Насправді, час летить швидко, тож вибори до міської ради вже не за горами. Чи відчули прилучани зміни в рідному місті за останні 5 років, час каденції чинного міського голови Ольги Попенко? Чи вважають, що змінилося небагато? А можливо мають на думці іншого, значно кращого кандидата, який прийде з новими силами, цікавими ініціативами й переверне світогляд містян щодо нових напрямків розвитку Прилук? Коли чуєш слово «вибори», відразу в голові цілий рій думок і запитань утворюється. А чим ближче до самої дати, то й діти на цьому розумітися починають і коментар можуть дати. Та й узагалі ми, українці, – такий народ, якому їсти не дай, а дай поговорити. Особливо зручно це робити в нинішній час таких потужних технологій.
Соціальні мережі – місце, де навіть зовсім незнайомі люди можуть поговорити на будь-яку тему та обмінятися своїм досвідом і думками з того чи іншого питання. Ось і зараз мережа Facebook стала дуже навіть у пригоді. Де б ще можна було почути стільки цікавих, а іноді дивних й іронічних версій на тему виборів майбутнього міського голови Прилук.
Звісно, простіше визначитися з кандидатом, якщо вже маєш конкретний список бажаючих. Так налаштована переважна більшість прилучан. Та все ж були й ті, хто назвав ім’я конкретної людини, яка на їхню думку варта крісла міського голови, бо має в собі потенціал гарного управлінця. Чи не першим кандидатом від народу, а точніше від Антона Білима, стала Маргарет Тетчер. На що інший дописувач, Олександр Котеленець, зауважив, що, «на жаль, таких лідерів як «залізна леді» нам не бачити. Бо більшість населення її прокляне вже за місяць».
В одному ряду із Тетчер на посаду Прилуцького міського голови побував і відомий історичний діяч Рональд Рейган. Цікаво було б, правда? Та все це, звісно, жарти. Спустимося на прилуцьку землю та подумаємо про більш реальних кандидатів. Так, наприклад, фігурували в обговоренні імена діючих депутатів міської ради – Олега Шевеля, який постійно відстоює інтереси довіреного йому округу, а тому, впевнені підписники, може потурбуватися і про місто в цілому; Євгенія Яценка та Дмитра Барнаша, які піклуються про благоустрій Прилук тощо. Хоча кандидатура Барнаша виявилася неоднозначною – дехто переконаний, що він уже мав змогу проявити себе на цій посаді, а відповідно, «його потяг пішов». Ще одним представником управлінського корпусу, кандидатуру якого хотіли б побачити в осінніх списках, став Анатолій Шамрай. Пані Оксана Ребенок зауважила, що коли він був при посаді, а ми пам’ятаємо, що Анатолій Шамрай уже був Прилуцьким міським головою в період із 1985 по 1987 рік і з 1991 по2000 рік, то й порядок був.
Стосовно нинішнього голови Ольги Попенко теж багато сперечалися. Насправді дуже багато прилучан її підтримують і вважають роки її роботи на посаді періодом розквіту міста. Але не менше містян і навпаки змінили свою думку про неї. Адже, бути чудовим висококваліфікованим педагогом і керівником одного учбового закладу – це одне, а керувати цілим містом – зовсім інше. На жаль, це не всім вдається. Слушну думку у вирі коментарів висловила Олена Ромець: «Обирати треба тих, хто до влади не пнеться. Оті й будуть робити. А пропонувати тих, хто вже в кріслі сидів, не варто. Ми вже їхні результати бачили. У кожного з них шанс був».
Сміху ради пролунала й кандидатура Артема Дамницького. «Він, звісно, хлопець розумний, та навряд чи пішов би на це», – підсумував Віталій Шкурат.
Тетяна Реута, наприклад, не має на думці конкретної кандидатури, але точно готова проголосувати за того, «хто знайде інвестора, який побудує сміттєпереробний завод, а ще знайде спосіб боротися з паліями». Дійсно, це досить значна проблема для нашого міста. То хай буде сигналом для майбутніх кандидатів.
Також багато прилучан готові хоч зараз віддати свій голос на виборах мера за Артема Рожка. Він молодий, упевнений у собі, ініціативний, навіть пройшов курс навчання в спеціальній школі мерів, щоб краще зрозуміти суть цієї посади, так би мовити, із середини.
Досить неочікувано було побачити в коментарях ім’я ще одного Артема – Артемія Аніщенка. Так дописувачки Людмила Стеценко та Тетяна Сенегаз-Черюкіна погодилися, що це «класний варіант», бо він «людина зі стержнем».
Багато гарних слів було написано і на адресу отамана ГО «Прилуцький козацький полк» Сергія Ткаченка. Володимир Ільченко, наприклад, написав: «Мером бачу лише Сергія Григоровича. Чесний, благородний, справедливий. Ось побачите, яким стане тоді наше місто». Таку ж думку розділяє і користувач мережі під ніком Aleksandr White: «Отамана!!! Цей порядок наведе!!! Узагалі потрібен той, хто ідейний і піклується про місто! На кого не зможуть давити ніякі партії! Це тільки Отаман! Тоді в місті не буде ні наркоманів, ні маніяків!»
Як можливі варіанти звучали імена депутата обласної ради Віти Соларєвої, місцевого депутата Володимира Назіма, навіть ексочільника КП «Послуга» Руслана Ніязова.
Як бачимо, думки в прилучан із цього приводу різні, сходяться вони лише в тому, що, хто б не зайняв крісло мера, дуже хочеться, щоб це була чесна та відповідальна людина. І як завершення процитую слова Андрія Шафоростова, які дуже влучно підсумовують усе наше обговорення: «… взагалі людей гідних у нас вистачає. Просто хочеться побажати, щоб ми зберегли традиції Прилук, зберегли спадщину Коптєва та наших предків. Удачі нам усім. А кандидати, щоб отримували свої голоси не гречкою, а гідними справами з повагою до міста та городян».
Мар’яна Гибенко
