Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає й народу.
Мова функціонує та розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
На сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
Що стосується української мови, то ні для кого не секрет, що за весь час свого існування вона теж зазнавала злети й падіння. Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік не лише на території України, а й за її межами.
Сьогодні, згідно ст. 10 Конституції України, «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Останніми роками українська мова справді піднялася на щабель вище. Українці масово почали переходити, навіть у повсякденному спілкуванні, на «немодну» колись українську. Але трапляються випадки, коли ярі прихильники всього українського забувають, на жаль, про таке ж конституційно підтверджене право національних меншин на використання своєї мови.
Дорогі читачі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся та плакав рідною мовою. Давайте шанувати й любити її мову, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе велич і могутню силу рідної мови. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Але в будь-якому випадку, найперше треба залишатися людьми, незалежно від того, якою мовою ти розмовляєш. Пам’ятаймо про це.

Мар’яна Гибенко