Ім’я видатного науковця та письменника міцно пов’язане з нашим краєм. Але про це далі. Про його наукову діяльність важко сказати в кількох словах. Варто лише зауважити, що він був членом-редактором Петербурзької археологічної комісії, членом Історичного товариства ім. Нестора Літописця, членом Московського археологічного товариства, членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, очолював кафедру історії Петербурзького університету, автором сотень публікацій і праць з історії, етнографії... А ще був співзасновником та активним учасником українського об’єднання «Кирило-Мефодіївське братство». Саме з цією організацією пов’язані трагічні події особистого життя Миколи Івановича. У 1847 р. за участь в українофільському братстві Костомарова, саме в переддень весілля, заарештовують і відправляють на заслання. Саме тоді за тим же обвинуваченням арештовують і Тараса Шевченка, який мав бути дружбою на весіллі Костомарова. З коханою, Аліною Крагельською, Микола Іванович воз’єднався через лише через 27 років, і останні роки мешкав у маєтку дружини, у Дідівцях на Прилуччині. Майже кожного дня в теплу пору року Микола Іванович приїздив у Прилуки купатися на Удай та придбати смачних бубликів у лавці Джигеля.
Саме в Дідівцях Костомаров працював над монографіями «Руїна», «Мазепа».
Будинок у Дідівцях, де жив і працював Костомаров, зберігся і до нині.
P.S. Більш детально про життя Костомарова в Дідівцях можна дізнатися на сторінці фейсбук Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова.
За інформацією краєзнавчого музею