У ході засідання Громадської ради розглянули звернення громадської діячки Ольги Костюк щодо зняття пам’ятки культурної спадщини «Пам’ятний знак воїнам визволителям» (Танк-34), що розташований у Прилуках поблизу автовокзалу. На її переконання, даний монумент є пам’яткою окупаційного режиму, відповідно, йому не місце в українському місті.
Свою точку зору з даного питання висловила й начальник відділу культури та релігій Прилуцької міської ради Ірина Лещенко. Як повідомила посадовець, танк Т-34 офіційно є пам’яткою культурної спадщини з 1985 року й охороняється законом. Саме тому, перш ніж вчиняти з ним будь-які дії, потрібно зняти цей статус за визначеною процедурою.
Головним органом охорони культурної спадщини є Департамент культури Чернігівської ОДА. Саме їм міськрада має надати своє обґрунтування та рішення виконкому щодо знаття офіційного статусу пам’ятки. Далі рішення приймає консультативна рада Чернігівської ОДА. Якщо воно позитивне, то консультативна рада дає подання на Міністерство культури, щоб зняти статус пам’ятки. І лише тоді, коли ми отримаємо відповідь Міністерства культури, можна приймати рішення про демонтаж і подальшу долю цього танку.

Україна втрачає своїх синів і дочок – своїх дітей, які змінили мирні професії вчителів, інженерів, журналістів, слюсарів на професію воїна, щоб захистити кожного українця.
Сьогодні вони стали для нас живою фортецею, міцним щитом, який не тільки тримає ворога, а й витісняє його сантиметр за сантиметром із української землі.
Проте безжальна війна повертає Героїв додому на щиті. Кожне повідомлення про загибель земляка залишає величезну рану в душі.
Днями в Прилуки прийшла нова страшна звістка, яка не просто зробила боляче – вона випалила діри в душах, сколихнула свідомість, надірвала серця сотень прилучан.
22 травня 2023 року під час несення військової служби на Донецькому напрямку в населеному пункті Різниківка Бахмутського району, в результаті отримання осколкових поранень несумісних із життям, загинув наш земляк – щирий, молодий, сповнений життя та мрій юнак Іванченко Іван Сергійович.
Іван Іванченко народився 21 лютого 1995 року в місті Прилуки.

Прилуки мають давні та тісні партнерські стосунки з польськими містами Остроленка та Косцєжина. За більш ніж сімнадцять років, упродовж яких триває співпраця, прилучани не раз приймали польські делегації на рідній землі, а також неодноразово бували в Польщі, переймаючи досвід міст-побратимів у різноманітних сферах господарства та управління.
У травні делегація з міста Прилуки у складі міського голови Ольги Попенко та керівників комунальних підприємств міста («Прилукитепловодопостачання», «Послуга») Андрія Гавриша та Руслана Ніязова знову відвідала місто-побратим Остроленку. На запрошення польських друзів вони взяли участь у святкових і презентаційних заходах із нагоди 650-річчя міста. Під час урочистої сесії міської ради м. Остроленки, Прилуцький міський голова, а також представники інших міст-побратимів із України, Німеччини та Литви привітали присутніх і мешканців міста з річницею.
Також Ольга Попенко подякувала керівництву міста за підтримку нашій державі та нашій громаді, за те що вони допомагають нам у нинішніх умовах.
Загалом, три дні проведені в Польщі були насиченими, пізнавальними й мали неабияке значення для представників із Прилук у напрямку подальшої співпраці.
Своїми враженнями від поїздки поділилася міський голова Ольга Попенко.
– Чим схожі міста Остроленка та Прилуки, на Ваш погляд, а чим різняться?
– Остроленка – місто в Польщі, яке лежить на мальовничих берегах річки Нарва. Як і Прилуки, це не дуже велике місто, з кількістю населення близько 52 тисяч. Воно має розвинуту рекреаційно-туристичну інфраструктуру (є старе та нове місто). Це також район, де розвивається промисловість, торгівля та сфера сучасних послуг. Загалом це дуже гарне, чисте, сучасне європейське місто.
– Які історичні та культурні пам’ятки ви відвідали?

17-18 травня службовці органів місцевого самоврядування з Прилуцької, Сухополов’янської, Талалаївської територіальних громад успішно прой- шли перший спільний тренінг із питань врядування, передбачений освітнім компонентом міжнародного проєкту «Людський вимір: ефективне управління за допомогою даних і залучення громад».
Мета участі в проєкті – реалізація інклюзивної, гендерно-чутливої політики, зокрема забезпечення захисту та повної інтеграції в громаду всіх верств населення.
Таким чином, протягом дводенного тренінгу «Збір даних для впливу» представники трьох громад Прилуччини за методичної підтримки тренера Сергія Забари поповнили свої знання щодо кількісних і якісних методів збору інформації та даних, а також особливостями їх використання для управлінських рішень і проєктного менеджменту.
Навчальна програма передбачала теоретичну та практичну складові, інтерактивні вправи, підготовку анкет.

Методологію визначення потреб громади опрацьовували представники та представниці Робочої групи з громадської безпеки та соціальної згуртованості, а також активісти та активістки м. Прилуки під час тренінгу з картування громади.
Тренерки ГО «Чернігів Європейський» Надія Нагорна та Марина Захаріна детально зупинилися на теоретичних аспектах понять «потреби» та «ресурси», зокрема в контексті розвитку громад. Учасники заходу ознайомилися з методами визначення потреб у громаді (опитування, фокус-групи), практичними кейсами щодо розробки аналітичних документів, виконали в групах вправи з картування громади.
Тренінг проведено в межах ініціативи «Розбудова Мережі робочих груп із громадської безпеки та відновлення в семи територіальних громадах Чернігівщини», яка впроваджується ГО «Чернігів Європейський» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».

«Від початку 2023 року неприйняття цілої низки програм (інвестиційної програми КП, програми фінансової підтримки), неприйняття бюджету вцілому, а також залишковий принцип фінансування житлого-комунального господарства, неприйняття економічно обґрунтованих тарифів призвело до того, що на сьогодні підприємство стабільно збиткове. Це підтверджується неодноразовими актами перевірки, одна з останніх мала місце наприкінці 2021 року, коли Держаудит службою було озвучено, що недоотримані кошти по підприємству внаслідок низьких тарифів – це 4 млн 700 грн», – говорить директор КП «Послуга» Руслан Ніязов.
19 травня відбулася зустріч директора КП «Послуга» з представниками місцевих ЗМІ щодо висвітлення проблемних питань існування підприємства. Була озвучена кризова ситуація, що склалася внаслідок неприйняття бюджету, незатвердження відповідних програм, непроведення конкурсу по визначенню виконавця з вивезення ТПВ. Відтак відбувся практично повний занепад технічного стану автопарку (85% не на ходу), постійна часткова заборгованість із виплати заробітної плати, неможливість придбання пального, запчастин, всіх інших матеріалів і ресурсів, а також податкова заборгованість.
Як зазначає директор підприємства, на сьогодні їм уже відмовляють у постачанні запасних частин, палива без попередньої оплати. До того ж, працівники КП регулярно недоотримують заробітну плату.
Варто сказати, що це не вперше адміністрація та трудовий колектив підприємства б’ють на сполох і звертаються у такому форматі до влади та громадськості. Останньою, так би мовити, краплею в переповненій чаші терпіння цього разу стало вчасне непроведення конкурсу на вивезення твердих побутових відходів.
Руслан Ніязов зазначив, що термін дії попереднього договору, укладеного 10 років тому, спливає 20 травня. Незаключення нового договірного документу фактично ставило під загрозу можливість обслуговування прилучан у частині вивезення сміття з контейнерних майданчиків.

Найчастіше навчальний рік у школярів розпочинається 1 вересня, а закінчується – у травні наступного року. Але спочатку пандемія COVID-19, а тепер іще й повномасштабна війна в країні внесли свої корективи в навчання дітей.
Через значні пошкодження критичної інфраструктури виникалили проблеми з опаленням та електропостачанням, що також не кращим чином впливало на навчальний процес.
Тому дати навчального процесу по всій країні трішки змінилися.
Закон України Про повну середню освіту (у частині третій статті 10) свідчить, що навчальний рік у школярів має тривати не менше 175 навчальних днів.
Однак через війну в Україні дія цього положення зупиняється. Водночас тривалість навчального року, дату його початку чи закінчення під час воєнного стану тепер визначають у Кабінеті Міністрів України.
Постановою Кабміну України визначено тривалість навчального року під час дії правового режиму воєнного стану. Таким чином, навчальний рік цього року (2023) закінчиться 30 червня.
Не треба лякатися – це стосується лише абітурієнтів (випускників 11 класів). Для них навчальний рік спливає саме 30 червня. Для інших класів він закінчується наприкінці весни, 31 травня. Тобто вони проходять 155 днів навчання.

11 травня в останню земну дорогу наша громада в невимовному горі проводжала свого Героя – МАКОВЦЯ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГОВИЧА, 1990 р.н., уродженця Прилук.
Він був надійним товаришем, завжди готовим підставити плече у важку хвилину. За це його любили й цінували, таким його виховали батьки. Добрий, щирий, працьовитий, чудовий син, чоловік, батько…
У серпні 2022 року Олександр Маковець добровольцем пішов на війну. Перебував спочатку в навчальному центі міста Житомир, далі проходив службу водієм у 81-й окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ.
Солдат Олександр Маковець був відданий військовій присязі на вірність українському народу. Він боровся за волю та свободу нашої держави і щиро вірив у те, що Перемога вже скоро прийде на нашу землю. Вірив і віддав в ім’я цієї Перемоги найцінніше – життя.