У 2000 році сім’я оселилася в Прилуках. Тут Євгеній вступив до Прилуцького професійного ліцею, де здобув професії слюсаря з ремонту автомобілів і водія автотранспортних засобів категорії С. Його знали як добру, щиру, веселу та працьовиту людину. Після навчання працював на різних підприємствах міста.
У 2022 році Євгеній став до лав захисників України. Проходив службу на найгарячіших ділянках фронту Донеччини, зокрема, на Бахмутському та Краматорському напрямках. За час служби проявив мужність, витримку й незламність. Навіть після отриманої контузії не залишив побратимів і продовжив виконувати військовий обов’язок. Серед військових був відомий за позивним «Мес». Побратими поважали його за професіоналізм, людяність і готовність у будь-яку мить прийти на допомогу.
Та, на жаль, після всіх випробувань серце солдата Євгенія Мащенка зупинилося. 19 липня 2026 року він помер.
У скорботі залишилися дружина Наталія Анатоліївна, донька Ксенія, батько Станіслав Володимирович, брат Артур Станіславович, рідні, друзі, побратими та вся Прилуцька громада.
Вічна пам’ять та слава Герою. Його мужність, самопожертва та безмежна любов до України назавжди залишаться у вдячній пам’яті земляків. Він віддав найдорожче, щоб жила наша держава, щоб ми могли будувати майбутнє під мирним небом. Схиляємо голови перед його подвигом.