АКТУАЛЬНІ ВАКАНСІЇ СТАНОМ НА 27 СЕРПНЯ 2018 РОКУ
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА– продавець непродовольчих товарів, 4000 грн, тел. (095)4137649.
ВЕЛИКОДІВИЦЬКА ЗОШ I-II СТУПЕНІВ – вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста), 4836,26 грн; вчитель загальноосвітнього навчального закладу, 2927,21 грн, тел. 68221.
ВИДАЙ ЮРІЙ – продавець продовольчих товарів, 3723 грн, тел. (050)5169886.
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ПІВДЕННІ ВИСОКОВОЛЬТНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» – електромонтер із обслуговування підстанції, 4245 грн; електромонтер із ремонту повітряних ліній електропередачі, 4595 грн; електрослюсар з ремонту устаткування розподільних пристроїв, 4595 грн; тесляр, 3875 грн; електромонтер із експлуатації електролічильників, 4000 грн; електромонтер із експлуатації розподільних мереж, 4215 грн; водій автотранспортних засобів, 3795 грн, тел. 38697.
ГРЕБЕНЮК СЕРГІЙ – продавець-консультант, 5000 грн, тел.42360.
ДЕГТЯР ОЛЕГ – продавець продовольчих товарів, 3723 грн, тел. (050)6418946.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ПРИЛУЦЬКА ВИХОВНА КОЛОНІЯ» – робітник із комплексного обслуговування й ремонту будинків, 4000 грн, тел. 52182.
ДП «ПЛАСТМАС» ТОВ «ТД ПЛАСТМАС –ПРИЛУКИ» – апаратник підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції, 3957,6 грн; електрозварник ручного зварювання, 5000 грн; електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування, 6000 грн; підсобний робітник, 3723 грн; слюсар із контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка), 6000 грн; слюсар-інструментальник, 5000 грн; слюсар-ремонтник, 5000 грн, тел. 38514.
Місто Прилуки є одним із найстаріших міст Чернігівщини (незабаром будемо святкувати 935 років), але ми йдемо в ногу з часом, не боїмося змінюватись, експериментувати. Освітня галузь нашого міста постійно знаходиться в стані творчого неспокою, а як же інакше? До наших навчальних закладів приходять сучасні школярі – так зване покоління Y і Z – «діти нового тисячоліття», які значно відрізняються від тих, що були 5, 10 років, а тим паче 20 років тому. Вони розкутіші, вільніші. Вони народилися в епоху мобільних телефонів, планшетів та смартфонів. І дорослим, і педагогам це треба збагнути. Тому так, як «було раніше», вже ніколи не буде, потрібно щось робити. Змінились діти – має змінитись і школа.
Відправним постулатом з 2005 року в наших пошуках став вислів «Нова школа в старих стінах». Щоб навчатися по-новому, щоб уроки були не лише інформативними та доступними, а й цікавими, слід було вступати в експеримент, який у той час, хоч у деякій мірі давав свободу дій як вчителю, так і учням.
Першими на стежину дослідно-експериментальної роботи став педагогічний колектив Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст. №14, який почав реалізовувати одну з основних компетентностей НУШ – здорове життя. Здоров’язберігаючі технології, цільова комплексна програма «Крок за кроком до здоров’я» виховували в учнів здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Педагогічний колектив школи й на сьогоднішній день уміло вирішує питання фізичного вдосконалення та зміцнення здоров’я дітей шляхом комплексного розв’язання педагогічних, медичних та соціальних завдань із урахуванням індивідуальних особливостей дитини в різні вікові періоди та утримує позитивну тенденцію до покращення здоров’я.
Шановні прилучани!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди найбільшого національного свята нашої державності – Дня Незалежності України!
Наша країна святкує 27-у річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія українців – бути господарями на своїй благодатній землі. Безумовно, ці роки незалежності стали випробовуванням для всіх нас — випробовуванням на зрілість, терпіння, толерантність. Боляче про це говорити у святкові дні, але за свободу Україна платить надзвичайно високу ціну – людські життя. Але я вірю, що разом ми здолаємо будь-які перешкоди на шляху зміцнення незалежності нашої держави. Вірю, що в Україні настане мир і працелюбний український народ поліпшить своє життя у власній державі. Найголовніше – впевнено йти вперед та боротися за перемогу. Тому від кожного з нас значною мірою залежить, якою бути нашій державі, як житимуть у ній наші нащадки. Будьмо згуртованими та небайдужими на цьому шляху.
23 серпня:
09:00 — церемонія підняття Державного Прапора України, урочистий мітинг і вручення паспортів юним прилучанам та покладання квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку (майданчик біля пам’ятника Т.Г. Шевченку);
10:00 — виставка експонатів та прапорів із зони проведення АТО (алея Л. Забашти);
16:00 — родинне свято “Україна – це Я, Україна – це МИ” (ЦТДЮ);
18:00 — поетичний акорд «Душа болить, живе тобою, Україно!» (Соборна площа);
19:00 — відеопрезентація документальних матеріалів із зони проведення АТО (Соборна площа).
24 серпня:
У Берліні завершилися змагання континентальної першості з легкої атлетики.
13 серпня збірна команда України з легкої атлетики прибула на Батьківщину, де їх зустрічали офіційні особи на чолі з Міністром молоді та спорту України Ігорем Ждановим, рідні, а також сотні уболівальників.
Українська збірна привезла багаж із семи медалей, серед яких 2 золоті, 3 срібні та 2 бронзові.
Уся Європа з переживанням спостерігала за виступами своїх спортсменів. Не оминула ця доля й Прилуччину, адже вперше на такому серйозному змаганні збірну України представляли аж три наших земляки. Це молоді талановиті легкоатлети Анна Красуцька (потрійний стрибок), Марія Миколенко (біг на 400 м із бар’єрами) та Олексій Поздняков (біг на 200 м та 400 м). На жаль, їхні імена не звучали серед імен призерів чемпіонату, але достойно виступити та показати чудові результати для власного заліку це їм не завадило.
Маючи нетривалі вихідні, молоді спортсмени навідали свої родини, приїхали до Прилук, щоб зустрітися з рідними та знайомими, які так за них уболівали. Та вже за кілька днів Анна вилетіла на змагання до Швеції, а Олексій – до Фінляндії. Зате нам пощастило зустрітися з Марією Миколенко та їхнім тренером Михайлом Марченком, які знайшли час у своєму щільному графіку між тренуваннями, щоб поділитися враженнями та емоціями від поїздки на чемпіонат Європи й подальшими спортивними, й не тільки, планами.
Минулого тижня відбулися засідання конкурсних комісій на заміщення вакантних посад директорів 4-х закладів освіти в Прилуках. Потім конкурс на посаду головного лікаря Прилуцької міської дитячої лікарні. Конкурси, конкурси… Містом традиційно ширяться чутки щодо неправомірності їхнього проведення. Від прилучан лунають запитання типу «Чим вам нинішній головний лікар / директор не вгодила?», «Кому ці конкурси потрібні?», «Знову когось свого про- пхати хочуть?..» тощо. Але насправді нічого незаконного тут немає.
Уся процедура відбувається згідно чинного законодавства. Саме для того, щоб звести до мінімуму, а в ідеалі – унеможливити корупційний спосіб одержання тої чи іншої посади, проводяться конкурси на заміщення вакантних посад типу директора загальноосвітнього навчального закладу чи головного лікаря закладу охорони здоров’я, як у нашому випадку. Керівники цих закладів підписують контракт на певний термін, по закінченню якого можуть брати чи не брати участь у конкурсі за власним бажанням.
Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я» виконавчим комітетом Прилуцької міської ради й було оголошено про вакантну посаду головного лікаря Прилуцької міської дитячої лікарні.
Порядок передбачає, що конкурс має проводитися з дотриманням таких принципів, як забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості, доброчесності, ефективного та справедливого процесу відбору. За всіма правилами умови конкурсу були оприлюднені на сторінках міської газети («Град Прилуки», №28 від 1 липня 2018 року) та на офіційному веб-сайті міської ради та визначено склад конкурсної комісії. До складу конкурсної комісії увійшло 6 чоловік (у рівній кількості представники міської ради, громадськості та трудового колективу).
13 серпня в приміщенні міської ради відбувся «круглий стіл», на якому обговорювали питання стосовно дати відзначення Дня міста. На засіданні були присутні посадовці та депутати міської ради, представники культурно-творчого осередку міста, історики, краєзнавці, громадські активісти.
Усім відомо, що за радянською традицією День міста Прилуки відзначається 18 вересня на знак визволення нашого міста від нацистських загарбників.
Однак, зважаючи на зміни, які відбуваються в українському суспільстві та в контексті повернення нашому народові історичної пам’яті, зокрема щодо пам’ятних дат, пов’язаних із історією становлення міста, його історичного значення, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тетяна Фесенко запропонувала обговорити питання стосовно визначення більш підходящої дати святкування Дня міста.
Прилуки – одне з найдревніших міст України, що розкинулося на мальовничих берегах тихоплинної річки Удай. Воно має багату, славну, героїчну, а інколи й трагічну історію.
Археологи свідчать, що на території сучасного міста ще в II тис. до нашої ери, за епохи бронзи, існувало поселення. Відповідно, літочислення міста ведеться від першої писемної згадки про нього. А першу писемну згадку про Прилуки залишив нащадкам давньоруський князь Володимир Мономах. У творі «Повчання» він розповів про те, як у 1085 році, зустрівшись із ординцями на Посуллі, уникнув сутички й увійшов у «Прилук-город» під захист стін фортеці. Зібравшись із силами, він виступив із військом проти нападників і винищив їх неподалік Прилук. Відбулося це в «день Владичиці», тобто на свято Успіння Пресвятої Богородиці (15 серпня), або ж Різдва Пресвятої Богородиці (8 вересня) 1085 року. Ця перемога і є першою славною сторінкою в історії древнього міста, про що свідчить величний пам’ятник у центрі історичної зони міста, де знаходився в ті часи дитинець прилуцької фортеці.
Раніше розмовляти по мобільному можна було будь-де та будь-коли. Та віднедавна в багатьох магазинах з’явилися оголошення про заборону розмовляти по телефону. Схожі повідомлення почали з’являтися й у маршрутках. За словами прилучан, бачили таке в деяких автобусах різних маршрутів. Що це: забаганка водіїв чи політика перевізників, користувачам транспорту не пояснює ніхто.
– Якось їхала в маршруті №19 на роботу й розмовляла по телефону. Сиділа на місці якраз позаду водія. Говорила я неголосно, та водія це обурило, – розповідає місцева жителька. – Він указав на оголошення про заборону телефонних розмов і зауважив, що йому не цікаво слухати чужі балачки та попросив договорити надворі.
Перевізники такі нововведення пояснюють тим, що маршрутки – це громадський транспорт, а не таксі. Тому й поводитися в ньому треба відповідно.
Загалом водії не забороняють розмовляти по телефону, а просто роблять зауваження. У чомусь вони праві, адже це ж транспорт загального користування: чому всі пасажири та водій мають слухати чужі розмови. Є ж певні правила поведінки.
Слід розуміти, що люди, які їдуть із нами в транспорті – мимовільні слухачі, їм немає куди подітись із салону. Тож мінімальні знання культури та етикету, повага до людей та до самих себе дає змогу проїхати в транспорті й не стати героєм чужих смішних історій. Пам’ятайте, шановні, почуття міри втрачати не слід! Як кажуть, «що занадто, то не здраво!»
Інформація «ГП»
Заборона розмов по мобільному – незаконна
Стосовно розмов по мобілці в законодавстві нічого не зазначено. Єдине – пасажир не має права відволікати водія під час руху, оскільки це може спричинити ДТП. Адже одна справа, якщо пасажир розмовляє тихо й нікому не заважає, інша – коли людина репетує на весь салон. А от щодо водіїв, то вони якраз і не мають права розмовляти по телефону чи з пасажирами, їсти, пити, курити чи передавати квитки під час руху автобуса.
У цій ситуації можна говорити про однобічне трактування перевізниками законодавства про пасажирські перевезення. По суті, заборона розмов по мобільному є незаконною й пасажир може відмовитися від її виконання.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Боржники військового містечка №12 Прокоментуй першим!
- 11 апаратів гемодіалізу від Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія» Валерія Дубіля отримали лікарні різних міст Прокоментуй першим!
- Зарано відійшли у вічність… Прокоментуй першим!
- Прилучанка здобула бронзу на чемпіонаті України з боксу Прокоментуй першим!
- Увійшли в опалювальний сезон із мільйонними боргами Прокоментуй першим!
- Допомога обласних депутатів Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 267 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті