
Городяни (117)
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна. Вже майже 10 років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій і лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
На жаль, наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі… Велике горе об’єднало всіх людей, які зібралися 12 грудня в середмісті Прилук, щоб провести в останній путь свого земляка, рядового Національної поліції України КОВАЛЕНКА Олександра Анатолійовича.
Кортеж із загиблим воїном зустрічали живим коридором шани жителі Прилуцької громади, покладаючи квіти перед автомобілем із домовиною Героя – земляка...
Через 3 місяці після смерті повернувся на рідну землю вірний син України Олександр Коваленко. Народився Олександр Анатолійович 1 липня 1976 року. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №5. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького медичного училища на спеціальність лікувальна справа. Трудову діяльність розпочав у Прилуцькій міській станції швидкої та невідкладної медичної допомоги на посаді фельдшера виїзної бригади.
З 1995 по 1997 рік ніс службу в Збройних Силах України. Пізніше працював на різних підприємствах міста.
У понеділок, 4 грудня, прилучани провели в останню дорогу свого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.
На жаль, уже не один рік поспіль Українську землю не полишають біль і страждання воєнного часу. У бою за долю Батьківщини воїни втрачають своє здоров’я та життя. Кожен воїн – це окремий всесвіт для рідних. Кожна втрата нестерпно болить. Кожне втрачене життя – це заповідь не полишати боротьбу, відстоювати свої права бути гідною нацією з власною історією, культурою та мовою.
Прилучани всією громадою, схилившись на коліна, із вдячністю та шаною попрощалися з Героєм – військовослужбовцем, солдатом Збройних Сил України МЕДУНИЦЕЮ Євгенієм Вікторовичем.
На щиті до рідної землі повернувся Герой. Євгеній Медуниця народився 23 лютого 1994 року. Навчався в гімназії №1. Після шкільного навчання вступив до професійно-технічного училища. Працював різноробочим у рідному місті.
Знову гірка втрата. Сьогодні ми знову прощаємося з Героєм України.
27 листопада Прилуцька громада провела в останню дорогу свого земляка, життя якого забрала безжальна війна, – молодшого сержанта Збройних Сил України КАЛИТУ Владислава Станіславовича.
Народився Владислав Станіславович 30 липня 1995 року в Гончарівську. У рідному селищі навчався в місцевій школі. Після закінчення шкільного навчання вступив до Сокиринського професійного аграрного ліцею. Згодом працював у місті Чернігів.
На початку повномасштабного вторгнення Владислав не вагаючись став на захист Батьківщини. Проходив службу в місті Авдіївка Донецької області на посаді старшини батареї військової частини А4007. Був умілим, сміливим, вмотивованим бійцем.
Владислав Калита був нагороджений відзнакою – медаллю «За особливу службу» ІІ ступеня.
Триває боротьба українського народу зі споконвічним ворогом. Чорний морок війни не полишає нашу Батьківщину.
Щодня наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій і лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми змогли жити…
Ми знову прощаємося зі своїми Героями – проводимо земляків-військовослужбовців Збройних Сил України в останню дорогу.
15 листопада прилучани провели на вічний спочинок військовослужбовця МАЙСТРЕНКА Вячеслава Анатолійовича, а за два дні, 17 листопада, – ЯКОВЕНКА Олега Анатолійовича.
Верховна Рада України прийняла в другому читанні Закон №9141, який спрощує процедуру присвоєння статусу учасника бойових дій. Тепер військовослужбовець не збиратиме документи – статус надаватиметься автоматично.
За словами заступника голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, це питання залишалося досить складним через необхідність збору військовослужбовцем чи військовою частиною чималого пакету документів, які, власне, і так є у держави.
«Прийнятим законом ми спрощуємо процедуру, і вже не військовий має бігати з папірцями й доводити своє право на отримання статусу учасника бойових дій, а держава, що має всі дані про цього бійця, повинна автоматично надавати такий статус», – пояснив парламентарій.
В Україні військові та їхні родичі мають право на низку пільг від держави. Для початку розповімо, які пільги можуть отримати діти захисників і захисниць. Таке право передбачено законодавством.
Йдеться про Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Документ передбачає, що для дітей ветеранів АТО або ООС, учасників бойових дій та осіб із інвалідністю війни надаються такі пільги:
– оздоровлення та відпочинок для дітей учасників бойових дій;
– забезпечення першочерговими місцями в загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах, а також дитячих оздоровчих таборах за місцем проживання;
– безкоштовне харчування в школах (дітям, батьки яких загинули, зникли безвісти чи потрапили в полон);
– пільги на харчування за рахунок місцевого бюджету (дітям учасників бойових дій).
Важливо, що пільги для дітей захисників і захисниць діють до завершення навчання дитини або до досягнення нею 23-річного віку. Однак пільги також скасовують, якщо студента відраховують із коледжу або університету. Якщо дитина військового навчається на денній формі в закладі вищої або професійно-технічної освіти, то вона має право на соціальну стипендію або пільгові довгострокові кредити. Таку пільгу від держави можуть отримати:
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- ВІТАННЯ Прокоментуй першим!
- Підтримка військових і ветеранська політика Прокоментуй першим!
- Валерій Дубіль і БФ молодіжної ініціативи «Надія» передали сучасне обладнання РЕБ військовим із Прилук Прокоментуй першим!
- 20 мільйонів на оснащення міської лікарні Прокоментуй першим!
- Прощання з Героєм Прокоментуй першим!
- Прилуцька «Горлиця» вражала співом гостей у Переяславі Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 1588 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті