Футбол – це гра й боротьба, змагання й свято, розчарування й радість перемог, можливість попрацювати над собою, удосконалювати й перемагати себе. Саме так вважають учасники 6-го регіонального турніру з міні-футболу, який вже шість років поспіль функціонує завдяки підтримці депутатів Чернігівської обласної ради, Почесних громадян нашого міста Анатолія Мірошніченка та В’ячеслава Нестеренка.
2-го липня на Центральній площі міста зібралися гравці команд турніру й просто любителі футболу, ті, хто спостерігали з екранів телевізорів, комп’ютерних моніторів і ті, хто вболівали за улюблену команду з трибун стадіонів. Майже 3 місяці тривав турнір, який змушував шалено битися серця сотні вболівальників, тривали запеклі футбольні баталії за призові місця. Цього року в футбольному турнірі  взяли участь 20 команд, і кожна з них вірила у свою перемогу. Безперечно, шостий регіональний турнір з міні-футболу – це грандіозна подія для міста.

Через сім років на посаду директора міського Будинку культури повернувся Олександр Дубовик. 46-річний прилучанин, депутат міської ради, директор Благодійної організації “Мистецькі барви” та відомий культурний діяч взяв участь у конкурсі на посаду директора МБК і виграв його. Засідання персонального складу комісії відбулося 19 червня, а 30 — його “представили” колективові культурного закладу.

Ось коли вже скінчили роботу всі пришкільні табори, 1 липня розпочинає свій набір козацький позашкільний табір куреня ім. Івана Сірка, який знаходиться поблизу с. Манжосівка на території Прилуцької Січі Покрови Пресвятої Богородиці. Очолюють табір отаман Роман Зінченко та волонтер і фахівець з патріотичного виховання Марія Зінченко. Тут козачат  навчають шанувати українські традиції та звичаї. Виховують у них любов до Батьківщини. Також їх навчають тому, як надати першу допомогу, як розпалити вогнище, тобто вчать правил виживання  в природі. Порядок у таборі організований чітко, подібно до того, як все відбувається на  Січі. Від виконання гімну, ранкових вправ, благоустрою побуту, обов’язкових занять - до козацького кола, де підводять підсумки дня, обговорюють цікаві теми  та, звичайно ж, співають українські патріотичні пісні. Також у цьому таборі йде цілодобова охорона, козачата по черзі охороняють його. Кожен рік діти проходять споконвічні козацькі посвяти: їзда на конях, проходження по розпеченому вугіллю, стрільба з лука та з різних видів зброї, орієнтування на місцевості, вміння володіти козацькою зброєю (ціп, булава, нагайка, серпи, шаблі).

Випускний – найважливіше свято в житті кожного одинадцятикласника. Вечірня сукня, зачіска та макіяж для дівчат; костюм, сорочка та туфлі для хлопців — головні атрибути святкового образу.
При слові «випускний» у кожного з нас виникають свої асоціації та спогади. Більшість пам’ятає цей вечір, як початок відліку самостійного життя.
Цьогоріч загальноміське свято відбулося 24 червня. Традиційно урочистості розпочалися зі святкової ходи випускників шкіл міста від Скверу Вічної Слави. Початок був феєричним, випускники поважно та несміливо крокували вулицями Київською та Коптєва до міського Будинку культури. По обидві сторони вулиць метушився натовп, охочий побачити вродливе юнацтво.
Молодих, красивих та елегантних зі сцени МБК вітала міський голова Ольга Михайлівна Попенко. Запрошені поважні гості бажали випускникам успіхів у подальшому дорослому житті. Вокальні та танцювальні колективи також приєдналися до  цих вітань.

Шановні прилучани!
Щиросердно вітаю вас із визначним національним святом – Днем Конституції України!

Прийняття Основного Закону ознаменувало фундаментальне закріплення нашої незалежності, навіки закарбувало волю народу України жити у власній суверенній державі.
Це свято кожного з нас, незважаючи на стать, вік, професію, соціальний стан чи мову. Адже Конституція нашої країни гарантує та забезпечує права та обов’язки громадян. Саме людина, її здоров’я, честь, гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю у державі.
Але конституційні норми, які б вони не були передовими і демократичними, самі по собі не змінять життя на краще. Сьогодні, аби перетворити зміст на результат, усім нам потрібна підвищена відповідальність, самовіддана праця кожного.
Нам під силу збудувати суспільство, у якому будуть створені умови для всебічного розвитку людини, де б панували гуманізм, демократія та справедливість, а матеріальний достаток співвідносився б із кількістю та якістю праці кожного.
Тож нехай це свято додає нам сил та впевненості для досягнення поставлених цілей на благо нашої держави та громади міста.
Бажаю вам міцного здоров’я, миру, щастя, добра, благополуччя, натхнення та плідної праці в ім’я нашого спільного кращого майбутнього.
З повагою міський голова Ольга Попенко

ДОРОГІ ПРИЛУЧАНИ!
Вітаю вас із визначним святом –
Днем Конституції України!
21 рік тому Верховна Рада України від імені українського народу прийняла Основний Закон держави. Конституція України закріплює незалежність нашої країни, в якій життя, здоров’я та безпека людини, її честь та гідність є найвищою соціальною цінністю.
Завдяки їй у нас є можливість створити розвинуте громадянське суспільство. Давайте докладемо всіх зусиль для формування вільної, справедливої спільноти та побудови потужної та заможної держави на демократичних і правових засадах.
Тож від щирого серця бажаю вам злагоди, добробуту, процвітання та світлого майбутнього.
Зі святом вас, дорогі земляки!
Народний депутат України Олег Дмитренко

ШАНОВНІ ПРИЛУЧАНИ!
Щиро вітаю вас із великим національним
 святом – Днем Конституції України!
28 червня 1996 року був прийнятий Основний Закон України. На жаль, ще не всі громадяни України вважають День Конституції важливим святом. Таке ставлення спричинено тим, що Конституція України працює не на повну силу, більшість конституційних норм і положень все ще залишаються лише деклараціями. Всі ми прагнемо, щоб задекларовані права стали реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися в майбутнє. Коли кожен громадянин України відчує, що його життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека дійсно визнані найвищою цінністю, тоді ми зможемо з гордістю заявити: Україна стала демократичною державою.
Бажаю вам здоров’я та творчого натхнення, щастя і віри у високе призначення та світле майбутнє України.
Зі святом вас, дорогі співвітчизники!
Лідер Радикальної партії,
народний депутат України Олег Ляшко

ШАНОВНІ ЗЕМЛЯКИ!
Прийміть найщиріші вітання
з Днем Конституції України!
Той, хто не розуміє, скаже: «Що тут відзначати? Офіційне свято!»
Насправді ж Конституція – паспорт країни. Тільки зріла держава може дозволити собі прийняти Основний Закон. Закон дає нам можливість щасливо жити в нашій улюбленій Україні.
Від щирого серця зичу вам міцного здоров’я, бадьорості духу та впевненості у безхмарному конституційному майбутньому нашої спільної держави. Будуймо разом демократичне громадянське суспільство. Слава Україні!
Голова депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка в Чернігівській обласній раді
Олег Авер’янов

Дорогі прилучани!
Прийміть найщиріші вітання з Днем Конституції України!
Від усієї душі зичу вам міцного здоров’я, миру, благополуччя, нових досягнень та перемог заради світлого майбутнього нашої України та рідного міста.
Щиро вірю, що всі задекларовані в Основному Законі права та свободи будуть нормою життя громадян в новій європейській Україні!
Артем Рожко,
депутат Прилуцької міської ради

Шановна громадо та мешканці 25 виборчого округу (м-н Газове), дозвольте проінформувати вас про стан вирішення порушених вами проблемних питань.

Зовнішнє освітлення
На даний час у нашому мікрорайоні якісно освітлено: вул. Польову, 2-й в’їзд Вишневий, 1 пров. Богунського; частково: вул. Любові Забашти, вул. Раскової та вул. Добролюбова. У IV кварталі 2017 року заплановано освітлення вул. Поліни Осипенко, вул. Богдана Хмельницького та вул. Авіації; за рахунок направлених депутатських коштів – 3-й пров. Костянтинівський, пров. Любові Забашти, 1-й пров. Чехова. За рахунок кредитних коштів НЕФКО в 2018 р. мають бути освітлені вул. Костянтинівська, вул. Білецького-Носенка (частина, задіяна під рух автобусів), вул. Перемоги та вул. Чехова. У черзі на освітлення залишаються вул. Раскової (від вул. Богунської до буд. 65 по вул. Раскової та від буд. 63 і до вул. Польової), вул. Білецького-Носенка (від вул. Польової до вул. Білецького-Носенка, р-н КП «Послуга»), вул. Білецького-Носенка (від вул. Польової до буд. 100/1 по вул. Білецького-Носенка), вул. Добролюбова (від вул. Чехова до буд. 26 по вул. Добролюбова), вул. Житня (від вул. Костянтинівської до вул. Богунської), вул. Житня (від вул. Костянтинівської до 1 пров. Коцюбинського), 2 пров. Богунського, вул. Любові Забашти (від вул. Польової до пров. Любові Забашти). У лютому 2017 року мною було відправлено звернення до управлінської команди міста з проханням визначити необхідну для згаданих робіт суму коштів. За 4 місяці відповідь так і не надійшла. По завершенні І півріччя питання буде знову порушене.

Ґрунтові вулиці
Чому мешканці будинків, що розташовані на ґрунтових вулицях, сплачують однакові суми податків з тими, хто проживає на асфальтованих? Люди неодноразово скаржились на якість дорожнього покриття й утримання доріг. Другий рік поспіль на вимогу побудувати щебеневу дорогу я отримую відповідь від управлінської команди міста, що такий варіант порушує вимоги нормативної документації та не враховує положення чинних нормативно-правових актів. Представники Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва технічного регулювання та науково-технічного розвитку мінрегіонбуду України на це питання відповіли, що «білощебеневі» дороги – це перехідний тип покриття згідно з ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», а  відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» це питання перебуває у віданні виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Особисто я готовий і далі шукати вирішення даного питання, наприклад, шляхом будівництва бетонних доріг чи якимось іншим. Чекаю пропозицій від управлінців міста.

Почну з того, що всі ми живемо в одній державі. Здавалось би, закони мають бути одні для всіх. Та де там. Коли береш квитанцію за спожиту електроенергію, яку отримують родичі чи знайомі в інших містах, наприклад, в Ірпені Київської області, то бачиш, що вона проста-простісінька: зазначені останні й попередні показники, виведена різниця й сума, яку абонент має оплатити – і все. А у квитанціях, які прилучани отримують від Прилуцького РЕМу, як говорять, чорт ногу зламає. Тут попередні показники й останні на одну дату, потім якісь донарахування вже без дати, далі залишок до сплати на початок місяця, потім залишок до сплати на кінець місяця, а далі – ще цікавіше: плановий платіж за наступний місяць. Уловили різницю між зрозумілими платіжками в Ірпені й плутаними-заплутаними в Прилуках. Я розумію, що енергопостачальні компанії належать різним власникам, але ж вони діють на  території однієї держави. То чому ж в ірпінських квитанціях все ясно, як у білий день, а в прилуцьких – темніше темної ночі.
    Щоб розібратися в незрозумілих нарахуваннях, ми з чоловіком завітали в Прилуцький РЕМ. Посиділи в черзі, бо, як з’ясувалося, таких «допитливих», як ми, було тут чималенько. Коли звернулися до оператора №1 і поставили декілька, напевно, не зовсім зручних  запитань, відповіді не отримали. Тоді ми попросили оператора назватися, щоб знати, з ким спілкуємося (бейджика  в неї не було), на що отримали відмову. Але все-таки оператор зробила нам «послугу», а може, просто таким чином вирішила зняти з себе відповідальність  і відвела нас в інший кабінет, господар якого спочатку зустрів нас не дуже люб’язно. Лише тоді, коли я запитала, з ким маємо справу, і почала записувати інформацію в блокнот, чоловік назвався, що він Костянтин Хантіль — начальник інспекції РЕМу. Ми попросили показати нам документи, якими керуються при оформленні квитанцій, та затверджений графік зняття контролером показників лічильника. На жаль, жодного документа нам не показали.  І знову ж таки, коли почали ставити незручні запитання, начальник інспекції заявив, що він розрахунки не проводить, і намагався перенаправити нас до керівника РЕМу або до заступника. А ще пан Костянтин наполегливо радив нам створити особистий кабінет споживача й через комп’ютер передавати показники станом на перше число місяця, що ми, до речі, і зробили відразу після повернення з РЕМу. Але ж людям, особливо поважного віку, які не мають комп’ютерів, так і будуть дурити голови такими «замороченими» квитанціями.

22 червня в парку Вічної Слави був проведений мітинг-реквієм, присвячений Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, що зібрав чиновників, ветеранів, дітей війни й інших прилучан.
22 червня 1941року страшне слово «війна» увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Цей, на перший погляд, мирний день відпочинку обернувся довгими роками страждань. 76 років відділяє нас від того страшного дня. Для історії це небагато, а для людини – це майже все життя. Народна мудрість свідчить: «Герої живуть доти, поки про них пам’ятають».
Зі словами до присутніх ветеранів, дітей війни та гостей звернулася Ольга Михайлівна Попенко – міський голова: «Ми низько вклоняємося тим, хто зі зброєю в руках боронив рідну землю, хто працював і кував перемогу в тилу: на фабриках, полях, та заводах і забезпечив фронт усім необхідним. Сьогодні із повагою та любов’ю ми згадуємо усіх тих, хто віддав своє життя задля того, щоб Україна була вільною і незалежною від будь-якого загарбника, хто вже приніс нам перемогу, і тих хто сьогодні кує перемогу за нашу територіальну цілісність на Сході країни…».…
Мільйони людей забрала війна. Це важко усвідомити. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя нацизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини нацистів зі свого трагічного досвіду.