Пам’ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни загалом. Та багато сторінок вписано кривавим і чорним, читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Однією з них є День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. 86 років відділяє сучасну державу від того страшного часу. Однак не притупляється людська пам’ять, не стираються в ній жахи голодного 33-го, а тяжкі спогади передаються від покоління до покоління, записуються дослідниками та видаються книгами, заповнюючи трагічними фактами цілу сторінку української історії.
День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був саме голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. І через багато десятиліть важко ступати болючими стежками трагедії. Не віриться, що тут, в Україні, раптово зник хліб і люди залишилися напризволяще. Адже голодомори в Україні у XX ст. – це не стихійне лихо, пов’язане з природними катаклізмами, а спосіб упокорення українців, планомірно спланована акція, усвідомлювана більшовиками.
Саме тому, 20 листопада у стінах Центральної міської бібліотеки ім. Л. Забашти відбулася година пам’яті «Чорний урожай 33-го» для учнів 8 класу гімназії №1. Головним завданням заходу було ознайомити школярів із трагічним минулим нашого народу, розкрити як білі, так і чорні його сторінки, гордо заявивши, що українці пам’ятають і будуть пам’ятати страшну історію своєї країни.
На столі – запашна хлібина, декілька сухих колосків, перев’язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику. Лунає «Реквієм» А. Моцарта, школярі навіть не перемовляються, бо всі присутні розуміють значущість такого зібрання. Адже голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. Зі слів працівників книгозбірні, особливо важким був голодомор у регіонах, які давали порівняно невеликі показники хлібозаготівель. Таким регіоном стала і Чернігівщина.
Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», позбавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересування та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’язнення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репресивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома та цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія й тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства та знищення самостійних селянських господарств.
Марченко Людмила Василівна – молодший науковий співробітник фонду Прилуцького краєзнавчого музею імені В.І. Маслова зазначила, що в результаті голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3 до 7 млн осіб. Щохвилини Україна втрачала 17 своїх дітей, щогодини – близько тисячі, щотижня – близько 25 тисяч. Також за статистичними даними було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
На засіданні постійної депутатської комісії з питань будівництва, земельних відносин, екології та природних ресурсів (далі «земельна комісія») 19 листопада 2019 року було підняте питання щодо експертно-грошової оцінки землі.
Експертно-грошову оцінку землі здійснюють суб’єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель і проводять на підставі даних, які надають оцінщики землі. Вони визначаються на конкурсній основі, але чомусь у Прилуках іноді дають ціну квадратного метра землі в центрі міста менше 60 грн, а в Ніжині в центрі міста продали за 600 грн/кв. м. Відповідно виникає питання, чому в нас земля дешевша, ніж у Ніжині? Чи не є це певною домовленістю між суб’єктами, які замовляють оцінку та самими суб’єктами, які виконують цю оцінку?
20 листопада в приміщенні Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова відбулася краєзнавча година «Велич українського духу», присвячена 6-й річниці Революції гідності.
Ми всі пам’ятаємо та будемо пам’ятати, як у кінці листопада 2014 року розпочався Євромайдан. За що ми всі боролися, скільки людей було поранено та вбито. Ця подія залишила неабиякий шрам на історії України. Для перегляду документальних кадрів були запрошені учні 9-го класу школи №13, які зі щемом у серці переглядали кадри розстрілів на Євромайдані та вдивлялися в обличчя героїв Небесної Сотні.
У той період сотні тисяч українців виходили на місцеві майдани та рушали до Києва на головну площу столиці, аби там, тремтячи від холоду та стоячи під кулями, вибороти право на свою свободу та гідність.
Також був запрошений гість, який безпосередньо брав участь у подіях 6-річної давнини. Гонзур Олександр Іванович розповів школярам про період творення новітньої історії нашої країни на Майдані, очевидцем якого був і про те, як отримав своє поранення.
Ірина Носенко
Під таким девізом проходять заняття у творчій майстерні декоративно-прикладного мистецтва «Чарівниця» Прилуцького Центру творчості дітей та юнацтва. Метою занять є відродження та популяризація декоративно-прикладного мистецтва.
У гуртку займається п’ятдесят одна вихованка віком від восьми до шістнадцяти років. Не секрет, що декоративне мистецтво набуває з кожним роком усе більшої популярності. Саме тому дівчатка, які займаються в гуртку опановують як класичні, так і сучасні види декоративно-прикладного мистецтва. Це – в’язання гачком і спицями, вишивка бісером, ізонитка (вишивка на картоні), кінусайга, фіш-арт (картини з кісточок риби), аплікація стразами. Свої роботи юні майстрині виставляють на різноманітних виставках. Вихованки мають серйозні перемоги на місцевих, обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Так, в арсеналі нагород колективу є дипломи таких фестивалів, як: «Знай і люби свій рідний край», «Від роду і до роду збережем традиції народу», «З думкою про Україну», «Великоднє сяйво», «Соняшник», «Квітуча Україна», «Мистецькі барви», «Барвиста осінь», «Зимові фантазії», «Підводні фантазії», «Baltic breeze», «Pro Fest».
У будь-якому місті, Прилуки тут не виняток, знаходяться громадяни, які тривалий час не платять за комунальні послуги. Боротися з неплатниками методами вмовлянь і попереджень складно, єдиним способом отримати заборгованість є звернення до суду, що вимагає часу. Але відносно недавно комунальники стали застосовувати новий і досить ефективний засіб: вони просто встановлюють заглушки на каналізацію боржникам.
До такого радикального методу «достукатися» до громадян, які не бажають роками оплачувати рахунки за воду та теплову енергію, вирішило вдатися й комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання». Річ у тім, що на сьогодні заборгованість населення перед КП за централізоване опалення та гаряче водопостачання становить понад 20 млн грн. Та якщо опалювальний сезон не можна було не розпочати, то послуга централізованого гарячого водопостачання нині не надається.
Аби повернути борги населення за вже спожиті тепло та воду комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» активно веде претензійно-позовну роботу, тобто подає до суду на злісних неплатників. Як зазначила Наталія Когут, начальник відділу збуту КП «ПТВП», саме вона займається оформленням позовних заяв, яких у місяць може бути до 40-50 штук. За її словами, усі справи виграшні для комунального підприємства, та, на жаль, призначеної судом оплати боргу від абонента часом доводиться чекати роками. Натомість, саме підприємство за розгляд кожної позовної заяви сплачує 1962 грн судового збору, які повертаються на баланс лише за умови сплати боржником заборгованості.
Так, 573 абоненти, сума заборгованості яких перевищила 10 тисяч гривень, минулого тижня отримали попередження про можливе відключення їх від централізованого водовідведення. Аби не допустити такого розвитку подій можна було піти одним із трьох шляхів (на це мали 7 днів):
– погасити заборгованість повністю;
– укласти договір про реструктуризацію заборгованості, тобто поступове погашення боргу;
– проплатити заборгованість частково.
Студенти – це одна з найпрогресивніших верств суспільства в усі часи. Їхня сміливість і відвага до постійного втілення новаторських ідей, тяга до справжніх ідеалів свободи не раз ставала взірцем для загального наслідування, надихаючи інших і виступаючи прикладом для майбутніх поколінь.
Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається у всьому світі щорічно 17-го листопада, — яскраве тому підтвердження. Цей день об’єднує всі покоління студентів, як теперішніх, так і колишніх.
Варто нагадати: з’явилось імперське свято ще у XVIII столітті, а історія сучасного святкування почалася в Чехословаччині під час Другої світової війни та пов’язана з трагічними подіями. В Україні ж традиція святкування Дня студента розпочалася з червня 1999 року Указом Президента України на підтримку ініціативи української студентської молоді. Хоча в нашій країні святкують практично два Дні студента: перший – Міжнародний (17 листопада), а другий – «Тетянин день», день великомучениці Татіани, святої покровительки всіх студентів (25 січня). Вийшло так, що один День студента святкується напередодні сесії, а інший – після її закінчення.
Традиційно в навчальних закладах на честь цього свята проходять різноманітні заходи, влаштовують дні самоврядування, під час яких студенти із задоволенням приміряють на себе роль вимогливих викладачів.
Андрій Гостенко, студент Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка:
– Цей день студента для мене був першим. Старшокурсники задовго до цього дня розповідали, що це буде щось неймовірне. Викладачі коледжу приготували сюрпризи для своїх студентів, а завершилося все незабутньою студентською дискотекою. Мені дуже сподобалося це свято.
У рамках поглиблення роботи проєкту «Музей-школа» у Прилуцькому краєзнавчому музеї ім. В.І. Маслова 12 листопада була проведена робоча зустріч «Культурні грані», до якої долучилися заклади базової середньої освіти та управління освіти Прилуцької міської ради.
Головною метою проєкту стала популяризація історико-культурної спадщини та формування ідентичності молодої особистості. У формі відкритого діалогу обговорювалися питання важливості прищеплення любові до музею з раннього віку та організація роботи з навчальними заклади.
Проєкт «Музей-школа» вже показав себе в дії. Упроваджуючи нові підходи до роботи з аудиторією, а це студенти вищих навчальних закладів міста та учні загальноосвітніх шкіл, були проведені тематичні вечірки, вікторини, акції. Працівники музею, щоб зацікавити молодь, вийшли за стіни музею та провели квест, який влаштували в історичній зоні міста.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Чергова допомога захисникам Прокоментуй першим!
- Ветеранська політика в Прилуках Прокоментуй першим!
- Сучасні системи РЕБ та станції підсилення сигналу – БФ «Надія» та Валерій Дубіль продовжують підтримувати ГУР Прокоментуй першим!
- Скільки за тепло і воду заборгували жителі Дослідної? Прокоментуй першим!
- Оригамі – цікаво та просто Прокоментуй першим!
- Чемпіонат України Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 499 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті