Більшість церков розуміє свою відповідальність і вже зараз підготували рекомендації для своїх парафіян, а також внесли зміни в певні обряди. Так, до прикладу, Римо-католицька церква дозволила під час карантину голові сім’ї проводити благословення великодніх страв.
В Українській греко-католицькій церкві закликали вірян зберігати соціальну дистанцію та виконувати приписи щодо санітарних норм. Так, людей попередили, що всі не зможуть бути разом у храмі, декому доведеться молитися надворі, на подвір’ї собору. Але всі єднатимуться в молитві через трансляцію.
Та повернемося до більш приємного. З нагоди Великодня господині печуть смачні паски – солодкий здобний хліб, приправлений родзинками, курагою чи цукатами. На Чернігівському хлібзаводі, наприклад, знайшли цікаве рішення в умовах сьогодення. Цього року через карантинні обмеження паски освячуватимуть прямо на виробництві. У цехи запросять для цього священнослужителів. Тож, покупцям пасок йти до церкви не буде потреби.
Ще одним обов’язковим елементом святкової великодньої трапези є крашанки та писанки – фарбовані і, відповідно, розмальовані курячі яйця. І тут уже людська фантазія не має меж. Хочете – фарбуєте лушпинням із цибулі чи іншими барвниками (природніми чи синтетичними), хочете – прикрашаєте святковими наліпками та візерунками. І процес цей можна робити всією сім’єю (ще одна розвага в умовах карантину).
Бачимо, що великодніх прикмет і обрядів завжди існувала величезна кількість, однак небагато з них дійшли до наших днів. І навіть якщо зараз ми не так пишно святкуємо Великдень, дивовижно, що через стільки століть чимало родин усе ж дотримуються старовинних звичаїв свого народу.
І наостанок – маю надію, що цьогорічний Великдень стане хорошою нагодою послужити один одному та обмінятися дарами. Бо за час карантину для багатьох вірних може стати непідйомним і придбання самої паски як основного символу Христового Воскресіння. І це буде, напевно, найкраще святкування Великодня в такому співслужінні одне одному.

Анастасія Копаниця