Мета статті – виявити диференційні ознаки сугестії та маніпуляції як різновидів (видів) комунікативного впливу. Мета передбачає розв’язання таких завдань: розглянути поняття маніпуляції та сугестії; дослідити класифікаційні ознаки сугестивного та маніпулятивного впливу; з’ясувати диференційні ознаки маніпуляції та сугестії.
Об’єктом є комунікативний вплив, предметом – сугестія та маніпуляція як різновиди (види) комунікативного впливу.
Викладення основного матеріалу
Комплексно розглядається проблема маніпулювання людьми з використанням різних засобів, способів та технологій інформаційно-психологічного впливу, що став досить масовим явищем у повсякденному житті, економічної конкуренції та політичної боротьби та представляє основну загрозу інформаційно-психологічної безпеки особистості в сучасних умовах розвитку російського суспільства. Сутність муніпуляцій людьми виділяється як прихований психологічний примус особистості. Показується, що таємне примус особистості як специфічний спосіб управління використовується усім рівнях соціальної взаємодії людей - від міжособистісного спілкування, до масової комунікації і властиво різним культурам і історичним умовам. Авторами розкриваються зміст і структура інформаційно-психологічного впливу, описуються його конкретні форми, методи та технології. У засобах масової інформації, сучасній публіцистичній та науковій літературі останнім часом часто зустрічаємо термін “зомбування”. Які описують це явище стверджували, що існують методи та засоби впливу на людину, що дозволяють зробити його слухняним «психороботом», керованим тими, хто володіє спеціальними засобами та технологією зміни людської психіки. Справді, у низці країн проводилися відповідні експерименти (особливо активно у шістдесяті та сімдесяті роки). В рамках розробки закритих дослідницьких програм робилися спроби за допомогою знищення ділянок мозку, впливу за допомогою екзотичних наркотиків і навіть гіпнозу домогтися від піддослідних контрольованої поведінки для того, щоб вони виконували будь-яке завдання без своєї волі. Проте, витративши значні кошти організатори проектів були змушені визнати, що найняти найманого вбивцю легше і надійніше ніж змусити вбити або стати шпигуном людини, яка зазнала впливу спеціальних технологій. І все ж таки технології таємного примусу особистості існують. У пропонованій читачеві книзі ми звертаємо увагу на те, що існує різноманітні засоби, методи та прийоми таємного примусу особистості, які систематично та постійно використовуються в нашому повсякденному житті, практично у всіх сферах соціального взаємодії людей, та об'єктом впливу яких у наш час виступає будь-яка людина сучасного суспільства.
Для цих технологій не потрібно будувати психотронні установки та використовувати психофармакологію. Вони мають давню історію, успішно застосовуються і в сучасних умовах, постійно розвиваються та активно вдосконалюються. У світі йде таємна війна з використанням невидимої, але потужної інформаційно-психологічної зброї, мета якої - володіти свідомістю людей, а отже керувати їхньою поведінкою. У пропонованій читачеві книзі робиться спроба описати та систематизувати засоби, методи та прийоми цієї невидимої війни. Не всі з арсеналу таємного примусу особистості в повній мірі і докладно вдалося розглянути, але, як показують наші дослідження, основні описані способи та засоби, організація їх застосування є достатньою інформаційною основою формування психологічного захисту від маніпулювання особистістю Це може допомогти зацікавленому читачеві навчитися приймати власні, а не нав'язані. рішення, які можуть суперечити його інтересам та завдавати йому шкоди. Ця робота продовжує і розвиває основні ідеї та положення викладені в монографії "Інформаційно-психологічна безпека особистості: стан і можливості психологічного захисту" одного з авторів - Г. В. Грачова (1998) і присвячена більшою мірою конкретним способам та технологіям інформаційно-психологічного впливу. Розуміння інформаційно-психологічної безпеки як стану захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об'єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани та психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору призвело до необхідності переосмислення підходів до ролі спілкування, комунікації, інформаційної взаємодії, а також низки інших соціально-психологічних процесів та явищ у суспільстві. Життєдіяльність людини реалізується одночасно зі світом природи в специфічній властивій людському суспільству інформаційному середовищі, що має свої закономірності та особливості розвитку та функціонування. Трансформація або будь-які зміни інформації та процесів її функціонування в даний час активно використовується значною частиною індивідуальних та сукупних соціальних суб'єктів для впливу на психіку людей, модифікації їх поведінки, для психологічних маніпуляцій особисто. Основна увага дослідників при розгляді спілкування, інформаційної взаємодії, функціонування засобів масової комунікації останнім часом найчастіше зосереджувалась на розробці нових способів та форм соціальної взаємодії. В даний час практично не піддається сумніву той факт, що людина для реалізації своєї соціальної поведінки в суспільстві потребує постійного припливу інформації. Постійний інформаційний зв'язок з навколишнім світом, соціальним середовищем, в якому він діє як активний соціальний суб'єкт, є однією з найважливіших умов нормальної життєдіяльності. Припинення інформаційного зв'язку може викликати різні психічні аномалії до психічних захворювань. На людину впливають не тільки постійний інформаційний контакт з навколишнім соціальним середовищем або його відсутність, а й кількість, обсяг, зміст і структура інформації, що надходить і переробляється [6].
Необхідну інформацію людина отримує з безпосереднього досвіду, особистого спілкування, і навіть із різноманітних джерел інформації (книги, радіо, телебачення, журнали, газети, різні інформаційні системи, і навіть інші джерела знаково-символического характеру). Причому закономірністю у суспільному розвиткові є переважання та різке збільшення частки інформації, одержуваної з інформаційних джерел, ніж із безпосереднього досвіду та особистого спілкування. Ускладнення і динамічність соціальних процесів у суспільстві, вплив громадських змін безпосередньо на повсякденне життя людини роблять його все більш залежним від потоку повідомлень засобів масової комунікації. Все менше відомостей, необхідних для своєї соціальної поведінки та життя в суспільстві, він може отримати, ґрунтуючись лише на своєму повсякденному досвіді. Все більше необхідної соціальної інформації він отримує з теле- та радіопрограм, періодичних видань.
Особливо яскраво це проявляється у формуванні думок з питань, які не знаходять відображення у його безпосередньому досвіді, наприклад, про обстановку в інших містах, регіонах, країнах, про політичних лідерів, про економічну кон'юнктуру тощо. Як відзначають багато дослідників, людина, її повсякденне життя дедалі більше залежить від масової комунікації, що створює йому свого роду “другу реальність”, "суб'єктивну реальність", вплив якої не менш значущий, ніж вплив об'єктивної реальності.
Інформаційний вплив на психіку людини або іншими словами інформаційно-психологічний вплив виявляється на людей протягом практично всього їхнього життя. Цьому впливу людина піддається різним ситуаціям. Для їх позначення можна використовувати такі терміни: «комунікативні» або «комунікаційні ситуації», а при підкресленні провідної ролі інформаційної взаємодії ми називатимемо їх інформаційно-комунікативними чи інформаційно-комунікаційними ситуаціями.
ВИСНОВКИ
Отже, головною диференційною при розрізненні таких різновидів комунікативного впливу, як маніпуляція і сугестія, є мета впливу, яку переважно можна визначити з позицій маніпулятора (суб’єкта), який в результаті отримує свою вигоду, наносячи шкоду об’єкту. Інші наведені ознаки можуть характеризувати обидва різновиди комунікативного впливу. розширить відомості про інші його різновиди, а також про прийоми та засоби реалізації у різній жанровій амплітуді.
Автор: Бойко Інна Валентинівна
Студентка групи КІ-І-2м Бойко І.В.
Національний транспортний університет
Керівник: Зозуля Наталія Юріївна
доцент кафедри, кандидат філологічних наук, доцент
Національний транспортний університет
