Багато днів поспіль ми боремося за свою цілісність, за життя та свободу українського народу. Вірні сини та доньки України, які несуть службу в лавах Сил оборони, захищають свою Батьківщину та її народ. На полі бою титанічно виборюються вільна держава та право бути вільною нацією, яка пам’ятає свою історію, цінує свою рідну мову та культуру.
Сьогоденна війна – це запекла боротьба, яка супроводжується численними досягненнями та, на жаль, втратами.
20 жовтня Прилуцька громада провела в останню дорогу Героя, життя якого відібрала безжальна війна, – військовослужбовця, старшого лейтенанта Збройних Сил України РУДІКА Сергія Володимировича.
Народився Сергій Володимирович 1971 року в Прилуках. Шкільні роки проходили в загальноосвітній школі №6. Після здобуття неповної середньої освіти вступив до Слов’янського авіаційного училища технічної авіації, яке закінчив у 1991 році. Працював і проживав за кордоном. Створив сім’ю. У шлюбі народилося четверо дітей.
Навесні 2023 року повернувся в Україну, щоб стати на захист рідної землі та українського народу від ворога. Командир кулеметного взводу Сергій Рудік був відданий військовій присязі на вірність українському народові. Під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини в районі ведення бойових дій на Харківщині, 11 жовтня 2024 року Сергій Рудік загинув.
У глибокому смутку залишилися рідні Сергія: сини Дмитро, Максим, Артем і донька Оксана, батько Володимир Григорович, брат Анатолій і сестра Валентина, друзі, знайомі, побратими та вся Прилуцька громада.
Усією громадою ми віддаємо шану загиблому воїну, вірному сину України Сергію Рудіку. Висловлюємо рідним слова щирого співчуття.
Слава Героям України!
