Городяни (117)
Наша держава щодня проходить біль і страждання. Мирні міста здригаються від звуків вибухів, нищаться ракетним вогнем, омиваються кров’ю українців. А на полі бою титанічно виборюється вільна Україна та право бути гідною нацією вільних людей із власною історією, культурою та мовою.
Війна – це боротьба, яка супроводжується численними досягненнями та, на жаль, втратами.
Ті, хто живе в страху труднощів, нерішучості та невдач, ніколи не зможуть досягнути своєї мети.
Такі воїни, як Вячеслав Антипенко, були сповнені і рішучості, і мужності.
12 червня ми всією громадою провели в останню дорогу свого земляка – Героя, життя якого забрала нещадна війна.
На щиті до рідної землі повернувся Герой – штаб-сержант Збройних Сил України АНТИПЕНКО Вячеслав Григорович із позивним «Антип».
Прилуки знову в скорботі. На щиті до рідного дому повернувся наш земляк, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом.
Українську землю вже не перший рік не полишають біль і страждання воєнного часу. У бою за долю Батьківщини воїни втрачають своє здоров’я та, на жаль, і своє життя. Кожен воїн – це окремий всесвіт для рідних, кожна втрата нестерпно болить. Кожне втрачене життя – це заповідь не полишати боротьбу, відстоювати свої права та бути гідною нацією.
11 червня ми всією громадою провели в останню дорогу Героя – загиблого військовослужбовця, солдата Збройних Сил України КРАВЧЕНКА Віктора Вікторовича.
Закінчилася земна дорога ще одного нашого земляка, який ціною власного життя боронив від російського агресора рідну Батьківщину.
На щиті до рідного дому повернувся Герой – старший солдат Збройних Сил України Олександр Вікторович ЛИТВИНЕНКО.
Народився Олександр Вікторович 29 жовтня 1979 року в місті Прилуки. Навчався в загальноосвітній школі №6 та №10.
З 1997 по 1998 рік навчався в Прилуцькому професійному училищі за спеціальністю «Електрогазозварник». Згодом продовжив навчання в Сокиринському училищі.
Пізніше проходив строкову службу в армії. Олександр працював на різних підприємствах рідного міста.
Шлях захисника Батьківщини для Олександра Литвиненка розпочався ще у 2015 році, в зоні проведення антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення він знову доєднався до лав військовослужбовців і став на захист своєї держави та українського народу.
Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. З хоробрістю та стійкістю військово- службовці Збройних Сил України захищають свою Батьківщину та її народ. Проте кожен синьо-жовтий прапор, який ми піднімаємо над звільненим селом чи містом, має свою ціну – це десятки таких самих прапорів на кладовищах.
Страждання, несправедливість, біль утрат – це те, що доводиться переживати українському народу в щоденній жорстокій реальності жахливої війни.
І ось страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя – захисника, мужнього бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта.
11 травня прилучани провели в останню дорогу 47-річного ОВЕШКОВА Павла Петровича, військовослужбовця Збройних Сил України, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Скорботні дні не полишають Прилуччину. Україна щодня палає в ракетному вогні. Здригається від звуків сирен та обстрілів. Щодня українці втрачають житло та життя. Але героїчна боротьба Українського народу зі споконвічним ворогом продовжується. Мужні воїни виборюють для свого народу вільну та незалежну Батьківщину. Одним із таких воїнів був він – ще зовсім молодий чоловік, якому б лише жити, розвиватися, любити дружину та ростити дітей. Але клята війна відібрала в нього таку можливість.
У суботу, 4 травня, Прилуцька громада провела в останню дорогу свого земляка – загиблого військовослужбовця, солдата Збройних Сил України – МАТВЄЄВА Сергія Володимировича.
Рано закінчилася земна дорога нашого земляка. На щиті до рідного дому повернувся Герой – Сергій Матвєєв.
Народився Сергій Володимирович 12 серпня 1992 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькому ліцеї №13. Після закінчення продовжив навчання в Прилуцькому технічному фаховому коледжі за спеціальністю «електрогазозварник, обслуговування устаткування та систем газопостачання».
Боротьба за життя та свободу українського народу продовжується щохвилини. Споконвічний ворог не дає спокою мирному населенню, приносить біль і страждання, руйнує наші домівки та людські долі. З хоробрістю та стійкістю військовослужбовці стоять на захисті нашої Батьківщини та її народу. Але, на жаль, у цій запеклій боротьбі воїни відходять у вічність.
Прилуки знову в жалобі. 10 квітня на щиті до рідної землі повернувся Герой, життя якого забрала ця безжальна та безглузда війна. Уся громада зібралася біля Собору Різдва Пресвятої Богородиці, аби провести в останню дорогу свого земляка, мужнього воїна та захисника – військовослужбовця, солдата Збройних Сил України УШЕНКА Максима Вікторовича.
Останні коментарі
-
Потрібні нові системи сповіщення
Написав Антон 22.02.2024 (Міські новини)
- Бажано, щоб і старі системи сповіщали про відбій
- Як вони так швидко вибиваються ті ями...
- Але ж проблема існує...
Заголовок
- ВІТАННЯ Прокоментуй першим!
- Підтримка військових і ветеранська політика Прокоментуй першим!
- Валерій Дубіль і БФ молодіжної ініціативи «Надія» передали сучасне обладнання РЕБ військовим із Прилук Прокоментуй першим!
- 20 мільйонів на оснащення міської лікарні Прокоментуй першим!
- Прощання з Героєм Прокоментуй першим!
- Прилуцька «Горлиця» вражала співом гостей у Переяславі Прокоментуй першим!
Реклама
Теги
Фото зі статті
Хто на сайті
Зараз 3929 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті