Жива історія Прилук

Діджиталізація дійшла до Прилук. Як багато було зроблено для того, щоб спростити прилучанам і гостям нашого міста можливість дізнатися більше про той чи інший архітектурний об’єкт тощо.
Як ми вже знаємо, ще влітку ініціативна команда м. Прилуки й сім команд від громад із різних областей України успішно пройшли конкурсний відбір серед ста заявників до програми «Студії Живої Історії 2020». Це своєрідна освітня програма, яка підтримує своїх учасників та учасниць у розробці й реалізації ними ідей довгострокових ініціатив, спрямованих на роботу з актуальними історичними питаннями, які потребують суспільного обговорення та критичного осмислення.
Усе це робиться для того, щоб залучити сучасну молодь до пошуку та пізнання відомих і маловідомих фактів історії міста, популяризувати локальну історію, та й узагалі сформувати зацікавленість до вивчення історії сучасними методами, інтернет-інструментами.
У результаті проведених польових досліджень, спілкування з фахівцями, що мають експертну думку, враховуючи рекомендації ментора проєкту, прилуцькою командою була згенерована ідея діджиталізації локальної історії з відповідним встановленням QR-кодів на історичних об’єктах міста. А після оформлення й захисту проєктної ідеї прилуцька громада отримала грант на її впровадження в розмірі 10 тис. грн.
Таким чином було виготовлено та встановлено 28 QR-кодів на наступних історичних об’єктах:
Базар
Миколаївська церква з дзвіницею
Спасо-Преображенський собор
Собор Різдва Богородиці
Брама
Прилуцька міська рада
Полкова скарбниця
Міський Будинок культури
Прилуцький краєзнавчий музей ім. В.І. Маслова

30 жовтня відбулася матчева зустріч між збірними командами ДЮСШ, яку організували та провели тренери відділення легкої атлетики Прилуцької ДЮСШ за підтримки відділу сім’ї, молоді та спорту Прилуцької міської ради.
Дуже приємно, що до Прилук завітало чимало представників та учасників. Усі переможці та призери були нагороджені грамотами та медалями.
У змаганнях прийняли участь команди ДЮСШ Прилук, Ромнів, Гребінки та Прилуцького району.
Вітаємо наших юних чемпіонів,
які одержали золоті медалі:
1. Дмитро Лесенко – 100 м, довжина (т-р Мачульний Є.В.);
2. Дмитро Поклонський – 60 м (т-р Салівон Р.П.);
3. Карина Ярмошенко – довжина (т-р Мачульний Є.В.);
4. Василіса Климкіна – 60 м, 200 м (т-р Мачуль- ний Е.В.);
5. Ігор Калашніков – 400 м (т-р Мачульний Є.В.).
Срібними призерами стали:

Нарешті прилучани цього дочекалися – у п’ятницю, 23 жовтня, відбулося відкриття ІІ корпусу гімназії №1 імені Георгія Вороного з символічною передачею адміністрації закладу ключа від школи та урочистим перерізанням червоної стрічки.
Довгих дев’ять років містяни чекали цього дня. Шлях до відкриття нового корпусу був довгим і тернистим. У 2010 році вперше прилучанам презентували проєкт корпусу, у 2011 році розпочалися роботи, а потім на кілька років повна тиша й нарешті у 2016 році будівництво ожило.
Прилуцька гімназія №1 – це могутній лайнер, який протягом 146 років тримає курс на впровадження нових педагогічних ідей, новітніх освітніх технологій навчання молодого покоління.
Час відлічує основні знаменні дати становлення та розвитку гімназії:
1874 р. – відкриття чоловічої гімназії;
1882 р. – Прогімназія стала існувати як повна гімназія;
1920 р. – Прилуцьку чоловічу гімназію реорганізовано в середню школу №1;
2003 р. – навчальний заклад реорганізовано в заклад освіти нового типу – гімназію.
Тепер уже 2020 рік вписує ще одну визначну подію в літопис гімназії.
Життєва географія випускників цього закладу також дуже широка. Серед них всесвітньо відомі академіки, політичні та громадські діячі, актори, журналісти, композитори, письменники. Це Георгій Вороний – видатний математик, Микола Міхновський – український політик і громадський діяч, Андрій Левицький – державний діяч і перший президент УНР в екзилі, брати Маслови – українські літературознавці, Лев Ревуцький – музикант і громадський діяч. А з ними ще багато інших видатних особистостей минулого та сучасності.

У неділю, 25 жовтня, в Україні відбулися місцеві вибори. Це було перше голосування за правилами нового Виборчого кодексу. За підсумками виборів буде сформовано нові місцеві органи виконавчої влади.
Зокрема, прилучани обирали міського голову, депутатів міської, обласної та районної рад.
За інформацією Прилуцької міської територіальної виборчої комісії Прилуцького району Чернігівської області, явка виборців у Прилуках склала близько 34,8%. Вона є набагато нижчою від явки виборців на попередніх місцевих виборах.
Загалом же виборчий процес у місті пройшов організовано. Виборчі дільниці працювали з 8.00 до 20.00. Порушення, які фіксували спостерігачі та правоохоронці, в цілому не були системними та на волевиявлення громадян не вплинули.

Реалізація проєкту НЕФКО у місті

У Прилуках продовжує свою реалізацію проєкт Північно Екологічної Фінансової Корпорації НЕФКО (NEFCO) з термомодернізації закладів освіти та модернізації вуличного освітлення.
Нагадаємо, що відповідно до проєкту НЕФКО здійснюється капітальний ремонт і термомодернізація двох освітніх закладів міста – дошкільного навчального закладу №9 «Журавлик» та загально- освітньої школи №13 імені святителя Іоасафа Бєлгородського.
На сьогодні вже завершено капітальний ремонт дитсадка «Журавлик» і дітки повернулися до навчально-виховного процесу.
Що ж до робіт із термомодернізації школи №13, то вони продовжуються. Наразі триває заміна старих вікон і дверей на енергозберігаючі. Паралельно виконуються роботи з підготовки стін фасаду до утеплення, виконана кладка частини стіни та 90% відмостки, і вже виконуються роботи з будівництва нового дахового покриття школи.
Про це підрядник ПП «МПБП Стимул» проінформував на нараді, яка відбулася 26 жовтня. Також зазначив, що за сприятливих погодних умов до нового року всі ремонтні роботи в школі №13 будуть завершені.
Начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Олег Созінов, у свою чергу, повідомив присутніх, що на сьогодні фактично завершено модернізацію вуличного освітлення на запланованих ділянках.
Наразі ж виконується ряд заходів щодо автоматичного керування освітленням, підготовки необхідних документів.

На стіні Прилуцької гімназії №5 імені В.А. Затолокіна намалювали красивий велетенський мурал, його розміри: 13 на 12 метрів. Створили даний арт-об’єкт колишні учні навчального закладу Віталій Гідеван та Олена Ноіна. Про це стало відомо зі сторінки Іnstagram.
«Картини на полотні малюються місяцями … І ми намалювали наш малюнок 13 х 12м за 1,5 тижні. Раніше ми навіть не могли подумати, що колись намалюємо на нашій школі. Адже коли ми закінчували школу, заборонялося навіть на асфальті малювати прощальні написи», йдеться в дописі.
Віталій Гідеван та Олена Ноіна закінчили цю школу 10 років тому.
До речі, прилуцький художник Віталій Гідеван у березні цього року в Києві намалював яскравий мурал присвячений коронавірусу. І це його не єдина робота, їх понад 20. Віталій малює тварин і квіти на стінах старих котелень, дитсадків, шкіл і паркінгів, прикрашає таким чином столицю України. Тепер його творіння є і в рідному місті.

Одним із важливих елементів, який допоможе заглибитись у таємницю походження українського козацтва, є розгляд козацького озброєння. За описом Д.І. Яворницького, булава відома як різновид парадної зброї, символ влади. Хоча сам термін і взагалі поняття парадної зброї з’являються в актах не раніше XVI ст., булава значно старіша.
Булавою називають різновид холодної ударної зброї, що складається з держака та бойової частини – яблука. В етимологічному словнику української мови (виданому в Києві у 1982 році) подається походження терміна «булава», від польського «bulov» – ломака.
Джерела свідчать, що булаву, виготовлену з дерева або металу, використовували як зброю, про що свідчать численні археологічні знахідки при розкопках Трої, на території Кавказу. Користувалися булавою й татари, у них її перейняли поляки, а в них уже козаки. Цей тип зброї став однією з визначних ознак гетьманської влади починаючи з ХVI століття.
Який вигляд мали булави ми маємо змогу дізнатися з портретів гетьманів від Сагайдачного до Розумовського. Це була палиця з горіхового дерева (50-70 см) з насадженою на кінці срібною або позолоченою кулею. Як правило, вона оздоблювалася бірюзою, смарагдами, перлами. На гетьманських булавах зображали герб, прізвище або вензель власника. У 1581 році запорожці передали новому гетьманові Самійлові Зборовському до рук булаву зі словами: «Подаємо тобі цю відзнаку перших гетьманів цього місця, що нам щасливо з доброю славою наказували».
Булава як символ найвищої влади перебувала завжди на видному місці. Наприклад, під час переговорів із поляками у Львові в жовтні 1648 року Богдан Хмельницький сидів за столом із золоченою булавою. А під час виборів нового гетьмана вона лежала на столі. І лише тоді, коли претендента «гетьманом окликнули» й давали йому булаву та бунчук у руки. Також існував давній запорозький звичай, згідно якого претендент мав спочатку відмовитись. Красномовний опис цього звичаю знаходимо в козацькому літописі Самовидця, який, описуючи сцену обрання гетьманом Дем’яна Многогрішного в Новгород-Сіверському в 1668 році, іронізує, що той не хотів булави «як стара дівка хорошого жениха». Булава найчастіше вручалась гетьману представниками козацької старшини.
Деякі гетьмани мали кілька булав і використовували їх у залежності від значення урочистості. Булаву гетьман носив у руці.
Полковники мали свою булаву – пірнач або шестопетер – які відрізнялися від гетьманських меншим розміром і шестигранною формою. Кожний полковник зобов’язаний був завжди мати з собою пірнач і носили вони його завжди за поясом.

15-18 жовтня в Харькові пройшов чемпіонат України з кікбоксингу за версією УСК (Український Союз Кікбоксингу, президент Едуард Геннадійович Дворецький).
У змаганнях приймали участь більше 300 спортсмненів із різних регіонів України. У складі збірної команди Чернігівської області приймали участь спортсмени клубу айкідо «Торнадо», ФСТ «Спартак» та ЦТДЮ.
За результатами виступу в змаганнях спортсмени Чернігів-щини посіли 1-ше загальнокомандне місце, завоювавши 17 золотих, 10 срібних і 4 бронзових нагороди. Вдало виступили на цих відповідальних змаганнях вихованці тренера Світлани Дяченко в розділі самооборона (без зброї та зі зброєю). Особисто ж Світлана Сергіївна завоювала 2 золоті нагороди, ставши Чемпіонкою України та виконавши норматив майстра спорту України. Підтримали тренера своїми виступами її вихованці:
Єгор Дяченко, ЗОШ №9 (1 місце);
Ілля Ткаченко, Ліцей №7 (2 місце);
Данило Варич, Ліцей №6 (3 місце);
Андрій Величко, гімназія №1 (1 місце);