Два роки промайнуло з того часу, коли українці усвідомили себе нацією, яка готова боротися з брехнею, беззаконням та приниженням. Події Революції гідності сколихнули всю країну й дали надію на можливість кращого життя в нашій державі. Чи стало краще жити? Як бачимо – ні. Але зміни на краще відбулися в наших душах, адже кожен українець, де б він не проживав, відчув, що він є частинкою великої нації, яка здатна на самопожертву в ім’я свободи та незалежності. Кожен із нас у ті дні вірив, що лише спільними зусиллями, ставши піч-о-пліч, ми зможемо подолати зло та здійснити свою мрію – жити у сильній, суверенній і заможній країні. І скільки б не пройшло часу, ми повинні зберегти в серцях той вогник єднання, який дає нам силу для перемог.
Аби нащадки знали та пам’ятали події Революції гідності, працівники Прилуцького краєзнавчого музею по крупинці збирають спогади учасників Євромайдану, фотодокументальні матеріали, а також речі, які засвідчують перебіг тих доленосних подій. Нині в експозиції музею демонструються захисна каска, щит, гумова палиця підрозділу міліції спеціального призначення «Беркут», респіратор, агітаційні листівки, гільза від патрона, прапор «Самооборона Майдану» із залишками крові протестувальників та унікальна річ, якої немає в жодному іншому музеї нашої держави, – дерев’яний герб України – тризуб, що прикрашав головну сцену Євромайдану. Цей герб передала нам учасниця революції Ольга Костюк ще в 2015 році.
А нещодавно музей поповнився ще кількома досить цінними речами, які найближчим часом будуть продемонстровані широкому загалу. Це медаль учасника Євромайдану Анатолія Куліша із Яблунівки та гітара прилучанина Віктора Погуляя, з якою він виступав на київській сцені під час Революції гідності.
Але не лише предмети, які сьогодні стали експонатами, нагадують про зиму 2013-2014 років. Через пожовклі сторінки до нас промовляють спогади учасників Майдану: Валерія Сича, Олександра Гонзура, Віктора Красиловця, Олександра Рогового, Григорія Дорошенка, Анатолія Козорезова, Миколи Даниленка та багатьох інших. Кожен спогад – то біль і радість, страх і мужність, відчай і надія… Аналізуючи такі спомини, розумієш, що лише завдяки людям, які не побоялись у найтрагічніші дні розстрілів вийти на Майдан, ми змогли змінити країну, і лише завдяки всеукраїнському єднанню в боротьбі проти режиму Януковича українці відчули себе повноцінними громадянами – громадянами країни, де слово «патріот» набуло правильного звучання та змісту, а про гасло «Слава Україні – Героям Слава» нарешті дізналась уся Україна. Сьогодні нас уже не дивують ці слова, а коли ми їх чуємо, то в наших серцях звучить музика згуртованості, причетності до чогось більшого, вищого, чистого.
Революція гідності змогла пробудити українську націю від сну, у якому вона перебувала вже досить довгий час, і сьогодні, коли на Сході країни їде війна з російським агресором, ми повинні бути згуртованими, адже лише в єдності наша сила. Тільки так ми здобудемо перемогу. Події дворічної давнини збудили в нас приспане почуття гідності до себе та своєї держави. Тож нині, всупереч усім негараздам, ми не повинні втрачати віру в краще майбутнє своєї країни і нехай на своєму, якомусь невеличкому рівні, робити для держави щось корисне, аби бути гідним всіх тих, хто боровся за Україну в різні часи.
Старший науковий співробітник Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова Ірина Біленко
P. S. Прилуцький краєзнавчий музей залюбки прийме в дар речі, які пов’язані з подіями Помаранчевої революції, Революції гідності та АТО.
