Історія українського народу складна та наповнена випробуваннями. Одні з найстрашніших – це періоди голодоморів. Вони забрали життя сотень тисяч осіб. Досі достеменно невідомо, скільки людей померли від голоду. Серед жертв були і діти, і дорослі. Помирали селами. Це велика трагедія та злочин проти українців. Саме тому ми маємо пам’ятати про кожного померлого.
Мільйони жертв заслуговують на значно більшу пам’ять, ніж просто постаменти, пам’ятні знаки...
У четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата – День пам’яті жертв голодоморів. Український парламент визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу також офіційно визнали Голодомор геноцидом проти української нації.
Вшанувати пам’ять жертв голодоморів біля пам’ятного знака жертвам голодоморів на Центральне міське кладовище напередодні, 26 листопада, прийшли посадовці й депутати міської ради, представники підприємств, установ, організацій, громадських організацій, громадські діячі та активісти міста.
А вже 27 листопада прилучани прийшли на Соборну площу, де відбувся загальноміський захід «Мученики землі – ангели небесні».
Панахиду за упокій душ невинно убієнних жертв Голодомору 1932-1933 років відслужив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Віталій Юрочко.
Присутні пом’янули душі померлих хвилиною мовчання та долучилися до щорічної Всеукраїнської акції «Запали свічку».
З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічки та мовчки клялись, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар із душі спадав. Запалена свічка свідчить про те, що ми пам’ятаємо про жертви голодоморів в Україні. Це наш обов’язок перед мертвими й ненародженими. Запалена свічка горить, зігріваючи душі тих, кого в 33-му не відспівували, не оплакували, не провели, не поминали.
Свічка пам’яті та скорботи того дня горіла в багатьох будинках Прилук.
Інформація «ГП»
