Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої країни є привід відсвяткувати чудове свято – День працівників соціальної сфери України. Встановлене це свято було ще 13 квітня 1999 року екс-президентом Леонідом Кучмою.
Установа Дня працівника соціальної сфери України є доказом того, що держава високо оцінює роль працівників, які щодня забезпечують реалізацію політики держави з таких злободенних питань, як організація безпечної й оплачуваної праці, зайнятість, соціальний захист, трудові стосунки. День у день соціальні працівники стикаються з різноманітними сферами життя усього нашого українського суспільства в цілому та кожної людини зокрема: із здійсненням правосуддя, профілактичними діями проти асоціальної поведінки, психічним і фізичним здоров’ям, конфліктами особового і групового характеру, а також проблемами в працевлаштуванні, соціальній і професійній адаптації населення, плануванні сім’ї та багатьма іншими.
Саме тому, напередодні свята, ми вирішили розповісти про роботу одного представника соціальної сфери в нашому місті – Прилуцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для цього зустрілися з директором закладу Юлією Миколаївною Касьян.
– Юліє Миколаївно, розкажіть читачам, чим конкретно займається ваш Центр, ким опікується.
– Прилуцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працює як самостійна структурна одиниця Прилуцької міської ради. Під нашим контролем знаходяться сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, інваліди війни та діти-інваліди, діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають в опікунських чи прийомних сім’ях, а також в дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ). Опікуємося також особами з числа дітей-сиріт у віці з 18 до 23 років. До того ж, уже більше двох років надаємо послуги учасникам АТО та їх сім’ям, сім’ям загиблих/померлих (таких у місті 8). Також більше двох років спів- працюємо з громадськими організаціями й маємо можливість надавати гуманітарну допомогу внутрішньо-переміщеним особам. До речі, якраз надійшла така допомога, речі розфасовані, чекають свого часу, коли ми передамо їх у сім’ї.

22 жовтня в м. Чернігів відбувся чемпіонат Чернігівської області з активних шахів. Боролися шахісти з Чернігова, Ніжина, Прилук, смт Варви та Козельця.
Умови змагань – контроль часу 15 хв. кожному гравцю, 7 турів у двох вікових групах 2002 р. н. та 2007 р. н. і молодші.
У старшій віковій групі учень Прилуцької ДЮСШ Дмитро Гайдук (ЗОШ №12) зайняв друге місце.
У молодшій віковій групі учениця Прилуцької ДЮСШ Анна Романченко виборола третє місце серед дівчат (гімназія №5).

22 жовтня в м. Чернігів відбувся чемпіонат Чернігівської області з активних шахів. Боролися шахісти з Чернігова, Ніжина, Прилук, смт Варви та Козельця.
Умови змагань – контроль часу 15 хв. кожному гравцю, 7 турів у двох вікових групах 2002 р. н. та 2007 р. н. і молодші.
У старшій віковій групі учень Прилуцької ДЮСШ Дмитро Гайдук (ЗОШ №12) зайняв друге місце.
У молодшій віковій групі учениця Прилуцької ДЮСШ Анна Романченко виборола третє місце серед дівчат (гімназія №5).

Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге – йди на Центральний ринок. Підприємці пропонують товар на всі смаки і випадки життя. Треба накрити святковий стіл чи організувати шашлики – будь ласка; зібрати дитину до школи, вдягнутися самим – не проблема; зробити ремонт оселі, осучаснити інтер’єр – запросто; придбати рибальські снасті або запчастини до велосипедів, мотоциклів, авто – ласкаво просимо. А ще на ринку торгують дитячими іграшками, канцтоварами, побутовою хімією, годинниками, квітами, галантереєю та іншим крамом. Перерахувати увесь просто неможливо. Адже на ринку №1 у Прилуках більше 800 торгівельних місць! Не обділені й селяни, котрі привозять до міста на продаж картоплю, домашній сир, яйця, молоко, мед тощо. Варто відмітити й те, що перед тим, як потрапити на прилавки, всі без винятку продукти проходять ветеринарно-санітарну експертизу. Її проводить державна лабораторія, що знаходиться на території ринку.
А нещодавно «Прилуцький ринок 1» відсвяткував 10-річчя в оновленому вигляді. З цієї нагоди редакція «Град Прилуки» й вирішила поспілкуватися з його директором, Олексієм Гавришем, та дізнатися більше про зміни, що відбулися за останні роки.
– Олексію Михайловичу, то які ж можна назвати зміни за час вашого керівництва Центральним ринком?
– Зміни видно неозброєним оком. На зміну палаткам та контейнерам (їх ще є пара десятків, але це явище тимчасове) прийшли зручні магазинчики з освітленням та опаленням. Майже половина території ринку викладена сучасною тротуарною плиткою. Крім того, облаштовано безкоштовну автостоянку для продавців та клієнтів.

Пишу на своєму прикладі. Наша країна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Європа є великим будинком, в якому жити зручно кожному, і де забезпечуються рівні права та можливості для людей з інвалідністю.
Першочергові дії повинні бути спрямовані на забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. У нашому місті, як і в Україні, не хочуть розуміти, що зведення пандусів для людей, які пересуваються на інвалідних візках – це доріжки в їхньому житті, які виводять інваліда з чотирьох стін кімнати. Наші вулиці не готові прийняти таких людей.
Вплинути на ситуацію з вирішенням проблем таких людей з обмеженими можливостями повинна влада. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації.
Так громадська організація «Фенікс» об’єднала в своїх рядах молодих інвалідів, які саме й пересуваються з допомогою милиць, паличок та інвалідних візків. Зараз нашу організацію очолює Любов Іллівна Кобзар. Це мама такої ж дівчинки-інваліда. Саме тому весь біль та проблеми людей з обмеженими можливостями вона знає та розуміє як ніхто інший із здорових людей.
Щоб члени організації «Фенікс» не відчували себе знедоленими, вона всі ці роки організовує для нас різноманітні програми в культурно-спортивному житті. Це і поїздки в цирк, на концерти, виїздки на природу, до річок. Кожного літа для нас організовують святкові заходи, які завершуються приготуванням смачної каші. Наша організація тісно спілкується з аналогічними організаціями міста Пирятин, Срібне, Чернігів, Ніжин. Ми їздили на спортивні змагання, у свій час, навіть у Євпаторію.

14 жовтня кожного року весь християнський світ із глибокою любов’ю, вдячністю та надією славить Пресвяту Богородицю. Для нас, українців, це свято як християнське, так і національне, бо символізує зв’язок по-колінь, невми-рущість героїч-них традицій нашого народу. У цей день відзначають також і День козацтва.
«Ми нащадки козаків» – під такою назвою відбулося свято козацтва в ДНЗ КТ №29 за участю дітей старшої групи №2 «Калинка» (вихователі Макотра О.М., Васильєва О.А., Кізім Н.М., музичний керівник Самаль О.В., інструктор із фізкультури Мох М.М.).
Діти «подорожували» на «Запорізьку Січ», долаючи на своєму шляху різні перешкоди, та показали свою витривалість, бойовий дух, товариськість, згуртованість, уміння відчувати плече друга. Чудові таночки, віночок українських пісень прикрасили й водночас заворожили гостей свята.

28 жовтня – День звільнення України від фашистських загарбників

Дорогі ветерани! Шановні прилучани!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 73-ї річниці визволення України від нацистського поневолення!
У ці дні український народ вшановує відвагу й жертовність тих, хто відстояв нашу священну землю в роки Другої світової війни. Плата за вільне життя у своїй країні виявилася величезною: мільйони полеглих на полях боїв, загиблих в окупації, концтаборах та на каторжних роботах, мільйони поранених та ненароджених, десятки тисяч перетворених на руїни міст і сіл.
У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув, і тим, хто вижив у пеклі 40-х, ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
Демонструючи високий професіоналізм, патріотизм та відданість Україні, нинішні захисники, учасники антитерористичної операції, з гідністю продовжують героїчні традиції фронтовиків, захищаючи східні кордони нашої країни, її цілісність та свободу.

У чарівну пору золотої осені своє професійне свято автомобілістів зустрічає й цех технологічного транспорту НГВУ «Чернігівнафтогаз», який на сьогоднішній день є потужним сектором у структурі нафтовиків, своєрідним музеєм-салоном автомашин. Професія автомобіліста безперечно належить до категорії особливих, бо вимагає від водія підвищеної уваги, зосередженості й терпіння, здатності приймати рішення. Адже дороги Чернігівщини, як і всієї України, стають усе більш завантаженими.
А почалося все з появи автоколони, яку було створено в уже далекому 1959 році після видобутку першої тонни нафти на Гніденцівському нафтопромислі Варвинського райо-ну. Саме тоді й з’явилися перші приміщення (адміністративні та виробничі) на околиці міста Прилуки, в південній промзоні. Минули роки, зміцнювалася матеріально-технічна база, поповнювався транспортний парк. Сьогодні це високорозвинуте підприємство, на балансі якого декілька сот автомобілів та іншої тракторної техніки. І працюють на ній справжні професіонали, люди віддані своїй справі, які вирушають у путь за будь-якої погоди – у спеку чи люті морози, у дощ і в заметіль, і часто долають бездоріжжя. Щодня для забезпечення замовників цехів і нафтопромислів НГВУ, Прилуцького УБР, Гніденцівського нафтопереробного заводу задіяна чимала кількість автобусів для перевезення вахт, вантажних та спеціальних автомобілів різних марок, автокранів, бульдозерів та інших видів техніки.