1872 р. (150 років) – побудовано другу єврейську синагогу. Нині в ній музична школа.
1882 р. (140 років) у Прилуках відкрито першу громадську бібліотеку з читальнею та книжковим фондом у 5870 примірників. Завідував бібліотекою учитель Прилуцького міського народного училища К.Т. Щербина.
1907 р. (115 років) німець Альфред Гофман у своїй садибі в Прилуках відкрив невеличку майстерню по виробництву та ремонту запчастин для с/г машин (соломорізок, кінних приводів), деталей для обладнання цукрових заводів, млинів, махоркових фабрик. Майстерня була влаштована в дерев’яному сараї, оснащена 8 токарними верстатами, точилом і невеличкою вагранкою, працювало 17 робітників. Із цієї майстерні почав свою історію завод «Будмаш».
1912 р. (110 років) на території сучасного водоканалу містилися кузня, лазня Цифріна, міська та залізнична водокачки. На базі водокачок створено водопровідно-каналізаційне господарство «Водоканал». Будівництво водопроводу в Прилуках почалося 1914р.
1927 р. (95 років) створена суконна фабрика, яка пізніше стала називатися бавовняно-прядильною. У різні часи фабрика виготовляла напіввовняні ковдри й грубошерсте сукно, бавовняні тканини, шкарпетки, рукавиці, шарфи, мотузки, светри, хустки. Нині не працює.
1927 р. (95 років) в Прилуках відкрито селянський іподром. Потрібно відмітити, що іподром у місті існував ще на початку ХХ століття. У 1915 році він називався іподром Прилуцького товариства заохочення рисистого конярства. Після 1917 р. був закритий і лише 1927 р. відновлений як селянський. На перших змаганнях, які тривали 5 днів, приймало участь 68 коней, із них 39 селянських і 29 із різних організацій. 25 коней відібрано для змагання в Харків на республіканському іподромі. Потім, протягом 40 років, регулярно проводилися змагання. У 1960-х рр. іподром закритий. Знаходився біля виправної колонії (ВТК).
1927 р. (95 років) засновано завод по виготовленню зельтерської (газованої) води. 1931р. входив до артілі «Харчопромкомбінат». 1936 р. підпорядкований Харківському пивному заводу «Нова Баварія». У Прилуках кожного дня продавали 150 відер зельтерської води та по 100 відер ситра і квасу. 1943р. випускав ситро, повидло, газовану воду. Після Другої світової війни приєднаний до Міськхарчкомбінату.
1927 р. (95 років) хворих дітей почала обслуговувати дитяча лікарня.
1927 р. (95 років) введено в дію ефіроолійний комбінат, створений для переробки сухого м’ятного листя та кореня лепехи. Побудований на 3 десятинах колишнього саду Скоропадського «Острівки». Постійний штат 1927р. складав 6 чол., а під час роботи підприємства працювало до 40 сезонних робітників. З 1978 року комбінат носив назву Прилуцьке виробничо-аграрне об’єднання ефіроолійної промисловості. Комбінат випускав ефірну олію з м’яти, коріандру. Розташовувався по вулиці Скоропадській. Нині не працює.
1927 р. (95 років) на базі міської лікарні засноване медичне училище, як фельдшерсько-акушерська школа з 3-х річним строком навчання.
1952 р. (70 років) пасажирів приміських маршрутів почала обслуговувати автостанція. Спочатку мала в своєму розпорядженні 2 автобуси та кілька вантажних таксомоторів. 1960 року на вул. Садовій №144 побудована нова автостанція з невеличким залом для пасажирів, двома касами та диспетчерською. Перевезення пасажирів забезпечували 10 автобусів та 20 таксі. 1967р. на вул. Пирятинській збудована нова автостанція з просторим залом для пасажирів, кількома касами, кімнатою відпочинку, буфетом, перукарнею. 1982 року щоденно з автостанції виходило 184 автобуси по 79 маршрутах. За рік було перевезено 1,5 млн пасажирів. У 1990-х рр. почався різкий спад у роботі автостанції.
1957 р. (65 років) підготовку юних спортсменів почала дитяча спортивна школа. Нині ДЮСШ.
1957 р. (65 років) почала працювати станція юних техніків при Будинку піонерів. З 1992 р. станція перей-менована в Центр науково-технічної творчості молоді. 1995 р. в Центрі працювали 24 гуртки, де навчалися 362 учні; серед них авіамодельний, судномодельний, технічного моделювання, художньої фотографії, радіоелектроніки, картингу.
1962 р. (60 років) створено управління бурових робіт (УБР) ВАТ «Укрнафта», як дільниця експлуатаційного буріння при Гнідинцівському будівельно-монтажному управлінні. 1970 р. реорганізована в Прилуцьке управління бурових робіт (УБР), яке проводило бурові роботи в Чернігівській, Полтавській, Сумській обл. УБР здійснює пошуково-розвідувальні роботи та буріння експлуатаційних свердловин на нафтових і газових родовищах Чернігівського нафтогазопромислового району. З часу існування пробурено понад мільйон погонних метрів гірських порід, з яких більше 800 тис. експлуатаційних. Відкрито нові нафтові та газоконденсатні родовища в Ічнянському, Варвинському, Талалаївському, Прилуцькому районах.
1947 р. (75 років) на базі ветеринарного технікуму створений технікум-радгосп (гідромеліорації). Нині агротехнічний коледж.

За інформацією Прилуцького краєзнавчого музею