20 березня – 380 років від дня народження І.С. Мазепи (1639-1709 рр.), українського військово-
політичного й державного діяча, гетьмана України, князя Священної Римської імперії

«…Треба частіше зазирати у власну історію
й більше дбати про добробут не власний, а своєї
Батьківщини. Як це робив гетьман Іван Мазепа»
«Українська культура», №8, 2003 р.

Цього року виповнюється 380 років від дня народження, а також минає 310 років від дня смерті Івана Степановича Мазепи, українського державного, політичного та військового діяча, гетьмана України.
Особа Івана Мазепи й роль, відведена йому в історії, вже три століття поспіль одержує полярні, взаємовиключні оцінки. 1860 р. корифей української історіографії М. Костомаров писав: «Образ Мазепи ще чекає на неупереджену історію, що змалювала б його не під впливом погляду, припустимого в першій половині XVIII ст. Затаврована свого часу прокляттям, ця трагічна історична постать вимагає до себе об’єктивного ставлення. Щодо України він чинив по-своєму щиро».
Як зазначають науковці, без всякого сумніву, історична доба, постать Івана Мазепи є складними й суперечливими й одним кольором змальовані бути не можуть. Узагальнення всіх джерел до нашої історії дають змогу майбутнім науковцям написати колись правдиву історію українського народу, без огляду на ідеологічні чи якісь інші інтереси. Історія України мусить бути позбавлена міфів, які, коли до них приглянутися ближче, виявилися насильницьки прищепленими стереотипами або незграбними підробками.
Офіційною датою народження майбутнього гетьмана вважається 20 березня 1639 р. Народився він у селі Мазепинці на Київщині. Освіту Іван одержав блискучу. Києво-Могилянська колегія, єзуїтська колегія у Варшаві, вивчення військової справи й дипломатії у ведучих навчальних закладах Італії, Франції та Голландії. З 1659 року молодий Мазепа поступив на службу при дворі польського короля Яна Казиміра. Придворна кар’єра, проте, видалася невдалою.

Шановні прилучани!

Нагадуємо, що в ніч перед виборами Президента, 31 березня, Україна перейде на літній час. Так, о 3:00 за київським часом стрілки годинників переведуть на одну годину вперед. Тому, вставати доведеться раніше.
Отож, не проспіть цей вирішальний день для всієї країни, вчасно прийдіть на виборчу дільницю та зробіть свій вибір.

Парламентарі мають намір зобов’язати власників котів і собак зареєструвати своїх чотирилапих друзів. Для цього депутати ще зо 2 роки тому внесли у Верховну Раду законопроект, який передбачає поголовне чіпування та наявність ветеринарного паспорта для кожного домашнього улюбленця. Крім того, повсюдний облік торкнеться й безпритульних тварин, а фермерів і тваринників очікує більш чітка процедура реєстрації худоби. Усім тваринам планується присвоїти унікальний ідентифікаційний номер, а відомості про стан їхнього здоров’я, переміщення та власників занести в спеціальну базу. За відсутність реєстрації передбачаються штрафи.
В Україні таку обов’язкову реєстрацію, в доповнення до вже існуючої процедури, планують увести з 1 січня 2021 року. Зараз, згідно з чинним Законом «Про реєстрацію та ідентифікацію тварин», обов’язковій реєстрації підлягають ВРХ, свині, вівці, кози та коні.
Загалом же, всі ці зобов’язання необхідні лише для того, щоб привести українське законодавство у сфері поводження з тваринами у відповідність із Європейською конвенцією про захист домашніх тварин. А введення обов’язкової реєстрації створить систему обліку та контролю за переміщенням котів і собак, що, у свою чергу, дозволить уникнути поширення загальних для людей і тварин захворювань, наприклад, сказу.
Для Прилук питання безпритульних і вільно гуляючих «хазяйських» тварин дуже актуальне. Неодноразово їх обговорювали й на сторінках нашого видання. Тому приємною новиною стала звістка про те, що в нашому місті також з’явилася можливість зареєструвати свого чотирилапого друга (поки що добровільно, а не примусово) в стінах Прилуцької міської державної лікарні ветеринарної медицини. Детальніше про способи ідентифікації домашніх тварин та інші робочі будні міської ветеринарної лікарні розповів її керівник – Кругляк Костянтин Васильович.

Економіст Віктор Скашевський оцінив у Facebook розміри електорального хабаря в сумі більш ніж 20 млрд грн на вибори Президента, і це лише протягом 2 місяців – 1 тур у березні та 2 тур у квітні місяці.
1. 4,2 млрд грн – автоматична індексація пенсій (2017-2018 роки) і якраз присвячена до чергових виборів Президента. Чому б це?
2. 4,4 млрд грн – одноразові доплати найбіднішим пенсіонерам із мінімальною пенсією (по 1205 грн у березні та квітні 2019 року).
3. 10 млрд грн – монетизація субсидій із державного бюджету (включаючи вартість листівок-повідомлень 3 млн 300 тис. українських сімей із інформацією про те, що це зроблено за особистим дорученням діючого Президента).
4. Від 1 до 2 млрд грн – одноразові соцвиплати по схемі (сіток) із місцевих бюджетів (так званий фонд «Турбота»), про що детально з телеекрану розповів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. А також, кому, та за що такі соцвиплати будуть надані.
Здивування громадян держави викликає таке співпадіння в часі, коли всі виплати чомусь будуть проведені за рахунок казни держави та перед першим і другим турами виборів Президента.
Доплати та соціальну допомогу одержать близько 13-14 млн найбідніших українських громадян виборців, здебільшого пенсіонерів. І саме ці люди нікуди не будуть виїздити під час виборів і дисципліновано та керовано прийдуть на виборчі дільниці, а це близько 50% потенційних виборців. Не важко зрозуміти за кого вони повинні будуть проголосувати, та про це їм і так постійно нагадують агітатори виборів від владного кандидата. І можливо, якщо доживуть ці пенсіонери-виборці до наступних виборів через 5 років, то можуть знову одержати чергові подачки від влади.
Слід звернути увагу, що всі ці доплати та соціальні допомоги разові, або експериментальні (монетизація субсидій), тобто штучно надані найбіднішим громадянам-виборцям із метою їх спонукання в черговий раз підтримати на виборах діючого Президента.

З початку існування писемності відбуваються процеси формування соціуму за допомогою друкованого слова та залучення до читання в цілому. Саме тому, 21 березня у Прилуцькій міській бібліотеці для дітей ім. П. Білецького-Носенка було проведено книжкове рандеву для першого класу школи №7. До уваги юних гостей книгозбірні була запропонована розповідь бібліотекаря читацької зали про жанрову різноманітність книг. А за допомогою цікавої презентації дітлахи змогли згадати книжкових героїв та їхні дивовижні пригоди.
Величезний світ відкрився для першачків зі сторінок друкованих друзів. Адже книги – кораблі думок, які плавають хвилями часу й несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління. Наразі підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, творчого розвитку особистості та майбутнього суспільства в цілому.

На початку березня в м. Київ відбулися змагання «Кубок Кия 2019 UPK» з окремих вправ пауерліфтингу.
Дуже вдалими на цих змаганнях виявилися виступи студентів відділення фізичного виховання Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка. Зокрема:
І місце (КМС) вибороли:
Володимир Семенченко (31 ф/в) – підйом штанги на біцепс, вагова категорія до 67,5 кг із результатом 50 кг.
Максим Киряхно (31 ф/в) – підйом штанги на біцепс, вагова категорія до 56 кг із результатом 42,5 кг.

5 березня в спортивному залі Прилуцького професійного ліцею під керівництвом відділу молоді та спорту Прилуцької міської ради, а також Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» відбулася відкрита першість ФСТ «Спартак» із волейболу серед дівчат вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
У змаганнях брали участь студентки Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка, агротехнічного коледжу, Прилуцького медичного училища та студентки професійного ліцею.
З вітальними словами до учасників змагань звернулися заступник міського голови Тетяна Фесенко, директор Прилуцького професійного ліцею Анатолій Дорошенко, голова федерації волейболу міста Галина Мончуляк, голова ФСТ «Спартак», почесний працівник фізичної культури та спорту України Петро Дяченко. Змагання проходили за коловою системою.

Готуємося до оздоровчої кампанії

На черговому засіданні члени виконавчого комітету ухвалили виділення 1 млн 120 тис. грн на роботу літніх таборів на базі шкіл міста.
Ця сума піде на плату відпочинку 1600 дітей пільгових категорій (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти учасників ООС, діти з малозабезпечених чи багатодітних сімей). Як і минулого року, планується відкрити 15 шкільних таборів. Вартість перебування в них становитиме 700 грн за 14 днів. Загалом же послугою відпочинку та оздоровлення зможуть скористатися 2600 маленьких прилучан.