Прилучани добре пам’ятають, як торік у місті ремонтувалися дороги. Щодня комунальна телекомпанія давала «гарячі» сюжети безпосередньо з місця подій: то начальник управління капітального будівництва Анатолій Ященко, а то й особисто міський голова Ольга Попенко на фоні катків та дорожніх робітників жваво рапортували про зроблене на вулицях за день та запевняли городян у якості роботи підрядників і вимогливому ставленні до них.
Та минуло всього кілька місяців – і кожен житель міста побачив справжню якість торішнього дорожнього ремонту, яка не витримує жодної критики. Скоро почнеться друге півріччя нинішнього року, а ще дороги не відремонтовано, центральна вулиця вся в ямах через зрізаний асфальт.
Тому на минулій сесії Прилуцької міської ради 8 червня депутати та представники громадських організацій поставили міському голові чітку вимогу: назвати осіб, відповідальних за ганебний стан доріг у Прилуках. Не отримавши відповіді, більшість депутатів залишили сесійну залу.

Призначення лікаря – рятувати життя людей і оберігати їхнє здоров’я. Ці споконвічні цінності є найважливішими за всі скарби у світі, тому професія медика була, є й буде однією з найблагородніших.
18 червня відзначають своє професійне свято люди в білих халатах – медичні працівники. Напередодні свята мені випала нагода поспілкуватися з молодою енергійною жінкою, головним лікарем Прилуцької міської дитячої лікарні Яною Погорілою й дізнатися про функціонування закладу вже безпосередньо під її керівництвом.

– Яно Вікторівно, які зміни відбулися в дитячій лікарні з вашим приходом?
– Не можна сказати, що з моїм приходом щось радикально змінилося, заклад і до цього працював у звичайному режимі. Коли робота робиться, то вона не помітна, але якби наші дільничні педіатри та медичні сестри зупинили свою діяльність, отоді всі зрозуміли б, який об’єм роботи вони виконували.
З перших днів після призначення я, як головний лікар, визначила напрямки, якими буду розвивати лікарню. Сьогодні в комплексі та співдружності зі своїми колегами ми намагаємося ними рухатися.
– Чула, що матеріально-технічна база закладу останнім часом значно поліпшилася. Чи так це?
– За фінансової підтримки депутатів Чернігівської обласної ради ми придбали гематологічний аналізатор, експрес-аналізатор сечі, спірометр, світильник операційний безтіньовий, апарат для приготування кисневих коктейлів, опромінювач-рецикулятор бактерицидний та аквадисталятор електричний.
– Хто ще допомагає дитячій лікарні «вижити» в складних умовах сьогодення?
 – Дуже вдячна, що про дитячу лікарню не забувають. Виділяються значні кошти міським та обласним бюджетами. Депутатський корпус відгукується на кожне наше звернення. Не залишаються байдужими до лікарні Благодійний фонд «Європа», яким опікується народний депутат Валерій Дубіль, ГО «Українська громадська рада», Прилуцький козацький полк та інші небайдужі люди. На даний час Олександр Ткаченко разом з «Комп’ютерним світом» приводять до ладу одну з палат дитячої лікарні.
– Чи вистачає дитячій лікарні кваліфікованих спеціалістів?
– Наші лікарі мають достатньо кваліфікації, щоб тут працювати, але хотілося, щоб молоді спеціалісти, потреба в яких є, бачили перспективи. Лікарні потрібні молоді фахівці, тому ми намагаємося їх зацікавити, щоб вони йшли працювати до нас.
– Як здобувають нові знання працюючі лікарі ?
– Кваліфікація лікаря – це те, що хвилює й бентежить молоду маму. Паралельно ми займаємося двома питаннями: перше – це підвищення кваліфікації лікарів, друге – ми організовуємо лекції й покращуємо матеріально-технічну базу закладу.
– Скільки дітлахів зможе прийняти дитяча лікарня в стаціонарному відділенні?
– Улітку, коли дітки, на щастя, хворіють менше, у лікарні налічується 40 ліжечок, а з настанням осінньо-зимового періоду ми доставляємо ще 30, адже кількість хворих діток збільшується в десятки разів. У лікарні також є кімнати-ізолятори для мами та дитини.
– Сьогодні в Україні досить актуальною є тема вакцинації дітей. А як ця проблема вирішується в Прилуках?
– Щеплення малят проходить краще, ніж у попередні роки, але вона, на жаль, існує від не зовсім правильної поінформованості молодих батьків. Наразі це стосується вакцини АКДС, яка викликала бурю емоцій тільки через те, що вона індійського виробництва. Але причини для хвилювання немає, адже індійська вакцина сертифікована й різниться від європейської тільки тим, що є цільноклітинною. Вона може викликати температуру й біль протягом 3- х днів, але це залежить не від виробника, а від індивідуальної реакції кожної дитини. Нам з вами робили щеплення цією ж самою вакциною – і всі ми живі й здорові, тому хвилювання марні.
– Чи багато жителів Прилук на даний час уклали договір зі своїм сімейним лікарем-педіатром?
– Так, значна кількість прилучан уже визначилася зі своїм сімейним лікарем-педіатром, але договори ще ніхто не укладав. На сьогодні жителі міста надають лікареві лише свої паспортні дані та контакти. Усе це робиться задля того, щоб потім уникнути ажіотажу. А самі договори будуть укладатися після затвердження Кабінетом Міністрів процесу реформування.
– Якою є ваша думка щодо реформи медичної галузі в Україні?
 – Сьогодні в Україні відбувається реформування медичної галузі. Мені дуже прикро, що високопосадовці та народні депутати не мають консолідованого погляду та спільної думки з цього питання. Не визначено цілісного напряму, у якому потрібно рухатися, через те нам, лікарям, тут, на місці, доводиться орієнтуватися в тих чи інших питаннях безпосередньо в процесі роботи.
– І насамкінець, Яно Вікторівно, що б ви побажали своїм колегам з нагоди професійного свята?
– Від усієї душі хочу привітати всіх колег з їх професійним святом і щиро подякувати за невтомну працю та відкриті серця. Зичу їм міцного здоров’я, успіхів у роботі, сімейних гараздів, щастя, благополуччя. Нехай нелегка праця, яка повертає людям здоров’я, приносить радість та задоволення медичним працівникам та їх пацієнтам.

Головного лікаря міської
дитячої лікарні інтерв’ювала Марина Пучкова

Щороку, починаючи з весни й до самої пізньої осені, доводиться спостерігати картину, від якої стає моторошно: діти гуляють на даху недобудованої лікарні, що знаходиться на розі вулиць Перемоги та Чехова. Явище не для слабких нервів, коли бачиш, як діти бігають, повзають, сидять на висоті, адже будівля має кілька поверхів. Кожного разу, коли бачу підлітків на даху, думаю про те, хто несе відповідальність за їхнє життя.
Батьки? Але, не доведи Боже, трапиться нещасний випадок, вони будуть винити кого завгодно, тільки не себе.Учителі? Але вони не несуть відповідальність за дітей, які перебувають поза школою. Поліція? Але ж у її повноваження не входить охорона приватного об’єкта. Тоді хто ж?

Літні канікули — це три чудових місяці, які кожна дитина проводить по-різному. Може щодня зустрічатися з друзями, читати книжки, слухати улюблену музику, подорожувати, відвідувати бабусю й дідуся. А може провести відпочинок у дитячому таборі, де є безліч конкурсів, концертів, походів, екскурсій, які не залишать нікого байдужим. І, звичайно, познайомитися з новими друзями та весело провести час.
7 червня в міському Будинку культури відбувся захід під назвою «Ура, канікули!», на який завітали дітлахи з пришкільних таборів нашого міста – учні 1-5 класів. Тут на них чекала велика розважальна програма, насичена конкурсами, танцями, піснями, цирковими номерами – і кожен з цих виступів викликав море аплодисментів маленьких глядачів.

На початку червня відбулися міжобласні змагання з активних шахів серед школярів, присвячені Дню захисту дітей, які проходили в селищі Варва. Змагалися команди Прилук, Пирятина та Варви. Відбулося 7 турів, особистий залік та окремий залік, де дівчата змагалися з юнаками.
Команда Прилуцької ДЮСШ виборола всі призові місця серед юнаків і одне серед дівчат.
Серед юнаків місця розподілилися так: I місце – Дмитро Гайдук (ЗОШ №12); II місце – Тарас Федорченко (гімн. №5); III місце – Данило Бондаренко (ЗОШ №10)
Серед дівчат III місце виборола Анна Романченко (гімн. №5).
Серед прилуцьких юнаків добре виступили учні гімназії №5 Богдан Колесник (4 очки з 7) та Даниїл Романченко (3 очки з 7), якому оголошена Подяка селищної ради як наймолодшому учаснику змагань.

Літо – найулюбле-ніша пора всіх дітей. Багато хто з них мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць, а хтось поїде відпочивати до дідуся й бабусі в село.
Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книжки. У дитячій бібліотеці імені Павла Білецького-Носенка 9 червня була проведена літературна гра з учнями 1-3 класів табору «Зоряний» ЗОШ №2.
Головний бібліотекар Лариса Сахбані мандрувала разом з дітьми чарівними країнами, де живуть Маленький Мук, Цибулино, барон Мюнхаузен, Незнайко та його друзі, старий Хотабич та багато інших героїв.
Разом з героями книг дітлахи побували на морському дні, піднімалися до зірок на ракеті, мандрували лісами, озерами й горами.

8 червня Прилуцька міська дитяча бібліотека ім.Білецького-Носенка запросила школярів провести канікули разом. Аби зацікавити дітлахів, працівники закладу підготували чудову гру-екскурсію «Країна – казкова, країна – книжкова» для учнів 1-2 класів загальноосвітньої школи № 7. Тут справді було цікаво. Діти розважалися, відгадували різноманітні загадки, брали участь у вікторинах про казкових персонажів. Крім того, мали можливість ознайомитися з роботами юних читачів бібліотеки, а саме: з плетінням бісером, малюнками, вишивками тощо.
А ще школярі мали нагоду послухати розповідь про історію бібліотеки та про людину, чиє ім’я вона носить, – нашого земляка, видатного поета, дослідника, педагога Павла Білецького-Носенка. Працівники закладу провели для дітей екскурсію відділами бібліотеки та запросили їх стати постійними читачами.

Літні канікули — це три чудових місяці, які кожна дитина проводить по-різному. Може щодня зустрічатися з друзями, читати книжки, слухати улюблену музику, подорожувати, відвідувати бабусю й дідуся. А може провести відпочинок у дитячому таборі, де є безліч конкурсів, концертів, походів, екскурсій, які не залишать нікого байдужим. І, звичайно, познайомитися з новими друзями та весело провести час.
7 червня в міському Будинку культури відбувся захід під назвою «Ура, канікули!», на який завітали дітлахи з пришкільних таборів нашого міста – учні 1-5 класів. Тут на них чекала велика розважальна програма, насичена конкурсами, танцями, піснями, цирковими номерами – і кожен з цих виступів викликав море аплодисментів маленьких глядачів.