 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті