Вулиця Миколи Маркевича

Вулицю, про яку ми сьогодні розповімо, почали прокладати в 1937 р. на півдні Прилук, паралельно Пирятинській. Спершу вона називалася Нова лінія, а в 1954 р. була перейменована на честь М.Г. Чернишевського – російського письменника-демократа, який набув слави ідеолога революційно налаштованої інтелігенції. Відомий його твір «Что делать?» був програмовим твором для низки революціонерів 19 ст.
У 2015 р. вулиця перейменована на честь відомого українського історика, письменника та етнографа Миколи Андрійовича Маркевича. Його життя тривалий час було тісно пов’язане з нашим краєм. Народився Микола Андрійович 26 січня 1804 року в с. Дунайці Глухівського повіту Чернігівської губернії. А от дитячі роки пройшли на Прилуччині в селах Рудівка та Турівка. Початкову освіту він отримав у Прилуцькому приватному пансіоні відомого педагога П.П. Білецького-Носенка. Потім продовжив навчання в Петербурзькому пансіоні Головного педагогічного інституту, де вже на той час цікавився історією, етнографією, фольклористикою рідного краю, збираючи різні документи й матеріали. Полишивши військову службу, Микола Андрійович деякий час жив і працював у Прилуках.
Ще під час навчання в пансіонаті Микола Маркевич отримав музичну освіту. І згодом у 1840 році ним були видані «Українські народні наспіви», серед яких окрема мелодія «Удай» була присвячена Прилуччині. Крім того, ще кілька його праць стосувалися виключно нашого регіону, а саме: «Про клімат Полтавської губернії», «Ріки Полтавської губернії», «Про народонаселення Полтавської губернії».
Однак із етнографічних праць Миколи Андрійовича викликає захоплення його робота «Звичаї, повір’я, кухня та напої сучасних малоросіян», яка вийшла 1860 року, уже після смерті автора. Ця книга подає календарний цикл свят українського народу: це і щедрівки з колядками, і посівальні пісні, й описи святочних, масляничних, великопостних обрядів, Великодня, троїцько-купальських вшанувань природи. Книга знайомить із мавками, русалками, відьмами й домовиками. Надзвичайно цінним у книзі є перший поданий Миколою Андрійовичем опис різдвяного Вертепу. У своїй праці автор розповідає і про народну медицину, а зокрема знахарство. Окремий розділ книги присвячений народному весіллю на Україні. Автор детально подає всі його етапи: сватання, вінчання, снідання дружок. Не менш цікавий розділ «простонародная кухня, десерт і напої». М. Маркевич описує дев’яносто оригінальних і в той же час простих у приготуванні страв. Варто тільки згадати гречані пампушки з часником, зубці, путрю, кулики, лемішки, корисні та поживні киселі, варенухи.

16 жовтня 2020 року в КЗ «Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені Івана Франка» відбулася зустріч студентів відділення фізичного виховання з майстром спорту міжнародного класу з легкої атлетики, кандидаткою на участь в Олімпійських іграх-2021 Марією Миколенко.
На подвір’ї коледжу зібралася велика студентська родина і з вітальними словами до всіх звернувся керівник кафедри фізичного виховання Петро Дяченко. А далі зустріч пішла прос-то, як бесіда давніх друзів. Марія поділилася спогадами минулого: життя в коледжі, перші тренування, травми, перші злети та падіння. Зараз Марія – член Національної збірної команди України з легкої атлетики, а в коледжі її пам’ятають ще зовсім юнною студенткою з відділення видавничої справи, яка мала неабиякий хист до спорту. І навіть сьогодні, не дивлячись на свої досягнення, вона далі продовжує вивчати журналістику та планує в майбутньому поєднати спорт і ЗМІ.
З великим трепетом у душі Марія згадувала перші тренування на стадіоні коледжу, і свою першу перемогу, в яку вона не вірила до останнього. «В якийсь момент я перестала думати, була ціль – добігти, просто не впасти й добігти. Але коли я зрозуміла, що попереду мене немає нікого і ось фініш уже за спиною, я навіть уявити не могла, що перемогла, наче це взагалі відбувалося не зі мною», – згадує Марія. І, звісно ж, найщиріші слова вдячності з її уст лунали на адресу перших тренерів, наставників, які розгледіли в дівчинці-підлітку спортивний талант, Руслана Салівона та Сергія Демешка. Сьогодні легкоатлетка тренується та посідає призові місця під керівництвом Заслуженого тренера України Михайла Марченка.

Ми не могли інакше назвати наш житловий комплекс, бо цей мікрорайон у пам’яті прилучан асоціюється саме з м’ятою. Її тонким, ніжним ароматом майже вісім десятиліть були огорнуті вулиці поблизу відомої на всю Україну фабрики. М’ятний промисел, до речі, розвивався по всій Прилуцькій окрузі та приносив селянам багато років поспіль найбільший прибуток. Ці спогади про Прилуцьку м’ятну фабрику й нині дбайливо бережуть старожили.
Чимало років минуло з того часу, коли стіни заводу востаннє вдихнули аромат м’яти. У приміщенні, яке понад десятиліття стояло пусткою, вже встигли «оселитися» кущі верболозу, які поодиноко заглядали в розбиті вікна та тривожно благали повернути сюди життя…
Перед тим як це зробити, а точніше розпочати будівництво нового сучасного житлового комплексу, якого вже давно потребує місто над Удаєм, ми дали прилучанам свободу для творчості у його назві. Ім’я ж для новонародженого, як правило, обирають батьки, або бабусі, дідусі, тож, на наше переконання, цілком доречно, що новому ЖК назву дають саме корінні мешканці.
І ми не прогадали… Люди охоче взяли участь в обговоренні та спільно, я б навіть сказав гуртом, дали ім’я сучасному «первістку» еліт-класу в Прилуках – ЖК «М’ятний квартал».

«Основа Буд-7» будує мрії

Будинок має бути місцем, у якому хочеться жити, працювати та відпочивати.
Чи не найголовнішою покупкою в житті для кожного з нас є житло. Зізнайтеся, хто не мріяв про власну затишну оселю, де пануватиме спокій і порядок… Про простору світлу кухню й панорамні вікна, де зранку можна смакувати кавою, плануючи свій день. Про вітальню, у якій ввечері збиратиметься вся родина й ділитиметься власними перемогами та переживаннями за смачною вечерею… Про зручне крісло на балконі, вмостившись у яке можна годинами насолоджуватися захоплюючою книгою і час від часу милуватися панорамою улюбленого міста… І про ванну, «в обіймах» якої можна годинами насолоджуватися холодними осінніми чи то зимовими вечорами.

Чернігівська обласна  партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»

Перший кандидат. ПОПЕНКО Ольга Михайлівна (1960 р. н., освіта вища, міський голова Прилуцької міської ради).
Округ №1. САКАДЬОЛ Павло Олексійович (1982 р. н., освіта вища, командир відділення зенітного артилерійського взводу батальйону охорони військової частини А4245). (121 голос)
Округ №1. НІЯЗОВ Руслан Юсупович (1972 р. н., освіта вища, директор Товарис- тва з обмеженою відповідальністю «Комфортні послуги»). (184 голоси)
Округ №2. СОЛОРЄВ Юрій Вікторович (1969 р. н., освіта професійно-технічна, тимчасово не працює). (116 голосів)
Округ №2. КОТЛЯР Руслан Павлович (1969 р. н., освіта вища, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, член виконавчого комітету Прилуцької міської ради). (178 голосів)
Округ №3. МАЗУРЕНКО Володимир Григорович (1959 р. н., освіта вища, начальник служби військової частини А4245). (241 голос)
Округ №4. СОЛОРЕВА Віта Володимирівна (1969 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (50 голосів)
Округ №4. РУДЕНКО Іван Григорович (1970 р. н., освіта вища, директор Товарис- тва з обмеженою відповідальністю «Ритуальні послуги»). (189 голосів)
Округ №4. ПРАВОСУД Олександр Михайлович (1976 р. н., освіта вища, директор Прилуцького Ліцею №10). (333 голоси)

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «РІДНИЙ ДІМ» 

Перший кандидат. РОЖКО Артем Миколайович (1979 р. н., освіта вища, директор Приватного акціонерного товариства «Прилуцький м’ясокомбінат»).
Округ №1. РОЖКО Микола Васильович (1956 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (235 голосів)
Округ №1. БЕРЬОЗКО Наталія Олександрівна (1979 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (20 голосів)
Округ №2. ТРОХИМЕНКО Валентина Іванівна (1977 р. н., освіта вища, начальник технічного відділу комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»). (90 голосів)
Округ №3. КАРПЕНКО Віктор Костянтинович (1978 р. н., освіта вища, самозайнята особа – адвокат). (155 голосів)

Чернігівська регіональна організація Політичної партії «Європейська партія України» 

Перший кандидат. ТКАЧЕНКО Сергій Григорович (1977 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець).
Округ №3. ДРАЧУК Вячеслав Володимирович (1977 р. н., освіта вища, юрисконсульт комунального некомерційного підприємства «Прилуцька міська дитяча лікарня»). (78 голосів)

 Чернігівська обласна організація Політичної партії    «СИЛА І ЧЕСТЬ»

Перший кандидат. ЦИБЕНКО Олеся Анатоліївна (1973 р. н., освіта вища, завідуюча педіатричним відділенням комунального некомерційного підприємства «Прилуцька міська дитяча лікарня»).
Округ №4. ВОЛЬВИЧ Вікторія Олександрівна (1987 р. н., освіта вища, головний спеціаліст фінансового відділу Прилуцької районної ради). (43 голоси)

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»

Перший кандидат. ПАХОМОВ Дмитро Анатолійович (1986 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець).
Округ №2. ПАХОМОВА Тетяна Павлівна (1988 р. н., освіта вища, тимчасово не працює). (61 голос)
Округ №2. ПРОЗУР Олександр Віталійович (1969 р. н., освіта вища, менеджер проєктів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»). (89 голосів)
Округ №4. ХАЛІМОН Оксана Анатоліївна (1983 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (47 голосів)

Чернігівська обласна  організація політичної партії «НАШ КРАЙ»

Перший кандидат. ЛІЧМАН Віталій Вікторович (1981 р. н., освіта вища, комерційний директор, фізична особа-підприємець).
Округ №1. НАЗІМ Володимир Іванович (1970 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (57 голосів)

Прилуцька районна організація Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА  – ЗА ЖИТТЯ»

Перший кандидат. СУМЦОВ Максим Миколайович (1978 р. н., освіта загальна середня, фізична особа-підприємець).

Округ №3. ДУДИНЕЦЬ Кирило Костянтинович (1975 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (85 голосів)
Округ №4. РЯБОКОНЬ Василь Васильович (1950 р. н., освіта професійно-технічна, пенсіонер). (23 голоси)

ЧЕРНІГІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» 

Перший кандидат. КОЗИК Олександр Дмитрович (1966 р. н., освіта вища, фінансовий директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима»).
Округ №2. БАБІЧ Ірина Миколаївна (1969 р. н., освіта професійно-технічна, адміністратор Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима»). (7 голосів)
Округ №3. ГЕНЗЕЛЬ Артем Ігорович (1993 р. н., освіта вища, фізична особа-підприємець). (92 голоси)

ЧЕРНІГІВСЬКА  ОБЛАСНА  ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ  «ЗА МАЙБУТНЄ»

Перший кандидат. ДМИТРЕНКО Олег Миколайович (1973 р. н., освіта вища, Голова Благодійного фонду «Надія Сіверщини»).
Округ №2. АНІЩЕНКО Артем Юрійович (1980 р. н., освіта вища, викладач режисури Ніжинського коледжу культури та мистецтва ім. М. Заньковецької). (130 голосів)
Округ №3. САВЧЕНКО Тетяна Михайлівна (1957 р. н., освіта вища, директор Центру творчості дітей та юнацтва). (92 голоси)
Округ №3. ТРЕТЯЧЕНКО Дмитро Віталійович (1995 р. н., освіта вища, аспірант Національного університету біоресурсів і природокористування України). (167 голосів)

Із Протоколу «Про результати виборів  депутатів Прилуцької міської ради  в єдиному багатомандатному виборчому  окрузі» від 31 жовтня 2020 року

Прилуки поступово приєднуються до переліку тих міст, у яких розвинене вуличне мистецтво. Ми на власні очі бачимо, як безликі, а іноді й пошарпані, стіни перетворюються на арт-об’єкти та фотозони.
Днями так званих художніх муралів у нашому місті стало ще більше. І автором їх є наш земляк, а нині київський художник Віталій Гідеван (Gide1).
«Найкращий результат моєї роботи – це дитячі посмішки, котрі сяють навкруги, коли дітям подобається малюнок і їхнє «Вау» надихає ще більше. Дитячі емоції – єдине непідробне в нашому світі, і хочеться, щоб вони завжди були сповнені добром»,– говорить Віталій.
Одним із таких творінь є «екзотично-цитрусовий коктейль, заряджений на позитив» (за визначенням творця) – малюнок, зроблений на їдальні спеціальної школи-інтернату №15.
Схожий мурал за участі пухнастика можна розгледіти й на одній із стін на території гімназії №5. Малюнки молодого талановитого художника точно направлені на те, щоб наповнити життя прилучан добротою та позитивом. Симпатичні пухнасті звірята та пернаті, в чиїх очах відбивається Всесвіт, дивляться на перехожих зі стін місцевих будинків і настрій одразу ж покращується.
Дивлячись на творіння Віталія Гідевана, складно повірити, що спеціальної художньої освіти в нього немає. Але це дійсно так. Університет він закінчив за спеціальністю інженер-будівельник. Але хлопця завжди захоплювало те, як малює його батько. Він із дитинства спостерігав за його творчістю, і це неймовірно надихало. Самостійно малювати Віталій почав із 17 років, усьому вчився самостійно. І дійсно, людина сама може навчитися чому завгодно, якщо є сильне бажання та любов до своєї справи.

Передивляючись дописи в соціальних мережах, неодноразово звертала увагу, як прилучани-дописувачі глузливо натякали на те, що представників партій після місцевих виборів, які балотувалися до місцевої ради, як корова язиком злизала. Ні тобі якоїсь допомоги, ні обіцяних виконань, ні агітації чи пропозицій щось зробити на користь міста.
Ми, жителі будинку по вул. Саксаганського, 13, звернулися ще до виборів до місцевого осередку партії «ЗА МАЙБУТНЄ» з великим проханням – допомогти нам із облаштуванням прибудинкової території. За роки, відколи було збудовано будинок, на цій території мало що змінилося в кращу сторону, тільки на гірше. Увесь час потрібно було доглядати за землею, насадженнями, клумбами, огорожами, доріжками. Це тягарем лягло на співвласників будинку, адже міська влада в цьому нам не допомагала. А самим згуртуватися до виконання спільних дій завжди важко. Потрібна була хоча б часткова допомога зі сторони та розуміння того, що ми не кинуті напризволяще.
Ось, ми і звернулися ще перед виборами до очільника партійного осередку Олега Дмитренка, і він пообіцяв допомогти. Але їхньої допомоги крім нас очікували ще багато і будинків, і дворів, і мікрорайонів, і окремих прилучан. А тут ще й погода підвела. Так що до виборів нам встигли зробити лише невелику частину обіцяного. Ми думали, що це вже все, що після виборів ніхто вже не зверне на нас увагу, не захоче закінчити розпочате. Але, як сказала голова комітету самоорганізації населення №3 Чумаченко Анна Леонідівна, яка теж представляє осередок партії «ЗА МАЙБУТНЄ», немає значення, що вибори вже відбулися, якщо Олег Миколайович пообіцяв, то обов’язково виконає! Адже він людина слова.

Привітали працівників культури й аматорів народного мистецтва

9 листопада своє професійне свято відзначають усі працівники культури й аматори народного мистецтва. З цієї нагоди в стінах Прилуцької міської ради традиційно пройшли урочистості.
Відзначення Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва – це визнання ролі української культури в процесі пробудження та формування національної свідомості. Завдяки справжнім подвижникам своєї справи культура Прилук, як галузь, попри всі труднощі та негаразди, розвивається, збагачується новими іменами, цікавими формами роботи.
У зв’язку з тим, що місто Прилуки знаходиться в «помаранчевій зоні» епідемічної небезпеки поширення COVID-19, захід відбувався з дотриманням протиепідемічних вимог, передбачених нормативними документами, з метою недопущення поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, що передбачає наявність засобів індивідуального захисту в учасників події.
З професійним святом усіх присутніх привітала заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тетяна Шкуренко та вручила Подяки міського голови і Почесні грамоти виконавчого комітету міської ради. Посадовець побажала присутнім здоров’я, успіхів у професійній діяльності, невичерпної енергії, прагнення до самовдосконалення, творчого натхнення, великого людського щастя та щирої вдячності від глядачів.
Працівники культури також отримали вітання від своїх колег: начальника відділу культури та туризму міської ради Катерини Мовчан і голови міської професіональної спілки працівників культури Євгенії Гнатів.
Свої музичні вітання цього святкового дня колегам дарували: директор міського Будинку культури Олександр Дубовик і викладач Прилуцької дитячої музичної школи імені Л.М. Ревуцького Вячеслав Бенеда.
Усім працівникам культури, майстрам народної творчості та аматорам сцени бажаємо здоров’я, успіхів у професійній діяльності, невичерпної енергії, незгасаючого прагнення до самовдосконалення, творчого натхнення та щастя.
Зичимо вам нових мистецьких перемог, успішної реалізації творчих ініціатив і нових культурних проєктів.

Вулиця Осипа Бодянського

Досить трагічна доля випадає для країн, коли вони терплять поразку у війні за свою незалежність. Переможці, окуповуючи країну, роблять усе, щоб пригнобити дух і волю до боротьби, знищити історичну пам’ять, нав’язуючи свою історію, своїх героїв.
У мікрорайоні Рокитний восени 1957 р. проклали нову вулицю. Простяглася вона між колишнім глиняним кар’єром і провулком Фрунзе. Нова вулиця отримала назву Артема, на честь більшовика Федора Андрійовича Сергєєва, який мав партійний псевдонім Артем. Уродженець Курської губернії, більшовик із 1902 р., в Україні відзначився як засновник маріонеткового утворення Донецько-Криворізька республіка, а потім як голова Донецького губвиконкому. Увесь час, із 1917 по 1920 рр., Артем був активним учасником встановлення радянської влади в Україні та впертої боротьби з Українською Народною Республікою. Оце й усе, що він зробив для України.
2015 р. у рамках декомунізації вулиця отримала нову назву – Осипа Бодянського, його називали «українізатором Москви».
Бодянський – наш земляк – із Варви, відомий славіст, історик і письменник. Народився 12 листопада 1808 р. в родині священника, закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Під час навчання однокурсники відзначали його феноменальну пам’ять – він міг дослівно повторити лекцію професора. Бодянський знав 14 мов, викладав у Московському університеті. Увесь час віддавав дослідницькій, редакторській та видавничій справі, вивченню етнографії України. Дійшов висновку, що саме полтавський діалект є основою української літературної мови. Товаришував із Т. Шевченком. Твори «Єретик» і «Послання до Шафарика» написані Кобзарем саме під впливом спілкування з Бодянським. Увів до наукового обігу пам’ятку – Пересопницьке Євангеліє. 11 січня 1846 р. Осип Бодянський видав «Історію русів» – твір кінця XVIII – початку XIX ст., присвячений історії розвитку України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст. У «Чтениях Московского общества истории и древностей российских», редактором яких був Бодянський, вмістив матеріал з історії Росії та України, видав «Літопис Самовидця».