№ 38

19 вересня 2024 року

Городяни

Городяни (96)

П'ятниця, Лип. 12 2024

Прилуцька громада знову огорнута пекучим болем… Велике горе заполонило наші серця, коли підтвердилася звістка про чергову втрату в нашій громаді.
У бою за незалежність і суверенітет України, за нашу з вами свободу загинув наш земляк – військовослужбовець Збройних Сил України, старший солдат СІНІЛЬНИЙ Олександр Анатолійович із позивним «Сєня».
Народився Олександр Анатолійович 14 березня 1981 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №10. Після шкільного навчання вступив до СПТУ №34 на спеціальність «монтажник санітарно-технічних систем та електрогазо- зварник». Після навчання проходив строкову службу в армії. Працював на різних підприємствах міста.

П'ятниця, Лип. 05 2024

Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Боротьба ж за свободу дається нам дорогою ціною – зламаними долями, пролитою кров’ю та втраченим життям.
29 червня вся Прилуцька громада вкотре зібралася, щоб провести в останню дорогу нашого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом. На щиті до рідної землі повернувся Герой – солдат Збройних Сил України ПАНЧЕНКО Дмитро Михайлович із позивним «Панч».

Народився Дмитро Панченко 25 січня 1995 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №2. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького професійно-технічного училища. Пройшов строкову військову службу. Працював на підприємствах рідного міста: ВАТ «Тютюнова компанія», ТОВ «Алітоні».

П'ятниця, Лип. 05 2024

Не встигла громада оплакати та провести в останню дорогу 29-річного Дмитра Панченка, як знову страшна звістка сколихнула Прилуки.
Прилуцька громада втратила ще одного Героя.
1 липня додому «на щиті» повернувся наш захисник – РАДЧЕНКО Василь Володимирович. Йому навічно 25…
Народився Василь Радченко 30 січня 1999 року в нашому славному місті.
Не дивлячись на досить молодий вік, не зміг стояти осторонь, коли в нашу країну, в наші домівки прийшла війна.

Четвер, Черв. 20 2024

Наша держава щодня проходить біль і страждання. Мирні міста здригаються від звуків вибухів, нищаться ракетним вогнем, омиваються кров’ю українців. А на полі бою титанічно виборюється вільна Україна та право бути гідною нацією вільних людей із власною історією, культурою та мовою.
Війна – це боротьба, яка супроводжується численними досягненнями та, на жаль, втратами.
Ті, хто живе в страху труднощів, нерішучості та невдач, ніколи не зможуть досягнути своєї мети.
Такі воїни, як Вячеслав Антипенко, були сповнені і рішучості, і мужності.
12 червня ми всією громадою провели в останню дорогу свого земляка – Героя, життя якого забрала нещадна війна.
На щиті до рідної землі повернувся Герой – штаб-сержант Збройних Сил України АНТИПЕНКО Вячеслав Григорович із позивним «Антип».

Четвер, Черв. 13 2024

Прилуки знову в скорботі. На щиті до рідного дому повернувся наш земляк, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.
Українську землю вже не перший рік не полишають біль і страждання воєнного часу. У бою за долю Батьківщини воїни втрачають своє здоров’я та, на жаль, і своє життя. Кожен воїн – це окремий всесвіт для рідних, кожна втрата нестерпно болить. Кожне втрачене життя – це заповідь не полишати боротьбу, відстоювати свої права та бути гідною нацією.
11 червня ми всією громадою провели в останню дорогу Героя – загиблого військовослужбовця, солдата Збройних Сил України КРАВЧЕНКА Віктора Вікторовича.

Четвер, Трав. 23 2024

Закінчилася земна дорога ще одного нашого земляка, який ціною власного життя боронив від російського агресора рідну Батьківщину.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – старший солдат Збройних Сил України Олександр Вікторович ЛИТВИНЕНКО.
Народився Олександр Вікторович 29 жовтня 1979 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №6 та №10.
З 1997 по 1998 рік навчався в Прилуцькому професійному училищі за спеціальністю «Електрогазозварник». Згодом продовжив навчання в Сокиринському училищі.
Пізніше проходив строкову службу в армії. Олександр працював на різних підприємствах рідного міста.
Шлях захисника Батьківщини для Олександра Литвиненка розпочався ще у 2015 році, в зоні проведення антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення він знову доєднався до лав військовослужбовців і став на захист своєї держави та українського народу.

Страница 2 из 16

Фото зі статті

Систематично Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія»...
Не дивлячись на військовий час, міська рада не лишає комунальні...
Прилуцька дитяча лікарня, у рамках співпраці з Державним...
адання пільг, компенсацій особам, які постраждали внаслідок...
Пропонуємо інформацію про ще одну з вулиць нашого міста, яку було...
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» з Благодійним...
На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного...
Нещодавно в Прилуках розпочалися роботи з грейдерування та...
У 2024 році КП «Послуга» розпочало реалізовувати проєкт...
У лютому 2022 р. Прилуцький район був частково окупований, а...

Хто на сайті

Зараз 263 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

050-916-95-31

Підпишись на нашу розсилку!