А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну гей, гей, гей розвеселимо…
5 годин запеклого бою, київські курсанти проти
4000-ї більшовицької армії. Таким запам’ятала
історія бій під Крутами 1918 року.
Він став прикладом відваги та самопожертви
українців заради своєї незалежності.
У 102-гу річницю запеклого бою під Крутами українська спільнота вшанувала пам’ять героїв України в історично знаковому місті.
До загальнодержавних урочистостей, що проходили на території меморіального комплексу героїв Крут, приєдналася делегація з Прилук. На чолі з керівником відділу сім’ї, молоді та спорту міської ради Оленою Опанасенко, вихованці вищих навчальних закладів міста вже вкотре зробили екскурс у ті дні, коли, фактично, їхні однолітки сміливо стали на захист рідної землі.
«Уже традиційно 29 січня ми відвідуємо це історичне місце з метою вшанування пам’яті молодих героїв Крут. Героїв, які боролися за незалежність, за соборність нашої держави. Подібні поїздки є надзвичайно важливі для студентської молоді, оскільки вони виховують у них відчуття гордості за свою державу та розуміння, що Україна має право знаходитися серед інших країн», – стверджує Олена Опанасенко, керівник відділу сім’ї, молоді та спорту міської ради.
Літературно-мистецька композиція розпочала урочистості вшанування полеглих героїв. Віршованими рядками та сльозами акторів була реалістично відтворена подія 100-річної давнини, яка нікого не лишила байдужими.
Вшанування полеглих студентів-сміливців продовжилося покладанням квітів до меморіалу та поминальною літією, яку відправив настоятель Ніжинського Свято-Покровського храму, протоієрей Михаїл Якубів.
У своїй промові Андрій Подорван, заступник голови Чернігівської ОДА, провів паралелі між подіями 1918-го та 2015-го років: «102 роки тому, саме тут, на залізничній станції Крути, курсанти на деякий час зупинили ворога, і це був дорогоцінний час. Майже через 100 років, у 2015-му того самого ворога під Вуглегірськом, зупиняли вже герої сучасні – 13-й мотопіхотний батальйон, більшість якого складали бійці з Чернігівщини. На жаль, для багатьох із них цей бій також став останнім».
Студентки Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу також упевнені, що ці дві події, без сумніву, мають єдине дотичне – молодих героїв України, які поклали на вівтар майбутньої вільної країни найцінніше – своє життя.
«Внесок, який зробили студенти в 1918 році – неоціненний. Він подібний внеску сучасних героїв, які самовіддано боронять кордони України з 2014 року», – міркує Анастасія Савченко.
«Героїчна битва молодих курсантів не змогла не лишити свого відбитку на свідомості українців. Вона стала прикладом сили духу, завзятості та самовідданості. Прикладом того, що ми ніколи не здаємось і боремося за свою соборність до кінця», – висловила свою думку Ангеліна Гатченко.
На знак вшанування героїзму курсантів, присутні на заході запалили димові шашки з символічними кольорами: червоним – як символ пролитої молодої крові та синьо-жовтим – як знак патріотичного настрою українців, які готові відстоювати свої права.
Знакова пісня українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина…» у виконанні ГО «Єдина родина Чернігівщини» з членами родин загиблих у російсько-українській війні, вкотре довела всім, що українців біда не зламала, а об’єднала.
Урочистою ходою військовослужбовців, курсантів, серед яких були як дівчата так і хлопці, завершилась офіційна частина вшанування героїв Крут. Усі, хто перейнявся минувшиною, мав змогу відвідати оглядовий екскурсійний вагон, який працював біля меморіального комплексу героїв Крут.
«Краще померти за волю, ніж жити рабами». Ця національна ідея пройшла століттями й досі є актуальною. Боротьба за незалежність перших кіборгів під Крутами в 1918 році та відстоювання державних кордонів із 2014 року цьому приклад.
Наталія Булавка
