13 грудня відбулося установче засідання Госпітальної ради Прилуцького госпітального округу. Головною метою його було затвердження керівного складу (голови, заступника та секретаря).
Госпітальна рада налічує 14 членів, представників міста Прилуки, Варвинського, Ічнянського, Прилуцького, Срібнянського й Талалаївського районів. На засіданні були присутні 13 з них. На посаду голови Госпітальної ради було запропоновано дві особи – Полонця Юрія Миколайовича, головного лікаря КЛПЗ «Варвинська ЦРЛ» та Івченко Ларису Володимирівну, головного лікаря КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ». Хоча Прилуцька ЦМЛ на даний час і являється основною багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування в Південному окрузі, і було б логічно призначити головою Госпітальної ради саме керівника даного закладу охорони здоров’я, та задля того, щоб уникнути так званого конфлікту інтересів та упередженого відношення, більшістю голосів (9 із 13) на цю посаду було обрано Полонця Юрія Миколайовича.

Щороку 22 грудня, коли дні найкоротші, а ночі довгі, відмічається День енергетика – професійне свято працівників енергетики й електротехнічної промисловості України, яке встановлене на знак визнання їх заслуг у економічному розвитку, вдосконаленні та підтримці повсякденного життя населення.
Це свято об’єднує всіх людей, причетних до енергетики, всіх, хто працює або колись працював у цій галузі. До них приєднуються викладачі, студенти, випускники профільних учбових закладів, жителі населених пунктів, для яких виробництво енергії є градоутворюючою галуззю.
Не дивлячись на те, що в Україні День енергетика – звичайний робочий день, відзначають свято досить урочисто й на урядовому рівні, й у трудових колективах.
Ми, як завжди, не оминули нагоди поздоровити місцевих представників такої важливої галузі, тому зустрілися з головним енергетиком Прилуччини Андрієм Івановичем Бордовіциним. Він, до речі, очолює два підприємства: є директором Прилуцького РЕМу та виконуючим обов’язки директора Південних високовольтних електричних мереж. Тобто Андрію Івановичу підпорядковується не лише наше місто та район, а й уся південна частина області.

Напередодні Нового року в Центрі творчості дітей та юнацтва оселяється казка, допомагаючи колективу втілювати в життя Свято Новорічної Іграшки.
Так, 15 грудня талановиті, закохані у свою справу митці, керівники гуртків декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, а саме: Нінель Шигань, Лариса Сидоренко, Ірина Тимченко, Ірина Яременко, Марина Чередніченко, Світлана Дорошенко, Наталія Авраменко, Ольга Колеснікова провели майстер-класи у різних техніках декоративно-прикладного мистецтва.
Знаєте, з чого можна зробити новорічні прикраси? Та з чого завгодно. На Святі Новорічної Іграшки можна було побачити яскраві кулі та ялинки з шовкових стрічок, ялинкові прикраси з електролампочок, із бісеру, зірки зі шпагату та газетної лози, янголи з фетру, сніжинки в техніці «торцювання», кульки в техніці «кінусайга».

Україна – наша держава, рідна ненька, вона неповторна своєю культурою, мовою, традиціями. Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література чи мистецтво. Вона складалася протягом віків і з давніх часів відрізнялася різноманітністю страв, високими смаковими й поживними якостями. Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господиня точно не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне – корисно та невибагливо. Українська кухня поширилася далеко за межі Батьківщини. Деякі її страви, наприклад, борщі та вареники ввійшли у меню світової кулінарії.

6 грудня – свято чоловіків, які захищають спокій наших домівок. У цей день ми вшановуємо всіх військових, які в лавах Збройних Сил України служать справі зміцнення обороно-здатності та підвищення безпеки нашої держави. З нагоди відзначення Дня Збройних Сил України та з метою виховання в дітей почуття патріотизму в середній групі №7 закладу дошкільної освіти №9 «Журавлик» були проведені патрі-отичні заходи:
– Тематичне заняття «Я знаю героїв своєї країни»;
– Тематична виставка «Військова тех-ніка»;
– Акція «Привітай майбутнього захис-ника України».

Реалізовуючи завдання ІІ етапу науково-методичної теми управління освіти «Формування національної свідомості та патріотизму особистості в навчально- виховному процесі», в рамках авторського проекту «Не втратимо пам’яті роду» 15 грудня 2017 року в дошкільному навчальному закладі №26 за ініціативи директора медичного училища Котляр Тетяни Іванівни та заступника директора з виховної роботи Чернюк Людмили Анатоліївни студентами даного закладу (Олійник К., Котенко В., Гіль Д., Профаліловим Є., Слабеняк А.) проведено музично-театралізоване дійство «Святий Миколай, ти до нас завітай».

Його ім’я, як і багатьох інших відомих вітчизняних діячів науки й культури, також пов’язане з нашим рідним краєм – Прилуччиною. Це особливо проявилося в часи поширення такої небезпечної хвороби як моровиця, яку в народі прозвали чумою, від якої вмирала велика кількість населення на всьому просторі тодішньої Російської імперії, що охопила й територію Прилуччини в 1784 році. З цього приводу заслуговує на увагу постать видатного лікаря й ученого XVІІІ ст. Данила Самійловича Самойловича (1742-1805) – основоположника вітчизняної епідеміології. Він приймав активну участь у ліквідації дев’яти епідемій чуми, що лютували в різні роки на просторах Росії й у тому ж числі й на Чернігівщині та Полтавщині.
Результати його багаторічних спостережень та вдумливого аналізу епідемій були опубліковані в його капітальній чотиритомній праці, яка стала визначним внеском у вітчизняну та світову науку. Він – єдиний вітчизняний учений, який був обраний членом 12 європейських академій.

Говір теплий... Вимова – м’яка...
Кожне слово – дароване серцем.
Все це – в згадках... У їхніх руках,
В добрих споминах, друже, усе це.

Очі мрійні... І щира душа...
І розмови... Розмови відверті...
Ой, яка ти!.. Яка ти чужа!..
Ой, яка ти безжалісна, смерте!

Микола Турківський

12 грудня 2017 року на 81 році пішов із життя

ТУРКІВСЬКИЙ Микола Петрович,

прекрасна людина, відданий патріот, талановитий поет, прозаїк і художник, найстарший та найшанованіший член Прилуцького товариства літераторів, член Національної спілки письменників України з 1976 року.
Пам’ять про нього буде жити на Прилуччині завжди як серед людей, так і в мистецтві, до якого відносяться книги, які не згорають в горнилі часу.
Прилуцька міська рада розділяє скорботу та біль рідних, друзів, колег – усіх, хто знав і працював із Миколою Турківським.

На лоні праведників хай оселить Господь його душу!..