4 листопада залізничники України відзначають своє професійне свято. Не стоять осторонь цієї події й залізничні працівники нашого міста. Ось уже 123 роки завдяки їхній клопіткій праці Прилуцька залізниця залишається ефективною ланкою транспортного сполучення Чернігівщини.
А побудована станція Прилуки разом із вузькоколійкою Чернігів – Крути – Прилуки – Пирятин у 1893 році. На початку ХХ століття станція обслуговувала три махоркові фабрики, два млини та мала одну під'їзну колію. Через станцію за рік відправлялося 3 мільйони пудів вантажів.
У період Другої світової війни залізниця забезпечувала евакуацію й перевезення населення, промислових підприємств, а також здійснювала фронтові перевезення. Після звільнення міста від фашистських загарбників командуючий військами Воронезького фронту генерал армії Ватутін 26 вересня 1943 року доповідав у Ставку про початок відновлення залізничної дільниці, яка проходила по тилах фронту: Ніжин – Прилуки – Гребінка – Золотоноша та Бахмач – Прилуки.
У різні часи на станції проводилися реконструкції, продовжували старі колії та додавали нові. Тому згодом пасажири мали змогу здійснювати поїздки до Ніжина, Сімферополя, Мінська, Москви, Одеси, Кіровограда, Чернігова, Бахмача, Гребінки та інших населених пунктів. На станції поступово з'являлися нові локомотиви, будувалися господарчі будівлі. Збільшення кількості товарно-пасажирських перевезень вимагало додаткової робочої сили. Так, у 1990 році на станції працювало 203 чоловіки, відправлялося й приймалося 48 поїздів за добу. А в 2001 році кількість працівників зменшилася до 96 чоловік.
Для обслуговування перевезень на станції в 1893 році побудовано вокзал. Спочатку це було дерев'яне приміщення, а 1913 року спорудили новий двоповерховий вокзал, який у роки Другої світової війни був спалений, а в 1946 році знову відновлений.
Саме Прилуках, на території залізничного вокзалу, у 1963 році було знято за мотивами сатиричних оповідань Миколи Зощенка художній фільм «Бджоли і люди», який на Віденському міжнародному кінофестивалі здобув Гран-прі. У зйомках брали участь прилуцькі залізничники.
У 2000-х роках вокзал знову реконструюють, і він набуває нового сучасного вигляду.
Поряд із залізницею в 1893 році виникла й Привокзальна площа. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на площі побудовано приміщення лазні й амбулаторії для залізничників. В останньому, до речі, з 1918 до 1924 року працював діловодом видатний український композитор, академік Лев Миколайович Ревуцький (1889-1977).
Хоч і промайнуло 123 роки з того часу, як у Прилуках з'явилася залізниця, але вона й нині відіграє важливу роль у житті міста, здійснюючи пасажирсько-товарні перевезення.
Ірина Біленко
