Щирі однодумці та вірні друзі

П'ятниця, Жовт. 04 2019
Написав: Web-editor
розмір шрифта

Смесители для душа и ванны
Детские игрушки, развивающие игры

Друк Email

Музей – скарбниця людської пам’яті. Вона зберігає різноманітні предмети, якими користувалися попередні покоління. У Прилуцькому краєзнавчому музеї ім. В.І. Маслова є чимало таких раритетів: козацькі обладунки та зброя, нагороди й монети, книги та художні полотна, меблі й текстильні вироби та багато-багато іншого. Примноженням музейної колекції, дослідженням історії краю та популяризацією його минулого займались і продовжують це робити не лише працівники закладу, а і його сподвижники – люди, яким є небайдужою історико-культурна спадщина краю.
Протягом 1919-20 років у Прилуках діяло товариство дослідження міста та його повіту, яке складалося з двох секцій: археологічної та археографічної. Члени громади вивчали старожитності, збирали пам’ятки писемності, охороняли й описували пам’ятки історії та культури.
У 1927 році очільником музею став літературознавець Василь Маслов. Зібравши навколо себе однодумців, він почав активно займатися формуванням колекції музею: поповнював новими предметами, вивчав місцеву старовину та працював над створенням експозиції. Розуміючи важливість існування в Прилуках музею, його друзі – професор Олександр Щербина, літературознавець Євген Хоменко, мистецтвознавець і археолог Микола Макаренко та інші – активно допомагали Маслову. Останній, наприклад, організував у музеї куточок для незрячих; Хоменко – підготував для музейного видання розвідки про перебування Т. Шевченка на Прилуччині, а Макаренко займався розробкою карти скіфських курганів і мистецькою спадщиною Густинського монастиря. Чималу допомогу діяльності музею надавали також студенти місцевого педтехнікуму, які збирали матеріали до географічного словника Прилуччини.

Історія міста дуже цікава та захоплююча, тому й недивно, що в різні часи дослідженням Прилуччини зай- малося чимало краєзнавців: Олександр Лазаревський, Іван Маценко, Дмитро Шкоропад, Олексій Савон, Анатолій Суховерський, Вадим Плошко, Олександр Лозовий, Ніна Івахненко, Олександр і Олена Клочки, Анатолій Риженко та багато інших. Кожен із них здійснив свій величезний вклад у збереження минувшини краю. Вони не лише вивчали старовину, але й передали до музею чимало цінних речей. Аби ефективніше проводилася робота, краєзнавці в 1988 році об’єднались у товариство, яке разом із працівниками музею почало з 1992 року випускати газету «Скарбниця», виступати з доповідями, лекціями та повідомленнями не лише в Прилуках і районі, але й в області та столиці України. При товаристві працювало мале підприємство «Краєзнавець», яке випустило невеликі книжки з історії Прилуччини: О. і Н. Івахненко «Село Замістя» (1992 р.); О. Савон «Дідівці. Садиба творчості та доброти» (1993 р.); Д. Шкоропад «Прилуччина. Історичний нарис» (1993 р.). Нині члени товариства також плідно працюють на своїй ниві, випускаючи у світ друковані праці. Так, у 2018 році Олена Клочко видала книгу «Маслови. Долі. Події. Життя. Документально-біографічні нариси». Видання засноване на великій кількості архівних матеріалів, щоденниках і спогадах. За свою ґрунтовну працю Олена Олександрівна у 2019 році стала лауреатом краєзнавчої премії ім. Д. Шкоропада «Рідний край». Цього ж року вона була удостоєна нагороди «Гордість міста».
Значний вклад у повноцінне існування музею свого часу привніс почесний громадянин міста Прилуки Юрій Коптєв. Саме завдяки його фінансовій підтримці приміщення музею відремонтували та здійснили побудову нової експозиції. Нині місцевий музей є одним із кращих у Чернігівській області.
Протягом всієї історії існування музею завжди знаходилися люди, які в тій чи іншій мірі підтримували заклад. То ж є впевненість, що й надалі музей матиме своїх щирих однодумців і вірних друзів.

Старший науковий співробітник
Прилуцького краєзнавчого музею
ім. В.І. Маслова
Ірина Біленко