Вулиця Боброва
На низинному лівому березі Удаю поселився колись, у 18 столітті, козак Сорока, і згодом те поселення розрослось у Сорочинці – село, яке 26 травня 1936 року було включене до складу міста. Десь приблизно в той же час кутки почали перейменовуватися на вулиці.
Саме тут, від річки, через усі Сорочинці й Лапинці, простягається вулиця Боброва, яка колись носила назву Кільцева.
У1983 році вулиця отримала нову назву на честь генерал-майора Федора Олександровича Боброва. Сам він був уродженцем Латвії, але й для нашого міста став досить визначною особистістю.
Як уже говорилося, Федір Олександрович народився в Латвії в селянській родині. Був учасником Першої світової війни, служив у РСЧА, мав швидке й успішне просування по службі. Другу світову зустрів командиром 222-ї дивізії, з якою розпочав війну, потрапив в оточення під Вязьмою, але вивів свої підрозділи з «котла». Після цього очолив 42-у гвардійську стрілецьку дивізію. Саме ту, яка 18 вересня 1943 року звільняла Прилуки від нацистських загарбників, за що й отримала почесну назву «Прилуцька».
Загинув генерал-майор Бобров 25 вересня 1944 р. Він приїздив оглянути роботи по відновленню мосту через річку Бистрицю, а коли його машина розверталася, то наїхала колесом на міну… Похований Федір Олександрович у центрі Чернівців. А в Прилуках вирішили увічнити пам’ять про визволителя назвою вулиці.
Вулиця Боброва має два провулки. Зокрема, 1-й провулок прокладений в 1970-х роках по території колишньої садиби письменника й педагога, етнографа, автора першого українського словника, власника приватного пансіонату П.П. Білецького-Носенка. Садиба займала територію близько 1 га, де були створені штучні канали та острівки з місточками, чудовий фруктовий сад із альтанками. Сьогодні на місці садиби побудовано декілька нових будинків.
За інформацією краєзнавчого музею
