Проблема вандалізму в Прилуках стара як світ. Ну ніяк ми не навчимося берегти та поважати працю інших людей і все, що робиться на благо нашого рідного міста.
Згадуючи всі випадки таких руйнувань, голова йде обертом. А комусь же це, напевно, приносить задоволення. Так уже сталося, що найбільше чомусь страждає паркова зона в центральній частині міста, хоч дістається від вандалів і віддаленим мікрорайонам. Спочатку мармурові кулі з Алеї Забашти крали, ліхтарі псували, пізніше дійшли до нововисаджених зелених насаджень. Але найбільше від рук і ніг, а насамперед від нерозумних голів місцевих розбишак потерпають паркові лави.
Так, одним із останніх випадків нищення майна в місті були події в ніч з 13 на 14 вересня, у ході чого було зламано близько десятка лавок і розбито два ліхтарі. Крім того, на око вандалам потрапила одинока урна під стінами міської ради. Мабуть, вирішивши, що такий архітектурний об’єкт не надто вписується в загальний ансамбль будівель виконавчого комітету, її також розбили.
Як стало відомо, події відбулися близько четвертої ранку і, скоріше за все, агресорами були підлітки, які часто проводять свій вільний час у парку та поблизу пам’ятника Т.Г. Шевченку, а відповідно й неподалік будівлі міської ради.

Місто Прилуки приваблює історичними та архітектурними пам’ятками, щирими та працьовитими людьми.
Прилуки належать до трійки найбільших за чисельністю міст Чернігівщини. На 1 липня 2020 року в місті проживали 53094 особи або 5,4% наявного населення області. Серед жителів міста 13% – діти віком 0-14 років. Найчисельніша вікова група 15-64 роки, яка є основним постачальником трудових ресурсів, складає 68% населення міста, з них 31% – молодь у віці до 35 років. У поважному віці (65 років і старше) перебуває кожен п’ятий житель міста. Середній вік пересічного мешканця становить 44 роки. Жінки міста старші за чоловіків – відповідно 47 та 41 рік.
У січні – червні 2020 року з’явилися на світ 157 малюків (74 хлопчики та 83 дівчинки). На кожну тисячу жителів припадало 5,9 новонаро- джених. На весільний рушник стали 80 подружніх пар.
На підприємствах, в установах та організаціях м. Прилуки в ІІ кварталі 2020 року були зайняті 12439 штатних працівників. Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за цей період становила 10013 грн, що на 11,7% більше середнього рівня по області. За цим показником Прилуки посіли третє місце в регіоні.

На Чернігівщині відзначили кращі бібліотеки області 2019 року. Переможцем у номінації «Краща бібліотека року» за підсумками обласного рейтинг-конкурсу серед дитячих книгозбірень визнана Прилуцька міська бібліотека для дітей імені П. Білецького-Носенка.
Відповідний конкурс проводять щорічно. Його метою є підвищення якості інформаційно-бібліографічної діяльності, представлення досягнень, визначення кращих інновацій, ідей, які сприяють ефективній роботі, утвердженню іміджу бібліотеки, виявлення та стимулювання творчої ініціативи працівників.
До речі, дана книгозбірня вже втретє отримує Диплом переможця обласного рейтинг-конкурсу, періодично підтверджуючи своєю роботою високе звання.
Зазвичай бібліотека в пересічних громадян асоціюється з тихим місцем, де на полицях стоять книги. Але сучасна бібліотека, це не лише видача книжок читачам, а й постійні просвітницькі проєкти, навчальні програми, конкурси, безкоштовний перегляд фільмів, брейн-ринги, квести, видавнича діяльність, зустріч із видатними земляками…

14 вересня наш місцевий скульптор Семен Тихонович Кантур відсвяткував свій 80-й день народження.
Кожне місто має свою родзинку, свою унікальну рису, яку запам’ятовують подорожуючі, з якою поєднують себе жителі. Семен Тихонович Кантур – людина відома та шанована в Прилуках. Чудові роботи Майстра є в Мінську, Павлограді, Чернігові, Ніжині, Мелітополі.
Саме Семен Кантур додав обличчю Прилук сучасних штрихів, тому що візитівкою міста є його робота – пам’ятник Володимиру Мономаху. А ще він є співавтором єдиного в Україні пам’ятника Тарасові Шевченку - художнику та автором барельєфів, бюстів, меморіальних дошок відомим особистостям: Сергію та Василю Масловим, Левкові Ревуцькому, Сергію Ждановичу, Анатолію Комісарчуку, Івану Тринчуку-Задорожньому, Миколі Куриленку, Георгію Гайдаю, Любові Забашті, Павлу Білецькому-Носенку та багатьом іншим.
Ім’я Семена Кантура асоціюється не тільки з монументальним мистецтвом Прилук. Він сам є частиною культури всього міста.
Саме тому й привітати його до святкової зали Прилуцької школи мистецтв прийшли чимало колег і друзів.

Прилуки – важливий промисловий і туристичний центр Чернігівської області. Місто розташоване на річці Удай, а саме – поблизу Удайського лука – там, де річка робить крутий вигин.
Перша згадка про Прилуки датується 1085 роком, коли була згадана фортеця, що служила Київській Русі захистом від набігів кочових племен печенігів і половців. У 1239 році місто було зруйноване монголами. З 1362 року Прилуки входили до складу Великого князівства Литовського. Після російсько-литовської війни в 1504 році місто відійшло до Росії, а після Люблінської унії 1569 року – до Польщі. У 1648 році в ході української визвольної війни тут була розташована частина козацького війська, що додало додаткових імпульсів розвитку міста. Згодом Прилуки стали частиною Російської імперії.
У 1582 році місто отримало магдебурзьке право. У серпні 1932 року Прилуцький район увійшов до новоствореної Чернігівської області. Під час Великої Вітчизняної війни місто було сильно зруйноване.
Прилуки в епоху СРСР були важливим стратегічним пунктом: тут знаходився вузол Південної залізниці, а також базувався 184-й важкобомбардувальний авіаполк, на озброєнні якого були 19 стратегічних бомбардувальників Ту-160, здатних нести ядерну зброю. Після розпаду СРСР вісім літаків були передані РФ, а 11 знищені за участю американських фахівців.
Герб Прилук затверджений 4 червня 1782 року. Це чотирьохкутний продовгуватий щит, в якому нижні кути круглі, а на нижньому краї на середині є гостре підвищення. У щиті, в голубому колі бичача золота голова з золотими рогами, зліва в праву сторону золотою кривою шаблею пронизана так, що кінець шаблі стирчить навскіс у правому вусі.
Історія міського герба Прилук, корені якого сягають останньої чверті XVI століття, один із тих не дуже численних в історії геральдики міст України прикладів, коли місто протягом кількох століть, незважаючи на різноманітні як політичні, так і адміністративні перипетії у своєму минулому, зберігало свій первісний геральдичний знак практично незмінним.

Нові випадки COVID-19 у дитсадках міста

Минулої п’ятниці у двох вихователів прилуцьких дошкільних навчальних закладів №8 та 11 підтвердили діагноз – коронавірус.
Керівники вказаних освітніх установ відразу визначили коло осіб, з якими могли контактувати хворі під час роботи. Як стало відомо, обидві інфіковані особи припинили з’являтися в дошкільних закладах значно раніше, адже перебували на лікарняному з 3-4 вересня. У будь-якому разі, медики порекомендували тимчасово відсторонити від освітнього процесу всіх, хто міг із ними контактувати. Так, в ДНЗ №8 на самоізоляцію, тривалістю 14 днів, відправили кілька працівників з кола контактних осіб, а в ДНЗ №11 – 2 групи дошкільнят. По завершенню терміну всі вони пройдуть необхідне тестування та при відсутності хвороби продовжать відвідувати заклад.
Натомість медпрацівники рекомендували керівникам закладів освіти посилити системний моніторинг за станом здоров’я дітей, температурний скринінг, який здійснюється постійно, підтримання дезрежиму, який має проводитися двічі на добу та організувати медичне спостереження за педагогічним персоналом. Адже саме серед педагогів спостерігаються виражені форми COVID-19 – температура, кашель, пневмонії.

Затверджено мережу навчальних закладів

У вівторок, 15 вересня, під час сесійного засідання депутатський корпус затвердив мережу загальноосвітніх навчальних закладів нашого міста.
За інформацією в.о. начальника управління освіти Ольги Колошко, з 1 вересня в прилуцьких школах сіли за парти 5834 учні, які розподілені по 229 класах. Це на 77 учнів більше, ніж було в минулому навчальному році. Середня наповнюваність учнів у класах складає 25,5 осіб.
Ольга Павлівна зауважила, що єдиною радикальною зміною цього року є відкриття 29 інклюзивних класів у загальноосвітніх школах проти 20, які були відкриті в минулому навчальному році. В інклюзивних класах (в окремих по двоє, а в решті – по одному) будуть виховуватися та навчатися діти з особливими освітніми потребами. Варто зазначити, що з ними працюватиме спеціальна категорія педагогів – асистенти вчителів інклюзивного класу. А фінансуватимуться вони з державної цільової субвенції.

Вуличні ліхтарі на сьогодні – це не лише джерело світла в темну пору доби, а й запорука комфорту та безпеки громадян. Зазвичай основна увага приділяється освітленню проїжджих частин. Але ж тротуари та пішохідні доріжки не менше цього потребують.
Наразі лише за останній рік, окрім центральної частини міста ще в трьох мікрорайонах Прилук з’явилися новенькі пішохідні зони – на БАМі, на Газовому та у військовому містечку №12. І, звісно ж, для безпеки та комфорту пішоходів вони оснащуються вуличними ліхтарями.
І якщо жителі 273-го кварталу та Газового вже змогли оцінити всі плюси встановлених ліхтарів, то у військовому містечку аналогічні роботи було завершено лише днями. Уздовж двох новеньких пішохідних доріжок працівниками комунального підприємства «Міськсвітло» було встановлено 11 світлоточок. Це стало можливо за фінансування депутата Прилуцької міської ради Олексія Гавриша.
Відтепер небезпека, яка раніше могла чатувати на прилучан у темряві – хулігани чи безпритульні тварини – буде зменшена, а можливо і зовсім вирішена.

Уже не так багато часу залишилося до традиційного початку опалювального сезону. Але наскільки вдало ми в нього ввійдемо, залежить від самих прилучан. Річ у тім, що на сьогодні місцеві споживачі заборгували комунальному підприємству «Прилукитепловодопостачання» чималеньку суму. А це не мало, не багато 8 млн 723 тис. грн за холодне водопостачання та ще 15 млн 209 тис. грн за опалення.
Левова частка боргу від населення сформувалася впродовж останніх кількох років, тому є перехідною. До слова, минулий опалювальний сезон Прилуки закінчили з рекордною заборгованістю в майже 36 мільйонів. Щоправда комунальники констатують, що під час неопалювального періоду абоненти більш сумлінно ставляться до оплати комунальних послуг загалом і сплати боргів зокрема, хоча в цілому ситуація залишається складною.
На сьогодні ж загальна сума боргу дещо зменшилася і становить близько 23 мільйонів гривень. Але варто розуміти, що великі витрати зараз ідуть на те, щоб якісно підготуватися до нового опалювального сезону. Мається на увазі і заміна мереж, де це потрібно, і діагностика всього обладнання, також перевірка стану очисних споруд, проведення всіх необхідних випробувань.