Залишитися без роботи – це не лише втратити відчуття соціуму й матеріальний дохід, а ще й психологічну рівновагу. Кожен, хто потрапив у таку ситуацію, намагається знайти найбільш прийнятний для себе вихід: хтось пасивно чекає, спостерігаючи за ринком праці, дехто активно шукає роботу, а хтось ризикує... і започатковує власну справу.
На вибір активної життєвої позиції орієнтує своїх клієнтів служба зайнятості, допомагаючи їм оцінити свої здібності, повірити у власні сили та отримати фінансову підтримку на започаткування власної справи.
Цікаві бізнес-ідеї, чітке продумане їх втілення в життя, віра в себе дає можливість називати успішними підприємцями багатьох із тих, хто ризикнув і спробував реалізувати себе в бізнесі за сприяння служби зайнятості. Один із них – Андрій Деркач.
Першого вересня навчальні заклади міста над Удаєм знову наповнились веселим гамором, а класи радо зустрічали святково одягнених і усміхнених школярів. Хтось із них прийшов до рідної альма-матер удруге, втретє, вчетверте… ну а хтось – востаннє чи вперше.
На урочистих першовересневих лінійках побували й представники Прилуцької міської ради. Міський голова ділилася побажаннями успіхів у новому нав- чальному році з учнями та педагогічним колективом Прилуцької гімназії №1 ім. Георгія Вороного.
Зустріти свято поруч із друзями вдалося й заступнику міського голови Тетяні Фесенко та депутату міської ради Марії Шабалтас. Вони вітали покоління прилуцької еліти, яке тільки почало підростати, в Прилуцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7.
31 серпня відбулося засідання 31 сесії Прилуцької міської ради 7 скликання. На розгляд депутатів за планом порядку денного було висунено 31 проект рішень.
Про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку на території міста Прилуки за підсумками І півріччя 2017 року перед депутатами доповідали керівник Прилуцької місцевої прокуратури Богдан Зарічанський та начальник Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Руслан Крахмілець.
Правом виступу в рамках доповіді за питанням скористалися заступник голови ГО «Право на захист» Сергій Цибенко та громадський діяч Ольга Костюк. У рамках свого виступу Сергій Цибенко висловив ряд зауважень до роботи поліції та надав міському голові й депутатському корпусу від імені ГО «Право на захист» та БК «Лічман» заяву з проханням висловити недовіру керівнику поліції та призначити нового очільника відділу з-поміж правозахисників міста Прилуки.
Після виступу Сергія Цибенка правоохоронці відповіли на ряд депутатських запитань, зокрема тих, що стосувалися роботи камер відеоспостереження.
Під час голосування даний проект рішення не набрав достатньої кількості голосів і не був ухвалений депутатським корпусом міської ради.
Засідання чергової сесії продовжилося розглядом ряду проектів рішень, за якими доповідала начальник фінансового управління міської ради Олена Ворона. Суперечливим виявилося питання щодо виділення коштів із загального фонду міського бюджету. За проектом пропонувалося виділити кошти (1 млн 314 тис. грн.) на заробітну плату непедагогічним працівникам закладів освіти та 50 тис. грн. на реорганізацію дошкільного навчального закладу №23 у будинок для людей похилого віку. Депутат міської ради Дмитро Пахомов уніс пропозицію, яку підтримали його колеги, голосувати за ці два пункти окремо.
30 серпня 2017 року відбулося п’яте засідання Громадської ради при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради.
На засіданні Громадської ради були розглянуті декілька питань, по яких прийняті дорадчі рішення.
Начальник Державної установи «Прилуцька виховна колонія» Квітницький Євген Леонідович виступив із проханням щодо можливості виділення коштів у розмірі 220 тис. грн. із міського бюджету Державній установі «Прилуцька виховна колонія» на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що дозволяється пунктом 8 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року №2119-VІІІ.
До дискусії була запрошена Трохименко Валентина Іванівна – начальник виробничо-технологічного відділу КП «Прилукитепловодопостачання». Вона роз’яснила, що Державна установа «Прилуцька виховна колонія» не належить до комунальної власності і фінансується не з місцевого, а з державного бюджету. «Стаття 85 Бюджетного кодексу забороняє фінансування з двох видів бюджету, тобто з державного й місцевого. Є ст. 92, в якій вказується, що можливі інші програми по фінансуванню, але вже на виконання власних повноважень. Немає явної законодавчої підстави, щоб виділити вам кошти». Члени громадської ради не змогли проголосувати за дане питання, натомість порадили керівництву Державної установи звернутися з проханням про відстрочку в оплаті необхідного оснащення до керівництва КП «Прилукитепловодопостачання».
Перше вересня для більшості з нас є особливим днем, адже зі школою пов’язані найкращі роки нашого життя. Цьогорічне святкування Дня знань у Прилуцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №13 імені Святителя Іоасафа Бєлгородського подарувало дітям Заудаївського мікрорайону та їхнім родинам незабутні приємні враження.
Урочистий захід пройшов за участю почесних гостей: спеціаліста управління освіти Прилуцької міської ради Л. М. Гапченко, депутатів міської ради Д. А. Пахомова, В. В. Кічі, О. Є. Глущенка. До речі, Дмитро Анатолійович, як і завжди, прийшов до школи не з порожніми руками: подарував своїй alma mater музичну апаратуру.
Присутнім на загальношкільній лінійці не доводилося нудьгувати, цьому сприяли яскраві художні номери у виконанні наших юних артистів. А дзвінкоголосі виступи першокласників засвідчили, що в школу №13 прийшла талановита зміна нашим випускникам.
Ещё свежи в памяти хорошие дела нашего земляка-мецената Ю. Коптева. Всё, что он сделал, украсило наш город, окультурило его центр. К этому относится и установка часов в историчес- кой зоне. Были у него и другие большие планы, но всё это уже в прошлом и, к сожалению, в ближайшем будущем дополнения не будет. А вот прилучанам ко всему сделанному меценатом надо бы относится по-хозяйски, бережно. Вот уже и часы на площади Иоасафа Белгородского давно остановили время в Прилуках.
Часы находятся на культовом сооружении церкви Московского патриархата, и казалось бы первым на остановку часов должен отреагировать настоятель церкви Н. Котеленец. А если учесть тот факт, что в своё время меценат инвестировал в эту церковь, то было бы благородно взять на себя ремонт часов. Но, как видим, ни рядовым прилучанам, ни частным лицам не делает чести безразличие к происходящему. Тогда за это дело надо взяться гор-исполкому и восстановить достопримечательность города.
До 140-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка
Його ім’я назавжди увійшло в історію нашого краю. Видатний земляк, мистецтвознавець, історик, археолог і вчений-енциклопедист народився в 1877 році в збіднілій козацькій родині в селі Москалівка Роменського повіту Полтавської губернії (тепер це Сумська область), до якої входила тоді й Прилуччина.
У поточному році українська громадськість відзначила 140 років від народження славного сина України. Його порівнюють із Прометеєм. Саме до нього можна застосувати афоризм Ернеста Хемінгуея: «Людину можна знищити, але її не можна перемогти».
Навчання Микола Макаренко розпочав у Перекопській початковій школі й продовжив у Лохвицькій гімназії. Тут і почала формуватися в нього тяга до пізнання й любов до мистецтва, що ґрунтувалася на багатих традиціях навколишніх сіл, які славилися гончарством, ткацтвом, столярною справою та різними художніми промислами.
У гімназії Микола Макаренко досконало оволодів німецькою та французькою мовами, що згодом допомог- ло йому в подальшій науковій діяльності.
Здібний юнак після закінчення гімназії вступає до Петербурзького Центрального училища технічного малювання. Цей заклад на той час був одним із кращих у Росії, про що свідчить високий рівень підготовки: багато його випускників вступали до Академії Мистецтва. Після закінчення училища в 1902 році М. Макаренку було присвоєно звання художника першого розряду. Ще навчаючись в училищі, він заприятелював із братами Миколою та Борисом Реріхами. Їх об’єднували спільні наукові інтереси, нестримне бажання служити Вітчизні, збагачувати її духовні скарби.
Обидва Миколи були активними членами товариства ім. Т. Г. Шевченка, палко любили Великого Кобзаря, пропагували його творчість. Юнаки любили Україну, її природу, культуру, талановитий народ.
Після закінчення училища Микола Макаренко продовжив освіту в Петербурзькому археологічному інституті, що готував фахівців із різних галузей археології та архівної справи. Закінчивши навчання, розпочав широку наукову й практичну роботу. Він стає членом-співробітником Російського археологічного товариства (1907 р.), а також членом Полтавської вченої архівної комісії (1908-1919 рр.) і дійсним членом Російського археологічного товариства (1910-1919 рр.).
Двадцять перше століття... Чим цікавиться молодь, яка живе зараз на Землі? Які її цінності, пріоритети, погляди? На ці питання не можна відповісти кількома словами. Тому будемо відповідати докладно і справедливо.
Інтернет. Не можна його не відзначити першим, тому що практично вся молодь «зависає» у віртуальності. Хлопці та дівчата живуть у кількох світах. І, як це не сумно, віртуальний світ витісняє реальність. Форуми, соціальні мережі, розважальні портали... Вони здатні утримувати людей біля моніторів комп’ютерів і ноутбуків мало не цілодобово. Часом складається враження, що хлопці та дівчата, які «живуть» в онлайн режимі, лінуються виходити в реальний світ. Віртуальність дуже зручна тим, що можна багато що сказати, прокоментувати, обговорити й не боятися засуджуючих поглядів.
Клуби. Без них сучасна молодь не уявляє свого життя. Клуб – це місце для знайомств, відпочинку та приємного проведення часу. Багато сучасних особистостей не вміють відпочивати по-іншому.
Мода. Тільки не поспішайте говорити, що поняття «мода» більше відноситься до дівчат. Модничати полюбляють і багато хлопців. Вони готові навіть витратити всю зарплату на нові речі. І зовсім не вважають, що в цьому є щось ганебне. Хлопці теж люблять виглядати відмінно, крокуючи тільки в ногу з модними тенденціями.
Музика. Без неї – як без повітря. Саме через неї нове покоління, в основному, прагне передати абсолютно всі свої емоції, почуття, відчуття, погляди, переживання... Саме тому стали часто зароджуватися все нові й нові музичні течії.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Будьте на зв'язку з нами
Заголовок
- Чергова допомога захисникам Прокоментуй першим!
- Ветеранська політика в Прилуках Прокоментуй першим!
- Сучасні системи РЕБ та станції підсилення сигналу – БФ «Надія» та Валерій Дубіль продовжують підтримувати ГУР Прокоментуй першим!
- Скільки за тепло і воду заборгували жителі Дослідної? Прокоментуй першим!
- Оригамі – цікаво та просто Прокоментуй першим!
- Чемпіонат України Прокоментуй першим!
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 555 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті