12 липня в Україні відзначають День фотографа. Ця дата вважається Днем Святої Вероніки, покровительки фотографії. Якщо вірити легенді, саме вона була тією жінкою, яка подала Ісусу, що йшов на Голгофу, шматок тканини, щоб витерти обличчя від поту. Переказ свідчить, що на тканині залишився образ Сина Божого. І пізніше, коли через дві тисячі років винайшли фотографію, папа Римський затвердив саме цей день як свято фотографів. Ще одна версія відносить вибір святкування саме на 12 липня, тому що в цей день народився засновник компанії Kodak – Джордж Істмен. Важливість його персони для громадськості полягає в тому, що саме він вивів мистецтво фотографії на новий рівень, доступний кожному.
Без перебільшень можна сказати, що в ХХІ столітті фотографія стала масовим захопленням. Сьогодні ми не мислимо свого життя без фотографії не тільки в побутовому аспекті, а й в культурному – фотомистецтво давно стало постійним відділенням багатьох виставок, на міжнародному рівні проводяться фестивалі й конкурси для фотографів різноманітних напрямків.
Розвиток технологій призвів до того, що кожен із нас, хто має смартфон, може відчути себе фотографом. Але є й ті, хто заробляє ремеслом фотографії, чиї знімки красуються на обкладинках глянцю та в наших сімейних альбомах.
Саме тому багато хто жартує, що в цей день можна привітати всіх, у кого є фотоапарат або мобільний телефон із фотокамерою. Однак професія фотографа – це не тільки щоденна праця, але й унікальний талант, який дається не кожному. Дійсно, щоб зробити якісні та живі знімки, потрібно мати особливе бачення картини. Звичайно, в сучасному світі до цього додалися й уміння обробляти фотографії та робити з них справжні шедеври.
У нашому місті налічується чимало професійних фотографів, у чергу на фотосесію до яких записуються заздалегідь, але є й ті, для кого фотографія залишається просто улюбленим хобі. На досить професійному рівні, але все-таки хобі.
Таким любителем у нашому місті є корінний прилучанин Вячеслав Клязника. Повсякденне життя чоловіка абсолютно не пов’язане фотографією, але свої вихідні він із задоволенням присвячує творчості – фотографуванню краєвидів рідного міста з допомогою дрона. З’явилося таке хобі у Вячеслава ще років десять тому. Важко в це повірити, але розпочиналося все зі звичайного повітряного змія, до якого чоловік прикріплював невеличку камеру, підіймав його вгору та знімав усе, що бачив. Уже пізніше, коли з’явилися нові технології, дрони в тому числі, то він почав шукати в Інтернеті необхідну інформацію й збирати та налаштовувати літаючі конструкції власноруч. Комплектуючі деталі замовляв із Китаю, бо в нас тоді таких ще не було, прилаштовував камеру на саморобного дрона й запускав у пошуках краси.
У доробку Вячеслава є фото й відео з висоти, а також і звичайні знімки, як то кажуть, у межах витягнутої руки. Та все ж найбільше чоловіка приваблюють краєвиди з висоти пташиного польоту.