Колонка редактора

Колонка редактора (13)

Середа, Бер. 01 2017

День за «Днем»

Беручи до рук звичайну газету, яких нині на вибір більш ніж удосталь, ми не збираємося й думку гадати про якісь глобальні наслідки впливу цих кількох А3-сторінок на людську свідомість. Переглянув заголовки й фото, пробігся по спортивних чи зіркових новинах, прикинув бюджет рецепта з апетитною назвою – ось і все. Залишається хіба що повернутися до передовиці в більш зручний для себе час. Потім – нові й нові номери, які після проходження змальованої вище процедури вкладаються під журнальним столиком чималим тиражем макулатури. А тим часом хтось утаємничений вирішує, скільки стосів і шпальт слід пропустити крізь наш мозок, щоб зачепився в ньому саме той абзац, заради якого й заварили всю цю кашу.
Преса як інструмент послужила вже далеко не одному успіху масштабних PR-кампаній. Деякі з них винесли на шпиль фортуни той чи інший бренд, і верхівка часом була настільки блискучою, що маси геть забували дивитись у глибину іменитого айсберга. Там, під тисячами тонн гарячих слів, ховається їхній холодний розрахунок. Особливо це стосується політики, де постійно плетуться цупкі сіті інформаційних інтриг.
Пригадуєте, як півтора десятка років тому в газетах писали про сина шахтарського краю, чия особистість привертала увагу харизмою та нелегкою долею? Замолоду послизнувшись на життєвій дорозі, він зумів зібрати силу волі в кулак і піднятися на ноги, щоб дійти до ролі національного лідера, надії всієї держави. Його темне минуле стало ледь помітною плямочкою, яку важко було розгледіти на світлому полотні прекрасних якостей героя. Тепер останнє визначення даного персонажа вживається суто в лапках, а той, хто стояв за його могутньою спиною, виглядає лукавим карликом, за яким уже, здається, ніхто не сховається…

Детальнiше..

Четвер, Лют. 23 2017

0 коментарів

Як жити далі?

Анонсовані в попередньому номері «Града» громадські слухання жителів Заудаївського мікрорайону відбулися в школі №13 минулої п’ятниці. Вечірньої пори в коридорі основного приміщення навчального закладу було на диво спокійно. Згадуючи минулу бурхливу сесію міськради з питанням щодо ймовірного переведення учнів молодших класів до корпусу старших школярів, можна було припустити схожий розвиток сценарію. Але цього разу все обійшлося без образ і скандалів – громада таким чином показала владі конструктив, із яким потрібно працювати над вирішенням суспільних проблем.
У деякі моменти слухань здавалося, що крапки над «і» в питанні 13-ї школи буде розставлено чітко та безапеляційно. Однак на виході все ж вилився сумнів, яке ж майбутнє світить не лише навчальному закладу, а й усьому мікрорайону.

Детальнiше..

Середа, Лют. 15 2017

0 коментарів

Герої спокою не знають

20 лютого в Україні буде скорботним – із 2015 року цього дня ми офіційно вшановуємо подвиг учасників Революції Гідності. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні завжди житиме в українському серці, як б’ється в ньому відгомін Героїв Крут, Січових Стрільців і воїнів АТО, а славетні звитяги козаків наповнюють його життєдайними традиціями.
Жагуча любов до рідної землі надихає кожне покоління українців, тож історія дарує нам усе нові приклади героїчного патріотизму. Останні ж роки в цьому сенсі стали для України особливо жертовними. Народний дух, пригнічений ярмом бузувірських запроданців, вирвався з грудей Майдану, сколихнув тривожні дзвони сучасності та сотнею небесних охоронців піднісся до вічності, щоб ангельським крилом закрити нас від зловісних посягань усіляких мерзотників і себелюбців із розкішних апартаментів.

Детальнiше..

Середа, Лют. 08 2017

0 коментарів

Милосердне місто

Чи буде хто-небудь сперечатися, що теперішня зима куди міцніше вхопила нас у свої крижані лещата, ніж кілька її попередниць? Учора сусіди по багатоповерхівці згадували, як минулоріч у лютому вже посходили квіти у дворі. Нині ж місто просякнуте кусючими морозними протягами, від яких неможливо сховатися, вкрите кучугурами та масовими ковзанками, а по ночах іще й надійно замасковане від примарного світла вуличних ліхтарів. І ніби й кінця-краю немає цій безжалісній зимі, а надія на близьку весну якщо й жевріє, то тільки у відчайдушних серцях оптимістів і романтиків.
Гарно було б у таку днину, загорнувшись у теплий плед, посидіти за книгою або ж помилуватися багаттям каміну з кішкою на колінах… Але більшість із нас у цьому місті замість користування перевагами безтурботного життя змушені залишати домашні стіни й вирушати на пошуки засобів для існування. Пригнічені проблемами буденності люди потрапляють в обійми негоди, що здатна звичайнісіньку поїздку за покупками чи обхід інстанцій перетворити в неабияке випробування – починаючи з подолання слизьких перешкод на тротуарі та продовжуючи задубілими кінцівками в очікуванні автобуса на зупинці. Коли ж довколишній холод починає пробиратись і всередину, важливо не вивітрити з душі теплу нотку, що озивається вірою в людей.

Детальнiше..

Середа, Груд. 07 2016

0 коментарів

Три п’ятирічки

Пам’ятаєте себе в п’ятнадцять років? Основні труднощі перехідного періоду нібито позаду, але дитинство зі своїми пустощами нікуди не поділося. Підліткова невизначеність починає помалу поступатися місцем юнацькому максималізму, що повністю викристалізується лише через кілька років, але вже кличе в незвідану даль дорослого й неодмінно успішного життя. П’ятнадцять років – зовсім мало за мірками неосяжного часу й так багато, коли йдеться про конкретний його відтинок…
Позавчора «Граду» виповнилося п’ятнадцять. Саме 5 грудня 2001 року вийшов друком перший номер газети територіальної громади міста Прилуки. Після того їх було – не мало не багато – цілих 783, якщо рахувати сьогоднішній. Якщо й далі говорити цифрами, то за ці три п’ятирічки в Україні змінилося чотири Президенти, а в Прилуках – чотири мери; населення держави скоротилось із 49 до 42 з половиною мільйонів; курс національної валюти впав більш ніж утричі… Немало яскравих злетів і прикрих падінь пережила й наша газета – перемоги творчих працівників у різноманітних конкурсах, звання «Кращий редактор року – 2007» для нинішнього директора, плювок в обличчя від міської ради одного з попередніх скликань, яка волею пасивної більшості вирішила вийти зі складу засновників, і ще багато не менш цікавих моментів. Та найголовніше те, що всі ці п’ятнадцять років перша міська газета в будь-яких ситуаціях тримала марку, не піддаючись численним спробам політичного тиску й не визнаючи ніякої цензури, крім єдиної – думки наших читачів, яку ми завжди поважали та дослухалися до неї.

Детальнiше..

Середа, Лист. 30 2016

0 коментарів

Посадовці без премій

Відкриваючи вчорашню сесію, що зібрала місцевих депутатів сьомого скликання вже вдев’ятнадцяте, міський голова Ольга Попенко назвала її рекордною. І не дивно, адже на розгляд обранців було внесено аж три десятки проектів рішень. Деякі з них отримали одностайну підтримку, інші розділили позиції депутатів при голосуванні; більшість були належним чином підготовлені, тоді як презентація чи терміни оприлюднення окремих зазнали нищівної критики в сесійній залі.
До речі, про голосування. Існує вірогідність, що наступна – груднева – сесія проходитиме без так званої переклички, що встигла добряче всім набриднути з моменту свого офіційного започаткування. Принаймні вже визначено підрядника, котрий встановить систему електронного голосування для зручності депутатської роботи.
До певного моменту звітна сесія проходила настільки злагоджено, що за умови відповідності регламенту добрий десяток рішень можна було б ухвалити «пакетом». Серед питань порядку денного, розгляд яких увінчався одноголосним вирішенням у позитивну сторону, – рішення про безкоштовне харчування в школах і дитсадках дітей пільгових категорій у наступному році, запровадження конкурсного порядку відбору суб’єктів господарювання, що будуть відпускати ліки (в тому числі препарати інсуліну) за пільговими рецептами, а також затвердження міської Програми «Соціальна підтримка сім’ї, дітей та молоді на 2017-2020 роки».

Детальнiше..