Пишу на своєму прикладі. Наша країна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Європа є великим будинком, в якому жити зручно кожному, і де забезпечуються рівні права та можливості для людей з інвалідністю.
Першочергові дії повинні бути спрямовані на забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. У нашому місті, як і в Україні, не хочуть розуміти, що зведення пандусів для людей, які пересуваються на інвалідних візках – це доріжки в їхньому житті, які виводять інваліда з чотирьох стін кімнати. Наші вулиці не готові прийняти таких людей.
Вплинути на ситуацію з вирішенням проблем таких людей з обмеженими можливостями повинна влада. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації.
Так громадська організація «Фенікс» об’єднала в своїх рядах молодих інвалідів, які саме й пересуваються з допомогою милиць, паличок та інвалідних візків. Зараз нашу організацію очолює Любов Іллівна Кобзар. Це мама такої ж дівчинки-інваліда. Саме тому весь біль та проблеми людей з обмеженими можливостями вона знає та розуміє як ніхто інший із здорових людей.
Щоб члени організації «Фенікс» не відчували себе знедоленими, вона всі ці роки організовує для нас різноманітні програми в культурно-спортивному житті. Це і поїздки в цирк, на концерти, виїздки на природу, до річок. Кожного літа для нас організовують святкові заходи, які завершуються приготуванням смачної каші. Наша організація тісно спілкується з аналогічними організаціями міста Пирятин, Срібне, Чернігів, Ніжин. Ми їздили на спортивні змагання, у свій час, навіть у Євпаторію.

14 жовтня кожного року весь християнський світ із глибокою любов’ю, вдячністю та надією славить Пресвяту Богородицю. Для нас, українців, це свято як християнське, так і національне, бо символізує зв’язок по-колінь, невми-рущість героїч-них традицій нашого народу. У цей день відзначають також і День козацтва.
«Ми нащадки козаків» – під такою назвою відбулося свято козацтва в ДНЗ КТ №29 за участю дітей старшої групи №2 «Калинка» (вихователі Макотра О.М., Васильєва О.А., Кізім Н.М., музичний керівник Самаль О.В., інструктор із фізкультури Мох М.М.).
Діти «подорожували» на «Запорізьку Січ», долаючи на своєму шляху різні перешкоди, та показали свою витривалість, бойовий дух, товариськість, згуртованість, уміння відчувати плече друга. Чудові таночки, віночок українських пісень прикрасили й водночас заворожили гостей свята.

28 жовтня – День звільнення України від фашистських загарбників

Дорогі ветерани! Шановні прилучани!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 73-ї річниці визволення України від нацистського поневолення!
У ці дні український народ вшановує відвагу й жертовність тих, хто відстояв нашу священну землю в роки Другої світової війни. Плата за вільне життя у своїй країні виявилася величезною: мільйони полеглих на полях боїв, загиблих в окупації, концтаборах та на каторжних роботах, мільйони поранених та ненароджених, десятки тисяч перетворених на руїни міст і сіл.
У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув, і тим, хто вижив у пеклі 40-х, ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
Демонструючи високий професіоналізм, патріотизм та відданість Україні, нинішні захисники, учасники антитерористичної операції, з гідністю продовжують героїчні традиції фронтовиків, захищаючи східні кордони нашої країни, її цілісність та свободу.

У чарівну пору золотої осені своє професійне свято автомобілістів зустрічає й цех технологічного транспорту НГВУ «Чернігівнафтогаз», який на сьогоднішній день є потужним сектором у структурі нафтовиків, своєрідним музеєм-салоном автомашин. Професія автомобіліста безперечно належить до категорії особливих, бо вимагає від водія підвищеної уваги, зосередженості й терпіння, здатності приймати рішення. Адже дороги Чернігівщини, як і всієї України, стають усе більш завантаженими.
А почалося все з появи автоколони, яку було створено в уже далекому 1959 році після видобутку першої тонни нафти на Гніденцівському нафтопромислі Варвинського райо-ну. Саме тоді й з’явилися перші приміщення (адміністративні та виробничі) на околиці міста Прилуки, в південній промзоні. Минули роки, зміцнювалася матеріально-технічна база, поповнювався транспортний парк. Сьогодні це високорозвинуте підприємство, на балансі якого декілька сот автомобілів та іншої тракторної техніки. І працюють на ній справжні професіонали, люди віддані своїй справі, які вирушають у путь за будь-якої погоди – у спеку чи люті морози, у дощ і в заметіль, і часто долають бездоріжжя. Щодня для забезпечення замовників цехів і нафтопромислів НГВУ, Прилуцького УБР, Гніденцівського нафтопереробного заводу задіяна чимала кількість автобусів для перевезення вахт, вантажних та спеціальних автомобілів різних марок, автокранів, бульдозерів та інших видів техніки.

Два рази на рік стрілки годинників переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу. В останню неділю березня – на годину вперед, в останню неділю жовтня – на годину назад. Це необхідно для того, щоб наблизити адміністративний час до сонячного.
Як відомо, вперше переводити стрілки годинників двічі на рік вирішили у Великобританії ще в 1908 році. Англійці запровадили цю традицію з дуже раціональною метою: задля економії та раціональнішого використання електроенергії впродовж доби. Уже в 1918 році до них долучилися й Штати. У колишньому СРСР почали переводити годинники аж у 1981-у.
Варто відмітити, що більшість держав уже відмовилася від цієї традиції. У 2011 році Верховна Рада України також намагалася скасувати переведення годинників на зимовий час, але під тиском громадськості ухвалену постанову було скасовано.

На замітку автовласникам!

19 жовтня до чергової частини Прилуцького відділу поліції надійшло повідомлення від місцевої жительки, що невідомі особи викрали речі з її автомобіля.
На місце пригоди виїхала слідчо- оперативна группа в повному складі. Прибувши на виклик, поліцейські встановили, що близько 19 години заявниця припаркувала свій автомобіль біля багатоповерхівки, поставила на сигналізацію, закрила дверцята на блокування та пішла у справах. Коли вона повернулася через 20 хвилин, виявила відсутність 2 тисяч гривень та технічного паспорта, водійського посвідчення та паспорта громадянина України, які знаходилися в бардачку авто.
Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), яка передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Триває досудове розслідування.

Довгі алеї, романтичні руїни, кам’яні місточки… У повітрі витає романтичний дух, дворянки в пишному вбранні, неначе грає скрипка, чується звук колісниці... Так тут було кількасот років тому. Відкриваємо очі й бачимо пожовкле листя на довгих алеях, білосніжний палац під сторожею кам’яних левів, на пагорбі видніється славнозвісна альтанка Глінки, таємничі романтичні руїни, дванадцять ставків, немов апостолів.
Качанівський ансамбль – один із найбільших, найяскравіших взірців садибної архітектури, співзвучний найкращим традиціям світового палацово-паркового мистецтва. Ця окраса України розташована на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на берегах чарівної річки Смош. Ми з учнями школи також вирішили долучитися до прекрасного й 2 жовтня відвідали Національний історико-культурний заповідник «Качанівка». Діти захоплено слухали екскурсовода й були вражені насамперед історією цього місця. Звісно, перехоплює дух така велич і розкіш не лише будівель, а й унікальний садибний парк, який увібрав у себе все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво й українська природа. Садиба не втрачає своєї чарівності. Як і раніше, вона приваблює, захоплює, іноді навіює смуток і завжди дарує щастя від спілкування з прекрасним.

Найбільша радість для мами – народження дитини. Але, на жаль, часто страшні діагнози затьмарюють ейфорію від появи на світ нового життя та стають серйозним випробуванням для малюків та їх мам. Через недостатнє фінансування державою потреб дітей із обмеженими фізичними можливостями більшість сімей не може забезпечити їм належне лікування та реабілітацію. У Прилуцькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті навчається 106 дітей із особливими потребами. Ці діти щирі та безпосередні, веселі та з вогниками надії в очах. Команда ГО «Українська громадська рада» більше двох років співпрацює з керівництвом школи та на постійній основі займається оздоровленням учнів. Діти проходять реабілітацію в Міжнародній клініці відновлювального лікування в місті Трускавець Львівської області. Так, за час співпраці УГР із школою, клініку тричі відвідала Надя Кравцова, двічі Рома Кущенко, а також Денис Шитель та Марина Ковальчук спільно зі своїми мамами та інші школярі. 19 жовтня Голова правління УГР Юлія Капран відвідала школу-інтернат, де на неї чекали батьки оздоровлених дітей. Учні з мамами висловлювали слова вдячності на адресу команди УГР, дарували сувеніри, виготовлені своїми руками. У свою чергу, активісти ГО «Українська громадська рада» закупили дітям із вадами зору 18 новеньких стильних окулярів, які попередньо особисто вибирали школярі. На початку дружби зі школою команду УГР особливо вразив Артем Бодько, хлопчик із великим серцем та надзвичайним музичним талантом. Артем має вади зору та проходить реабілітацію після онкохвороби, але це не заважає йому займатися музикою. На прохання мами Артема, активісти УГР закупили та передали родині трьохмісячний запас ліків для юного музиканта, щоб підтримувати організм після важкого лікування онкології. Артем із радістю подарував присутнім дві композиції на фортепіано.