1954 року в місті Прилуки було відкрито семирічну дитячу музичну школу, яка цьогоріч відзначає свій 70-річний ювілей.
Насправді історія музичної школи починається ще з 1919 року, коли при гімназії Федоренко по вулиці Садовій, 52, вчили грі на бандурі та співу народних пісень. Пізніше, у квітні 1940 року, в піонерському клубі було відкрито музичну студію, в якій діти віком від 8 до 16 років мали можливість навчатися грі на роялі, скрипці, мандоліні.
Наказом головного управління культури в справах мистецтв міністерства культури УРСР №483 від 15 січня 1954 року в місті Прилуки з 1 вересня 1954 року було відкрито дитячу музичну школу. На момент відкриття школа не мала свого приміщення і уроки проводилися в приміщенні міського Будинку культури. Педагогічний колектив складався всього з 5 викладачів і 72 учнів, які навчалися грі на баяні, фортепіано, скрипці. Першим директором школи був Петро Андрійович Луговенко – колишній фронтовик, він був дуже мудрою людиною та гарним організатором. Він розумів, що місту потрібен навчальний заклад для культурного та духовного розвитку підростаючого покоління.

День Соборністі України – знакова та важлива дата в історії нашої держави. Вона передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Ми разом працюємо, разом боремося з окупантами, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична та соборна Україна!
22 січня прилучани разом із усією країною відзначали День Соборності України.
За останні роки свято Соборності набуло нового значення, а ідея національної єдності наповнилася новим, сучасним змістом. Сьогодні це не просто історична дата в календарі. Це сучасна українська реальність, де навколо ідеалів свободи й неподільності держави, утвердження миру та спокою на нашій землі об’єднані бажання й зусилля всього українського народу.

У Прилуках в процесі дерусифікації перейменували 37 вулиць і 44 провулки. Близько десятка з них знаходиться в мікрорайоні Рокитний. У попередніх номерах ми нагадали вам три вулиці даного мікрорайону та розповіли про нові назви, які їм було присвоєно. Сьогодні продовжуємо мандрувати Рокитним. На черзі вулиці Олега Кошового та Дмитра Валентика.

Вулиця Олега Кошового – вулиця Івана Богуна

Вулиця Олега Кошового. Вулицю було названо на честь Олега Кошового (1926-1943) – одного з учасників підпільної організації «Молода гвардія».
Народився Олег Кошовий у місті Прилуки. У січні 1940 року Олег із матір’ю переїхав до Краснодона (нині Сорокине). У період Другої світової війни Олег Кошовий був учасником підпільної організації «Молода гвардія». На початку 1943 року був заарештований німцями та розстріляний. Після війни нагороджений Золотою медаллю Героя Радянського Союзу посмертно.
Образ Олега Кошового був створений на основі роману «Молода гвардія» авторства О.О. Фадєєва, який не є офіційним документом, що підтверджував би діяльність Кошового та самої організації. Натомість є свідчення рідних інших учасників організації, які розвінчуюють образ Олега Кошового, як керівника даної молодіжної організації.

Будинкова книга на приватний будинок і будинкова книга на квартиру – чи потрібні вони зараз? У якійсь мірі можна сказати, що будинкова книга канула в лету з українського законодавства. Однак, не все так однозначно.
Для початку, будинкову книгу не слід плутати з технічним паспортом на дім, хоча й виготовляють (прошивають, проштамповують) обидва ці документи в БТІ. Покликана вона була документувати інформацію про місце реєстрації громадян.
Порядок ведення будинкових книг був запроваджений Інструкцією про порядок прописки, реєстрації та виписки громадян, затвердженою ще в далекому 1975 році. Даною інструкцією передбачалося, що прописка та виписка на житлову площу, що належить громадянам на праві власності, провадиться за будинковими книгами встановленого зразка.
Будинкові книги зберігалися на руках власників цих будинків. Інформація про відповідальних за їхнє зберігання також позначалася в будинковій книзі.

1 листопада 2023 року міський голова Ольга Попенко взяла участь у форумі в Києві, де на рівні з представниками інших територіальних громад мала можливість коротко презентувати саме наше місто та окреслити ряд найбільш проблемних на сьогодні питань.
Нагадаємо, що Прилуки стали одним із 10 населених пунктів, які були обрані для участі в пілотному проєкті з планування відновлення на місцевому рівні. Було обрано громади з різних територій України: Білоцерківська, Богодухівська, Валківська, Вижницька, Куяльницька, Нововолинська, Охтирська, Прилуцька, Хмелівська та Чернеччинська територіальні громади. Як бачимо, Прилуки – єдине місто-представник Чернігівщини.
Дана ініціатива проходить за підтримки ПРООН та фінансування уряду Японії в межах проєкту «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Продовжуємо мандрувати мікрорайоном Рокитний. Знайомимося з черговою вулицею, яка отримала нову назву після перейменування.

Вулиця Паризької Комуни – вулиця Братів Ревуцьких

Паризької Комуни. Вулиця названа «на честь» Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-пруської війни в Парижі (18 березня – 28 травня 1871 р.) та був оголошений марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму. Відповідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» дана назва вулиці є комуністичною символікою та підлягає перейменуванню.

Наразі вулицю перейменовано на честь Братів Ревуцьких.

5 січня на своєму офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ТМ «ГАЗМЕРЕЖІ») оприлюднили Типовий договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку. Саме за цю послугу прилучанам, як і решті українців, доведеться платити окремо з 1 січня 2024 року.
Так, згідно з внесеними змінами до Кодексу, українці повинні сплачувати третю платіжку за газ за утримання внутрішньобудинкових мереж. Тобто до цього часу споживачам приходили дві платіжки: за газ і за його транспортування. Але через те, що з рахунку на доставку виключили плату за утримання внутрішньобудинкових мереж, за це доведеться платити окремо.
Раніше єдиний платіж за газ охоплював плату за технічне обслуговування. Тепер відповідальність за експлуатацію мереж ляже на власників квартир, а згодом і приватних будинків.

6 січня (95 років) – народився Борис Миколайович Панкевич (1929-2012 рр.), заслужений працівник сільського господарства України. Працював головним зоотехніком району, проживав у місті Прилуки.
7 січня (80 років) – народився Володимир Федорович Карась (1944 р.), заслужений художник України.
8 січня (55 років) – народилася Валентина Адамівна Цербе-Несіна (1969 р.), заслужений майстер спорту, бронзова призерка зимових (1994) Олімпійських ігор, почесна громадянка міста Прилуки.
12 січня (220 років) – народився Іван Михайлович Скоропадський (1804-1887 рр.), засновник Тростянецького дендропарку, почесний громадянин міста Прилуки.
13 січня (80 років) – народився Василь Степанович Гаркот (1944 р.), заслужений працівник промисловості України. Працював начальником НГВУ «Чернігівнафтогаз».
7 лютого (220 років) – народився Микола Андрійович Маркевич (1804-1860 рр.), історик, письменник, етнограф, автор «Історії Малоросії», життя та діяльність якого пов’язані з Прилуками.
10 лютого (85 років) – народився Георгій Федорович Гайдай (1939-2005 рр.), відомий на Прилуччині краєзнавець, головний зберігач фондів Прилуцького краєзнавчого музею.
20 лютого (135 років) – народився Левко Миколайович Ревуцький (1889-1977 рр.), композитор, навчався в Прилуцькій чоловічій гімназії, жив і працював у Прилуках.