Вулиця Осипа Бодянського
Досить трагічна доля випадає для країн, коли вони терплять поразку у війні за свою незалежність. Переможці, окуповуючи країну, роблять усе, щоб пригнобити дух і волю до боротьби, знищити історичну пам’ять, нав’язуючи свою історію, своїх героїв.
У мікрорайоні Рокитний восени 1957 р. проклали нову вулицю. Простяглася вона між колишнім глиняним кар’єром і провулком Фрунзе. Нова вулиця отримала назву Артема, на честь більшовика Федора Андрійовича Сергєєва, який мав партійний псевдонім Артем. Уродженець Курської губернії, більшовик із 1902 р., в Україні відзначився як засновник маріонеткового утворення Донецько-Криворізька республіка, а потім як голова Донецького губвиконкому. Увесь час, із 1917 по 1920 рр., Артем був активним учасником встановлення радянської влади в Україні та впертої боротьби з Українською Народною Республікою. Оце й усе, що він зробив для України.
2015 р. у рамках декомунізації вулиця отримала нову назву – Осипа Бодянського, його називали «українізатором Москви».
Бодянський – наш земляк – із Варви, відомий славіст, історик і письменник. Народився 12 листопада 1808 р. в родині священника, закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Під час навчання однокурсники відзначали його феноменальну пам’ять – він міг дослівно повторити лекцію професора. Бодянський знав 14 мов, викладав у Московському університеті. Увесь час віддавав дослідницькій, редакторській та видавничій справі, вивченню етнографії України. Дійшов висновку, що саме полтавський діалект є основою української літературної мови. Товаришував із Т. Шевченком. Твори «Єретик» і «Послання до Шафарика» написані Кобзарем саме під впливом спілкування з Бодянським. Увів до наукового обігу пам’ятку – Пересопницьке Євангеліє. 11 січня 1846 р. Осип Бодянський видав «Історію русів» – твір кінця XVIII – початку XIX ст., присвячений історії розвитку України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст. У «Чтениях Московского общества истории и древностей российских», редактором яких був Бодянський, вмістив матеріал з історії Росії та України, видав «Літопис Самовидця».
Помер Осип Максимович 18 вересня 1877 р., залишивши по собі величезний спадок, який довгі десятиліття становив незмінну цінність для істориків, археологів і мовознавців не тільки в Україні, але й у Європі.
Тож, Осип Бодянський – набагато достойніша кандидатура для прилуцької вулиці, адже він неодноразово бував у Прилуках, тут жив і працював його молодший рідний брат Федір (1812-1873 рр.), який після закінчення Полтавської духовної семінарії та Київського університету вчителював у місті Прилуки. За клопотанням Осипа, він був призначений штатним наглядачем Прилуцької гімназії, а згодом учителем.
Ось уже п’ять років прилуцька вулиця носить ім’я видатного українця – Осипа Бодянського.
Інформація Прилуцького краєзнавчого музею
