Є проблема (73)
Критична ситуація зі стихійними та переповненими сміттєзвалищами змусила парламент прийняти один із варіантів закону про сортування відходів.
З 1 січня 2018 року закон зобов’язує громадян України сортувати відходи. Я маю певний досвід в організації екологічних акцій. Переконаний, що прийняття закону без кропіткої роботи над створенням інфраструктури збору та переробки вже відсортованих вторинних ресурсів не запрацює. Напевно керівникам місцевих органів влади приємно було усвідомити, що виконання закону забезпечують саме вони.
Найпростіший шлях до сортування відходів – це підняття ціни на вторинну сировину. Прийнятна вартість на метали сприяла очищенню довкілля від металобрухту. Поглянемо на наші реалії: склобій – 20 коп./кг, папір – до 2грн/кг, скляні пляшки – 15-35коп./шт., пластикові – 1-1,2грн/кг.
Отже, щоб у магазині купити хліба (10грн), вам потрібно здати 29 скляних пляшок. До нашої теми: в Чехії за 4 здані пляшки вам пропонують пляшку пива, в Німеччині спеціалізовані контейнери за здану тару видадуть вам чек на придбання товарів. У законі про сортування відходів зобов’язують виробників та торгівельні мережі гарантувати збір тари та пакувальних матеріалів з тих товарів, які вони виготовили або продали. Звучить обнадійливо.
Важко повірити, що наш бізнес із 1 січня 2018 візьме опіку над довкіллям України. Довкілля – це спільна турбота кожного українця.
Як експерт-еколог переконаний, що громадам потрібно розпочати (хоча це потрібно було робити з початку отримання незалежності) з виховання екологічної поведінки, яка має сформувати звички, а вже звички формуватимуть екологічну свідомість. Уже давно відомо, що свідомість явно відстає від досягнень НТР. Закон вже є, а екологічну свідомість ще будемо формувати? Ну коли ми перестанемо ставити віз попереду кобили?
Шановна редакція «Град Прилуки», звертаються до вас мешканці 2-го під’їзду будинку 102 по вулиці Скоропадського (колишня Бособрода) з надією хоча б у такий спосіб бути почутими.
Однією з проблем, з якою ми зіткнулися в останній час, є сміття, яке вже просто не вміщається в сміттєві баки біля котельні. Йдеш, ніби по степу – все всіяне пакетами, обгортками, різним мотлохом. Чому не прибирається? Чому ми маємо жити на смітнику?
Іншою, але вже більш давньою проблемою, є аварійний стан входу до нашого під’їзду. Дах над входом обвалився, перемичка на дверях лежить, страшно ходити. Скільки ми не зверталися в ЖЕК, скільки заяв та звернень не писали, але питання не зрушує з місця. Уже близько 4 років чуємо одноманітні відмовки типу: «Ми пам’ятаємо!», «Все буде!», «Ми зробимо!» А зовсім недавно подзвонили, щоб укотре нагадати про свою проблему в ЖЕК, а у відповідь почули: «А що ви самі для свого під’їзду зробили?»
Тротуарів на вулицях м-ну Рокитний і так обмаль. А ті, що є в такому жахливому стані, що вже давно потребують гарного ремонту. Дороги ще якось підлатують. Минулого року заасфальтували під дворами й під будинками. А от із тротуарами – справжня біда. Дається взнаки віддаленість від центру міста – завжди не доходили руки до цих місць із благоустрою території.
Мова йде про тротуар по вул. Кошового (той, що біля зимового катка й дитячого майданчика). Як можна зараз там ходити, коли під ногами просто місиво каштанів, листя, бруду та води? Хіба можна там пройти цієї осінньої пори після дощу? Наразі всі намагаються обійти такий «чудовий» тротуар. Може хтось думає, що там ходять молоді мами з колясками? Та ні, вони курсують по проїжджій частині вулиці, де на великій швидкості повз них проносяться автомобілі різних марок. А хіба це правильно? Тим же шляхом ходять і всі, кому треба на роботу чи з роботи. А по єдиному тротуару (з іншого боку вулиці Кошового й такого нема) зараз майже ніхто не ходить. Там і не прибирають зовсім. Не згрібають листя й не замітають. Якийсь дикий світ, а не Рокитний. Хто ж там керує? Міська влада в чиїйсь особі? Депутати, які там приписані? Мабуть, можновладці, якщо і потрапляють у це місце, то тільки на автомобілі, а те, що цим тротуаром повинні користуватися всі рокитняни, які курсують пішки, нікому не цікаво. Цей тротуар уже давно чекає на ремонт, тільки чи дійде до нього черга – ось у чому питання. Кошти до Рокитного чомусь не доходять – далеко від центру, всі, мабуть, думають, що й так згодиться на периферії.
Ми, листоноші і жителі мікрорайону Дослідної, Медини та села Тихе, неодноразово зверталися зі скаргами стосовно рішення про закриття 11 відділення зв’язку, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вавілова, 30, але нас чомусь не чують.
Наше поштове відділення є єдиним відділенням в цілому на даній території, бо відсутні інші альтернативні можливості. Ми обслуговуємо стратегічні об’єкти, такі як: Центральна міська лікарня (вул. Київська, 56); дитячий садочок, центр реабілітації дітей-інвалідів (вул. Низова, 60); М’ятно-дослідна станція (вул. Вавілова, 16). Також є такі підприємства: «Агропроменерго», «Київміськбуд» ім. Завгороднього, «Прометей газ», «Батуринський Гетьман», аптеки та магазини. Наше відділення обслуговує такі вулиці: Вавілова, Лєрмонтова та три провулки Лєрмонтова, три провулки Заїздських, Західну, провулок Західний, Київську, Трубарівську з провулком Трубарівським, Мединську з провулком Мединським, Дубінського, Маслова, Інтернаціоналістів, Коробова, Панченка, Семеренка, Низову та провулок Низовий – це перша дільниця, яка нараховує близько 680 дворів. Зазначимо, що дані вулиці не освітлюються та не заасфальтовані, крім Київської.
15 вересня в деяких автобусах нашого міста з’явилися оголошення, що з 18 вересня вартість проїзду для дітей шкільного віку в автобусах буде становити 4 грн. Із цього приводу хотілося б висловити свою особисту точку зору щодо політики тарифоутворення в нашому місті. Особисто я дотримуюся тієї точки зору, що економічно обґрунтовані тарифи у різних галузях нашого життя мають право бути тільки після того, як мешканці нашого міста матимуть економічно обґрунтовані зарплати.
Станом на зараз ми бачимо зростання тарифів на різні послуги з аргументацією, що все в ціні зростає, тому й тарифи мають рости, але такий підхід однобокий і навіть егоїстичний. Гарний вихід для підприємств, коли складові їх роботи зростають у вартості, то вони недостачу коштів компенсують за рахунок зростання тарифів. А хто-небудь запитав пересічного прилучанина, як він буде зі своєї стабільно низької заробітної плати чи пенсії сплачувати постійно зростаючі тарифи. Те, що людям говорять, мовляв, не бійтеся – ріст тарифів буде вам компенсовано субсидіями, теж не зовсім вірно. По-перше, не всі люди отримують субсидію, а по-друге, субсидія – не панацея від зростання тарифів, тому багато мешканців не задоволені її розміром.
Із приводу вартості проїзду дітей шкільного віку в автобусах моя думка наступна: зважаючи на те, що бюджет нашого міста є соціально орієнтованим та в міру своїх сил надає фінансову підтримку багатьом категоріям наших прилучан, я не розумію, чому таку ж допомогу не можуть отримати діти шкільного віку у вигляді пільгового проїзду територією нашого міста.
Питання щодо пільгового проїзду в автобусах дітей шкільного віку було мною порушено на одній із сесій міської ради ще в 2016 році. На свою ініціативу я отримав відповідь, що кожного дня міським громадським транспортом користується 1418 школярів (загалом, у прямому та зворотному напрямках, 2836 школярів). У разі цілорічного пільгового проїзду дітей шкільного віку необхідно передбачити в міському бюджеті на 2017 рік 2 587 850 грн відшкодування. Якщо ж пільговий проїзд забезпечувати тільки в період навчання (165 днів), то сума відшкодування становитиме 1 169 850 грн.
Уже в травні поточного року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради було прийнято рішення №192: «Про погодження тарифу на перевезення пасажирів у м. Прилуки в автобусах, що працюють на міських автобусних маршрутах загального користування у звичайному режимі», яким передбачено для дітей шкільного віку (при наявності учнівського квитка), без обмежень у часі, тариф на проїзд в автобусах, що працюють на міських автобусних маршрутах, у розмірі 2,00 грн.
Осінь – чудова пора, яка наповнена різними барвами, запахами дозрілих трав, шурхотом опалого листя. Осінь – це і час збирання врожаїв, прибирання земельних ділянок від рослинних залишків, присадибних територій та паркових зон. Ще з радянських часів ми звикли до того, що все опале листя нагрібається у великі купи й спалюється. Люди говорять, що так робили їхні батьки, дідусі та бабусі. Так найшвидше, підпалив – і все. І ніхто ніколи не задумувався, наскільки шкідливий цей дим. Так при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, такі як свинець, мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо й низка канцерогенних сполук. Дим містить часточки, які проникають у легені й можуть руйнувати клітини та спричинити утруднення дихання. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Чергова допомога захисникам Прокоментуй першим!
- Ветеранська політика в Прилуках Прокоментуй першим!
- Сучасні системи РЕБ та станції підсилення сигналу – БФ «Надія» та Валерій Дубіль продовжують підтримувати ГУР Прокоментуй першим!
- Скільки за тепло і воду заборгували жителі Дослідної? Прокоментуй першим!
- Оригамі – цікаво та просто Прокоментуй першим!
- Чемпіонат України Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 1180 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті