13 грудня відзначається День скрипки. Саме з цієї нагоди в читальній залі бібліотеки Прилуцького технічного фахового коледжу відбулася виховна година «Струна душі – мелодія любові».
Гостею заходу стала відома в Україні та за її межами скрипалька Олена Кривобок. Наша талановита землячка працює викладачкою вищої категорiї в Прилуцькій школі мистецтв, а також є лауреаткою численних конкурсів міжнародного рівня й уже 23 роки представляє Україну за кордоном. Також музикантка була учасницею шоу «Україна має талант» та телешоу «4 весiлля».
Здобувачам освіти (2 курс спеціальності «Облік і оподаткування», куратор Заболотна Н.Ю.) мисткиня подарувала чудову музику італійських, іспанських, українських мотивів, а також виконала запальну джазову композицію. Молоді хлопці та дівчата із задоволенням прослухали її розповідь про життя в Італії та волонтерську діяльність.

Продовжуємо інформувати про причини перейменування тієї чи іншої вулиці Прилук. Цього разу до вашої уваги дві вулиці міста Центрального мікрорайону, які донедавна носили імена російських діячів.

Провулок Жуковського – 3 в’їзд Ярмарковий

Жуковський Василь Андрійович є достатньо відомим літературним діячем росії. Був таємним радником (1841 р.), автор державного гімну російської імперії «Боже, Царя храни!» – усе це є для України чужим і ворожим.

Наразі провулок перейменовано у 3 в’їзд Ярмарковий від назви вулиці Ярмаркової. Ярмаркові традиції Прилук сягають далеко в глибину віків. Перша згадка про прилуцький ярмарок датується 1656 роком. Відомо, що в Прилуках відбувалося п’ять ярмарків, які охоплювали всі пори року. Продавали та купували на них худобу, шкури, мед і віск, папір, фарби, сукно, шовк, конопляну олію та ще багато різноманітного краму.

Вул. Гнідаша – вул. Ковальська

Вулиця Гнідаша була прокладена в першій половині XIX ст. за планом забудови міста 1802 року. На початку XX ст. вулиця називалася Кузнєчною (вела до Ярмаркової площі, на якій містилися кузні). Надалі була названа на честь К.С. Гнідаша – Героя Радянського Союзу, командира партизанської розвідувально-диверсійної групи під час Другої світової війни. Гнідаш Кузьма Савелійович (підпільний псевдонім «Кім») – командир оперативно-диверсійного центру в тилу ворога розвідувального відділу штабу 1-го Білоруського фронту, майор.

Сьогодні вулиці повернуто її історичну назву – Ковальська.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею та
Українського інституту національної пам’яті

16 грудня в Гребінці пройшли відкриті особисто-командні змагання серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У протиборстві взяла участь і збірнa команда Прилуцької ДЮСШ, яка за результатами запеклої боротьби виборола перше зaгaльнокомaндне місце.
В особистій першості юні прилуцькі спортсмени отримали такі здобутки:
Васіліса Климкіна – І місце в бігу на 60 м серед дівчат 2008-09 р.н.
Каміла Крило – І місце в бігу на 60 м серед дівчат 2010-11 р.н.
Марія Романенко – І місце в стрибках у довжину, та в потрійному стрибку серед дівчат 2010-11 р.н.
Анна Потоцька – І місце в потрійному стрибку, та ІІ місце в стрибках у довжину серед дівчат 2008-09 р.н.
Євген Білецький – І місце в стрибках у довжину серед юнаків 2006-07 р.н.
Дмитро Голуб – І місце в бігу на 400 м та ІІ місце в бігу на 60 м із бар’єрами серед юнаків 2008-09 р.н.
Анастасія Алдошина – ІІІ місце в бігу на 60 м з бар’єрами серед дівчат 2008-09 р.н.
Анастасія Хмілевська – ІІІ місце в бігу на 400 м серед дівчат 2006-07 р.н.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна. Вже майже 10 років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій і лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
На жаль, наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі… Велике горе об’єднало всіх людей, які зібралися 12 грудня в середмісті Прилук, щоб провести в останній путь свого земляка, рядового Національної поліції України КОВАЛЕНКА Олександра Анатолійовича.
Кортеж із загиблим воїном зустрічали живим коридором шани жителі Прилуцької громади, покладаючи квіти перед автомобілем із домовиною Героя – земляка...

Через 3 місяці після смерті повернувся на рідну землю вірний син України Олександр Коваленко. Народився Олександр Анатолійович 1 липня 1976 року. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №5. Після шкільного навчання вступив до Прилуцького медичного училища на спеціальність лікувальна справа. Трудову діяльність розпочав у Прилуцькій міській станції швидкої та невідкладної медичної допомоги на посаді фельдшера виїзної бригади.
З 1995 по 1997 рік ніс службу в Збройних Силах України. Пізніше працював на різних підприємствах міста.

Усі без виключення комунальні підприємства Прилук користуються в роботі тією чи іншою спеціалізованою технікою. Ні для кого не секрет, що такі автомобілі, як власне і звичайні автівки, час від часу виходять із ладу, потребуючи ремонту, а за довгі роки роботи й узагалі не підлягають відновленню.
Мабуть, чи не найкритичніша ситуація до сьогодні була на КП «Послуга», де спецтехніка використовується буквально 24/7, адже щодня має вивозитися сміття, а взимку ще й чиститися сніг, посипатися дороги. По факту, 80% усього наявного автопарку даного комунального підприємства перебуває в несправному стані, що перешкоджає повноцінній його роботі.
Саме тому, аби в рази покращити роботу комунальників, працюючи над проєктом бюджету на 2024 рік, депутати заклали немалі кошти на оновлення автопарку спеціалізованої техніки не лише для КП «Послуга», а й для КП «Міськсвітло» та КП «Прилукитепловодопостачання».

Збереження життя та здоров’я людей – найголовніше призначення споруд цивільного захисту у випадку загроз воєнного часу, техногенних чи природних катастроф. Але й безпека перебування людей у самих укриттях протягом тривалого часу – основна вимога законодавства, що стосується цих об’єктів. Це і належний стан приміщень, комунікацій, наявність засобів протипожежної безпеки, домедичної допомоги, резервного освітлення, запасів води тощо. З огляду на обсяги та обмеженість ресурсів – це не просте завдання для балансоутримувачів таких споруд та органів місцевого самоврядування.
Задля безпечного перебування людей у спорудах цивільного захисту під час повітряних тривог, нещодавно для укриттів Прилуцької громади закуплено обладнання. Це стало можливим завдяки проєкту «Локації безпеки для цивільного населення Прилуцької громади Чернігівської області», що реалізовувався ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у партнерстві з Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради за підтримки програми Український фонд швидкого реагування, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Продовжуємо інформувати про причини перейменування тієї чи іншої вулиці Прилук. Цього разу до вашої уваги три вулиці міста, які донедавна носили імена царів (князів) російської імперії.

Вул. Миколаївська – вул. Небесної Сотні

Вулиця Миколаївська прокладена ще в XIX ст. за генеральним планом забудови міста 1802 р. Названа була «на честь» царя Миколи II, чия постать відноситься до топонімів – імперських маркерів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта.
Микола ІІ вів деспотичну політку проти України та українців: були закриті українські «Просвіти», заборонено святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка тощо. У народі отримав прізвисько «кривавий».
Однак був в історії даної вулиці період (понад 80 років), коли вона називалася по-іншому. Так, у березні 1919 р. вулицю Миколаївську було перейменовано на вулицю П. Короткого, а в грудні 1966 р. – на вулицю Короткого Петра й Григорія Хомичів, учасників «громадянської війни» на Прилуччині. Але рішенням міськради від 31 травня 2001 р. цій вулиці була повернута її історична назва – Миколаївська.

Тепер же, у зв’язку з процесом дерусифікації вулиця Миколаївська отримала зовсім нову, сучасну назву – вул. Небесної Сотні. «Небесна Сотня» – прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 – лютому 2014 року.
Нагадаємо, що 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.

Вул. Михайлівська – вул. Кустівська

Як і попередня, вулиця Михайлівська була прокладена в Прилуках у першій половині XIX ст. за генеральним планом забудови міста 1802 р. Названа «на честь» царя Михайла, чия постать, ви вже могли зрозуміти, відноситься до топонімів – імперських маркерів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта.
В історії цієї вулиці вже були періоди перейменування. Так у період із 1925 по 1937 рік вона мала назву вулиця Раковського, з 1937 року по 1989 рік – вулиця 5 грудня, з 1989 по 2001 рік – вулиця Кустівська. Рішенням сесії міськради від 31 травня 2001 р. вулиці була повернута її історична назва – Михайлівська.

Сьогодні ж це знову вулиця Кустівська. Перейменована на честь одного з районів нашого міста.
Кустівці – один із найбільших історико-побутових районів Прилук, розташований у східній частині міста між передмістями Броварки та Плискунівка. Уперше згадується в 1724 році. Кустівці виникли як посад у ХVІІ ст., коли на Прилуччині йшла активна народна колонізація і навколо міста виникали нові хутори й села. У списку козаків Прилуцької сотні 1649 року значився козак Супрун Кустівський, ім’ям якого скоріш за все й було названо даний мікрорайон. А от у 1731 році в Полковій сотні існував Кустівський курінь козаків, що свідчить про значні розміри цього передмістя.

Вул. Констянтинівська – вул. Європейська

Вулиця Костянтинівська була названа «на честь» великого князя Констянтина Романова, чия постать також відноситься до топонімів – імперських маркерів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта. Така назва вулиці демонструє насадження російських імперських, а згодом і радянських наративів, які унеможливлювали звеличення українських державотворців (до прикладу, Іван Мазепа, Симон Петлюра і т. д.).

Наразі вулиця має назву – Європейська.
Тут усе просто – українці вже довели власною боротьбою проти російських окупантів свою європейську ідентичність.
Україна є частиною родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями, а Збройні Сили України міцно стоять на захисті всієї Вільної Європи. Отож, наш шлях повернення до родини країн Євросоюзу – це незворотний шлях.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею та Українського інституту національної пам’яті

Члени Робочої групи з громадської безпеки та соціальної згуртованості, підтримувані ПРООН в Україні, 24 листопада розглянули ряд питань: поточна безпекова ситуація, яку висвітлили у своїх виступах представники відділу поліції та районного управління ГУ ДСНС України, результати діяльності робочої групи за 2023 рік та планування активностей на наступний рік.
Задля реалізації актуальних проєктів та їх фінансової підтримки міжнародними партнерами запрошені автори мініініціатив презентували свої напрацювання (створення ветеранського простору, облаштування молодіжної медіаплатформи, встановлення систем ві- деонагляду, встановлення системи протипожежної сигналізації, облаштування безпечного освітнього простору, впровадження програми профілактики травматизму серед дітей, облаштування простору для осіб із особливими освітніми потребами та інвалідністю).
Оцінювання запропонованих для впровадження в громаді міні- ініціатив здійснювалося членами робочої групи з громадської безпеки та відновлення, серед яких представники влади, громадських організацій, провайдери безпекових послуг, шляхом індивідуального заповнення оціночних форм онлайн.