З 1874 по 1882-й Григорій Павлович – предводитель дворянства, голова училищної ради Прилуцького повіту. Один із засновників чоловічої й жіночої гімназій у Прилуках. Свою садибу в Дігтярях Г. Ґалаґан передав під земське ремісниче училище. Багато коштів виділяв на розвиток української культури. Сприяв розвитку творчості відомого кобзаря Остапа Вересая. Сокиринський маєток за часів Ґалаґана перетворився в один із осередків культури Лівобережної України.
Організатор і засновник Колегії Павла Ґалаґана, одного з престижних учбових закладів Києва, відкритого на честь померлого сина Павла.
У 1880 році Григорія Ґалаґана обрано Почесним громадянином м. Прилуки. Нагороджений орденами «Білого орла» та Володимира 2-го ступеня.
Матеріально підтримував українських художників, письменників, фінансував видання журналу «Киевская старина». Особливу увагу приділяв вивченню етнографії України. Рідному краю та його людям присвятив своє життя.
Помер Григорій Павлович 25 вересня 1889 року, похований у родинній усипальниці Петропавлівської церкви в Сокиринцях.
Г.П. Ґалаґан – українець-патріот, який своїми ділами заслужив найвищого шанування та вічної пам’яті.
За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею
