80-річна Ніна та 88-річний Володимир Проценки з Прилук за своє життя нажили троє дітей, п’ятеро онуків і правнучку.
Два роки тому на діамантове весілля для Ніни Степанівни та Володимира Опанасовича рідні зробили великий фотостенд, в якому зібрали все життя найстарших Проценків. Це був справжній сюрприз для стареньких. Об’єднали весільні фото, з дітьми, з онуками, з правнучкою. Була також світлина старої маленької хати, в якій Проценки тулилися на початку свого життя, а поруч, як порівняння – нова, яку разом побудували. Усе кольорове, тепле. Навіть незнайома людина зрозуміє, що в цій родині вміють цінувати близьких і з повагою ставляться до старших.
А познайомилися Володимир і Ніна Проценки, як і більшість, – на танцях.
«То був 1951 рік, я йшов із одного боку, а вона з іншого, ледь одне на одного не налетіли, – сміється дідусь. – Саме тоді й кинув на неї оком».
Ніна Степанівна розповідала, що колись не було клубів, то молодь наймала якусь кімнату, платили музикам і самі робили собі танці. Було дуже гарно, культурно, не те, що зараз.
Так вони два роки дружили, а потім одружилися.
«Бували в нас і сварки, й суперечки, – згадує Ніна Проценко. – Але й між святими є суперечки. Завжди поступалися одне одному, ніколи не мстили. Поговорили, поговорили й уже помирилися. Мене виховували в релігійній родині. То, як батьки мене навчили, так живу й нині. Так учила своїх дітей, бо який фундамент – така й хата. Так само й у житті».
«Без сварки – нема господарки» – підтримав дружину Володимир Опанасович.
Ніна Степанівна ж у свій час працювала на метеостанції спостерігачем. Усе знає про погоду на вулиці, завжди намагалася доброю її робити й удома.«Жінка має знати, що в хаті повинен бути порядок, помито, зварено, попрано, – говорить вона. – Зараз молодь не хоче нічого робити, не хоче терпіти. Тільки щось трапиться – вже розходяться. Не хочуть уступити один другому, не шукають компромісів. Жінка хоче бути старшою за чоловіка та керувати ним. Але так не годиться. Командувати можна, але треба знати міру. Треба прощати і вирішувати, що головніше. А головне завжди – чоловік, сім’я».
Мудрі слова від мудрої жінки. Хотілося б, щоб більше сімей дотримувалися цих простих правил. Бо взаємна повага й терпіння – найголовніший секрет подружнього щастя. А ще – треба просто любити, поки віку відміряно. Любити – і все.
Мар’яна Гибенко