Укриття мають бути доступні 24/7

У Києві в ніч проти 1 червня загинули троє людей, зокрема дитина, які під час повітряної тривоги намагалися потрапити в закрите бомбосховище. Ці жахливі події підняли на поверхню питання з режимом роботи укриттів, яке останнім часом дещо стихло. Саме тому від п’ятниці триває обстеження даних об’єктів по всій території України. Для цього було створено робочі групи, до складу яких входять представники місцевої влади, поліції та ДСНС.
У Прилуках відповідна робоча група також розпочала свою роботу. Передувало цьому обговорення питання цілодобового та безперешкодного доступу до споруд цивільного захисту в ході робочої наради міського голови з керівниками установ, підприємств та організацій – утримувачів укриттів.
Міський голова Ольга Попенко вкотре наголосила, що доступ до наявних у місті сховищ має бути забезпечений відповідальними особами незалежно від форм власності впродовж усієї доби. Прилучани повинні відчувати себе в безпеці, особливо, коли ворог здійснює масовані обстріли всієї території України.
Так, уже впродовж кількох днів працює група по перевірці дотримання вимог Кодексу цивільного захисту України щодо укриття населення. У повноваженнях групи перевірка вільного доступу до укриттів 24/7, а також укомплектування сховищ усім необхідним.

2 червня в актовому залі музичної школи тісним колом друзів зібралися прилучани, аби відзначити 90-річчя створення організації «Українське товариство сліпих». Говорили про роль громадської організації УТОС у повсякденному житті, про їхню роботу, про все те, що зроблене для людей із особливими потребами.
У святковій залі зібралося багато гостей: представники Прилуцької районної військової адміністрації, керівництво міста та районної ради, депутати обласної ради, депутати Прилуцької міської ради, помічники народних депутатів, громадські діячі, керівники управлінь і відділів міської та районної рад, керівники установ, громадських організацій, представник духовенства.
90 років – це немало. З одного боку – це свято, а з іншого – роки боротьби за права осіб із інвалідністю по зору. Нині в Україні людей із інвалідністю стає все більше, і причин тому безліч. Наша країна переживає наслідки Чорнобильської катастрофи, ми живемо в період війни, низький рівень соціальної захищеності, а відтак і спроможність жити в достатку стає все важчою. Про громадську організацію, що згуртувала людей із проблемами зору – товариство УТОС – можна говорити годинами. Це люди, які живуть в обмеженому просторі, багатьом із них треба навчитися просторовому орієнтуванню, елементарному самообслуговуванню, одним словом – пристосуватися до самостійного життя з мінімальною залежністю від сторонніх осіб. Але вони не впадають у відчай, натомість живуть активним і цікавим життям, та ще й багато чому можуть навчити нас із вами.
Варто сказати, що свій довгий історичний шлях Товариство розпочало з дня свого заснування – 4 червня 1933 року. Ця дата стала вирішальною в об’єднанні незрячих людей задля того, щоб, працюючи разом, будувати своє майбутнє, спільними зусиллями відстоювати свої права та інтереси на працю, на освіту, на культуру, розвивати свої творчі здібності та спортивний потенціал.
Крок за кроком, цеглина за цеглиною незрячі люди вибудовували розгалужену систему Товариства по всій Україні, починаючи з простих артілей і цехів, що розвинулись у високотехнологічні учбово-виробничі підприємства, які надавали сліпим людям роботу, що і є для кожної людини найголовнішим чинником життя. Створювали на місцях райтоси і міськтоси, які займалися соціальною, культурно-просвітницькою роботою серед незрячих, художньою самодіяльністю, організовували гуртки з вивчення шрифту Брайля. Естафету цих організацій підхопили обласні, територіально-первинні та виробничі організації УТОС.
Прилуцька територіальна первинна організація УТОС була створена в 1962 році. Мета її створення – соціальний захист інвалідів по зору та інтеграція їх у суспільство, трудова, медична, культурно-проствітницька реабілітація та психолого-педагогічний супровід.
Першим керівником Прилуцької первинної організації був Лотонов Олександр Васильович, 1920 р.н. Під час Другої світової війни був тяжко поранений, у результаті чого осліп. Саме він був ініціатором створення в 1962 році в Прилуках Товариства. З притаманними йому наполегливістю, тактом і терпінням енергійно взявся за пошук і згуртування однодумців та активістів, і на той час організація налічувала 22 члени. Приміщення утосівці орендували по вулиці Ярмарковій.
Із 1970 по 1999 рік Прилуцьку організацію очолював Кузьменко Микола Васильович. Завдяки продуманій, планомірній роз’яснювальній роботі не одномоментно, а поступово вдалося згуртувати соратників і значні активи. Уже за його керівництва міська рада виділила приміщення за адресою: Земська, 14.

Швидко спливає час... Знову літо. А це означає, що ще один навчальний рік добіг свого логічного завершення. Пройшли підсумкові та перевірочні роботи, навчальні екскурсії і знову в Прилуцьких школах, як і в інших школах країни, з початку червня збиралися гостинно розпочати свою роботу пришкільні оздоровчі табори з денним перебуванням.
Для багатьох батьків із різних причин такий спосіб оздоровлення дитини є єдино можливим. Далеко не кожна сім’я може відправити свою дитину на море або в дитячий санаторій. Навіть путівка в заміський табір вимагає значних матеріальних витрат. Оздоровлення ж у пришкільному таборі, особливо завдяки підтримці міської влади, стає доступним кожній сім’ї, а для малозабезпечених і багатодітних сімей, дітей-сиріт – узагалі безкоштовним.
Для школи пришкільний табір, або шкільний майданчик, як його звикли називати, завжди достатньо наболіле питання. Адже організація його роботи й функціонування протягом майже всього місяця лягає на плечі адміністрації школи та вчителів початкової ланки. Однак, цього року тема пришкільних таборів у Прилуках і взагалі «плачевна». Не зважаючи на те, що безпекова ситуація в місті на сьогодні досить спокійна, дитячі пришкільні табори цього літа в нас усе рівно не працюватимуть. Причина банальна – відсутність кворуму на сесії міської ради, тобто неможливість затвердити відповідну Програму по оздоровленню дітей, адже депутати не збираються на засідання.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України практично всі громадяни стали на захист своєї держави. Тільки кожен на своєму фронті. У той час, коли військові захищають країну та женуть геть ненависного ворога зі зброєю в руках, цивільні українці підтримують їх у тилу.
Наші діти, безсумнівно, дуже подорослішали за цей рік, вони відчули що таке війна та «руський мір», а тому намагаються на рівні з дорослими допомагати нашим славним ЗСУ: підбадьорливими малюнками , листами, оберегами, смаколиками, грошима.
На щастя, наші рідні Прилуки оминула реальна біда, і все це завдячуючи нашим хоробрим воїнам, які ще на початку наступу сміливо відігнали російську орду від нашого міста. Однак, протистояння досі триває на інших територіях України й наші земляки-військові приймають участь у бойових діях і її захисті. Відповідно, й потреб мають чимало: автівки, безпілотники, старлінки та багато чого ще.
З метою допомогти нашим прилучанам, які нині перебувають на Сході, місцеві школи періодично проводять у своїх закладах благодійні ярмарки, а зібрані кошти передають на потреби ЗСУ.
Для деяких прилуцьких шкіл такі заходи вже стали традиційними, а дехто робить лише перші кроки в такій благодійній діяльності. Так, в останні травневі дні відзначилися ще два ліцеї нашого міста.

23 укриття, що належать Прилуцькій міській раді, найближчим часом будуть оснащені необхідним для жителів обладнанням: портативними зарядними станціями, сонячними панелями, переносними ліхтарями, вогнегасниками, кулерами для води, медичними аптечками, а найбільше сховище отримає потужний генератор для безперебійної вентиляції повітря.
Така діяльність передбачена в рамках проєкту «Локації безпеки для цивільного населення Прилуцької громади Чернігівської області», що розпочався 19 травня цього року. Реалізовуватимуть його Сіверський інститут регіональних досліджень у партнерстві з Прилуцькою міською радою за підтримки програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
Проєкт покликаний забезпечити комфортні умови перебування жителів і жительок громади в укриттях під час повітряних тривог у третьому за розмірами та другому за показниками економічного розвитку місті Чернігівської області, її важливому логістичному центрі – місті Прилуки. Утім, проблема, на розв’язання якої спрямований проєкт, добре знайома – обладнання укриттів застаріле та не відповідає сучасним вимогам безпеки й уявленням про життєзабезпечення. На прикладі Прилук пропонується комплексне та показове її розв’язання. Для цього міська рада впорядкувала зазначені об’єкти цивільного захисту, а тепер для них буде придбана нова техніка та інвентар. Таким чином, забезпечуватиметься вентиляція, безперебійне освітлення приміщень, протипожежна безпека, надання невідкладної медичної допомоги та оповіщення про надзвичайні ситуації. Усього передбачається витратити 1 мільйон 700 тисяч гривень.

2 червня в приміщенні Федерації шахів м. Прилуки відбувся дружній турнір до Дня захисту дітей.
У турнірі взяли участь шахісти безрозрядники та шахісти першого юнацького разряду. Загалом були три групи дітей (група Б – безрозрядники, група А1 – І юн. старші за віком, група А2 – 1 юн. менші за віком). Усього свої сили спробували 23 учасники, серед яких троє початківців, юних і безкомпромісних спортсменів ПНЗ Прилуцької ДЮСШ та «Шахової федерації – Прилуцька Фортеця».
За результатами турніру місця розподілилися наступним чином:
У групі Б (безрозрядники):
І місце виборов – Тімур Кім;
ІІ місце – Злата Шевель (ДЮСШ);
ІІІ місце – Артем Терентій (ДЮСШ).
Серед дівчаток у групі Б:
І місце – Злата Шевель (ДЮСШ);
ІІ місце – Віталіна Дідорак.

23 травня відбулося засідання Громадської ради при виконавчому комітеті Прилуцької міської ради.
З питання про розгляд звернення Марини Паянок щодо внесення змін до Положення про Почесну відзнаку Прилуцької міської ради «Звання «Почесний громадянин міста Прилуки» члени Громадської ради одноголосно ухвалили рішення рекомендувати відділу по роботі з кадрами внести зміни до Положення та присвоїти звання «Почесний громадянин міста Прилуки» усім загиблим прилучанам, які виявили особисту мужність і відвагу при захисті суверенітету та територіальної цілісності України.

На сьогодні їх 37: Деркач Сергій Павлович, Джевага Сергій Олександрович, Бойко Валентин Анатолійович, Матяш Григорій Володимирович, Манжола Віктор Іванович, Єгоров Валерій Ігорович, Маслов Віктор Олегович, Яшин Петро В’ячеславович, які загинули в період із 2014 по 2022 рік, захищаючи Україну від російського агресора. Від початку повномасштабної війни Прилуки втратили ще 28 своїх героїв: Цибенко Олег Миколайович, Руденко Олег Миколайович, Криворот Сергій Олександрович, Біленко Сергій Сергійович, Забейда Володимир Васильович, Мащенко Іван Іванович, Походня Ярослав Романович, Партала Олександр Юрійович, Харченко Андрій Андрійович, Мазітов Віктор Сергійович, Макуха Вадим Миколайович, Вдовін Василь Станіславович, Клименко Юрій Ігорович, Лозовий Сергій Миколайович, Семирозум Руслан Володимирович, Євтушенко Сергій Олександрович, Приймак Олександр Сергійович, Качан Валерій Анатолійович, Ковалівський Олександр Юрійович, Киряхно Дмитро Миколайович, Івченко Володимир Григорович, Миколаєнко Володимир Вікторович, Матузка Богдан Олександрович, Кашталь’ян Олександр Володимирович, Богдан Олег Володимирович, Покідько Павло Михайлович, Маковець Олександр Олегович, Іванченко Іван Сергійович.

Виконком погодив звернення до Кабінету Міністрів України

У ході засідання Громадської ради розглянули звернення громадської діячки Ольги Костюк щодо зняття пам’ятки культурної спадщини «Пам’ятний знак воїнам визволителям» (Танк-34), що розташований у Прилуках поблизу автовокзалу. На її переконання, даний монумент є пам’яткою окупаційного режиму, відповідно, йому не місце в українському місті.

Свою точку зору з даного питання висловила й начальник відділу культури та релігій Прилуцької міської ради Ірина Лещенко. Як повідомила посадовець, танк Т-34 офіційно є пам’яткою культурної спадщини з 1985 року й охороняється законом. Саме тому, перш ніж вчиняти з ним будь-які дії, потрібно зняти цей статус за визначеною процедурою.
Головним органом охорони культурної спадщини є Департамент культури Чернігівської ОДА. Саме їм міськрада має надати своє обґрунтування та рішення виконкому щодо знаття офіційного статусу пам’ятки. Далі рішення приймає консультативна рада Чернігівської ОДА. Якщо воно позитивне, то консультативна рада дає подання на Міністерство культури, щоб зняти статус пам’ятки. І лише тоді, коли ми отримаємо відповідь Міністерства культури, можна приймати рішення про демонтаж і подальшу долю цього танку.
У результаті, рішення про зняття пам’ятки культурної спадщини «Пам’ятний знак воїнам визволителям» (Танк-34) підтримали всього 3 члени Громадської ради, відповідно дане питання вирішили розглянути на наступному засідання після ретельного вивчення.